Від освіти «передачі знань» до освіти профорієнтації: у Черкасах відбулися громадські обговорення «Профільна»: реформа старшої школи»

Від освіти «передачі знань» до освіти профорієнтації: у Черкасах відбулися громадські обговорення «Профільна»: реформа старшої школи»

19-ті громадські обговорення щодо реформування старшої школи, ініційовані Міністерством освіти та науки України та Швейцарсько-українським проектом Decide, прийшлися на Черкаський регіон. Тож у Черкасах представники МОН, проєкту Decide, Черкаської ОВА, Черкаської міської влади, голови РВА, керівники органів управління освіти, голови територіальних громад, керівники закладів передвищої та професійно-технічної освіти та освітянська спільнота Черкащини зібрались подискутувати, обмінятись думками та врешті визначитись, як саме мають відбуватись зміни в старшій школі в межах реформи Нової української школи. У заході взяли участь заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова та менеджерка проєкту Decide Валентина Полторак.

Загалом масштабні громадські обговорення охопили понад тисячу територіальних громад. У Міністерстві освіти та науки запевняють, що важливою є кожна думка, адже має бути врахованою українським Урядом при забезпеченні формування нової української школи.

Мета цієї реформи – підвищити якість освіти й запропонувати учнівству якомога ширші можливості, незалежно від місця проживання та соціального статусу. Офіційно вона розпочнеться в 2027 році. Але певні напрацювання розпочалися з 2018року. Передбачається, що учні десятих класів обиратимуть – продовжити навчання академічного спрямування (поглиблене вивчення обраних предметів із орієнтацією на продовження навчання в ЗВО), або професійного (здобуття конкретної професії) у ліцеях. Учні ліцеїв зможуть вільно обирати профілі навчання і відповідно до дисципліни.

– Так, реформа повномасштабно стартує з 2027 року. Але розпочинаємо заздалегідь, щоб краще відточити програми, специфіку роботи вчителів. Станом на зараз проводяться активні навчання у пілотних навчальних закладах, яких понад 30, – зазначила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова. — Реформа старшої профільної школи — це не окрема реформа, а продовження впровадження Нової української школи. Це про сталість того, що було започатковано ще в 2018 році, і те, що буде врешті напрацьовуватись більш предметно з 2025 року.

Надія Кузьмичова пояснила, у чому суть цієї реформи. За її словами, в недалекому майбутньому діти з 10-го про 12-й клас навчатимуться в ліцеях, які матимуть дві категорії («академічний» і «професійний»). Навчання в академічному ліцеї здійснюватиметься з 10-го по 12-й клас із підготовкою до вступу до закладів вищої освіти. Профілізація відбуватиметься в старшій профільній школі. «Професійні» ліцеї будуть так само давати можливість отримати повну загальну середню освіту. На відміну від академічного ліцею. Тут буде орієнтування на ринок праці. Іншими словами, дитина отримуючи середню освіту одразу опановує професію. Якщо через якийсь певний час молода людна вирішить, що хоче отримати вищу освіту, то вона продовжить навчання у відповідних вищих навчальних закладах. Профілізація — одна із ключових ідей. Щоб забезпечити школярам можливість обирати профіль потрібно буде створити середовище з достатньою кількістю учнів та потрібне матеріально-технічне забезпечення. Старша профільна школа — це про іншу організацію процесу і про якісну матеріально-технічну базу.

– Старша профільна школа — це також про доступність якісної освіти для наших школярів починаючи з 10 класу. Це можливість вибору — «що я точно хочу вивчати», — зазначила заступниця міністра. — Спочатку школяр обирає вподобаний профіль і предмети, які також хоче вивчати вже поза профілем. Таким чином можна буде відійти від певних стереотипів. Наприклад, якщо дитина захоплюється математикою, то це не означає, що їй нецікаві гуманітарні предмети. Дитина має отримати гармонійний розвиток та поштовх до професійного зростання у майбутньому. Звісно, для деяких підлітків важко зробити свій точний вибір. Тому профорієнтація має починатись не в 10-му класі, а набагато раніше. Вона має відбуватись у середній, базовій, школі починаючи з 5-го класу. Тут із дітьми мають працювати фахівці, які допоможуть їм розібратись із їхніми сильними сторонами та відповідно уподобаннями щодо навчальних дисциплін. Також вони мають зорієнтувати школяра в тому, наскільки та чи інша професія є перспективною та затребуваною. А не так як зараз — модно бути юристом або інженером, тому всі обирають «модні» професії. Коли ми говоримо про старшу профільну школу, то називаємо десятий клас профорієнтаційним. Обравши профіль, між іншим, дитина може переконатись у тому — чи саме так вона уявляла свою профілізацію. Якщо за підсумками навчання в десятому класі, школяр захоче змінити свій профіль, то він отримає ще одне «вікно можливостей» при продовженні навчання вже в одинадцятому класі. Це такий ефективний інструмент саморефлексії, коли спробувавши один раз для кращого результату є шанс спробувати ще.

Наразі проводяться активні навчання у пілотних закладах освіти. Держава виділила субвенцію на Нову українську школу в сумі 2 мільярди гривень. 500 мільйонів із цих коштів підуть на облаштування старшої профільної школи (першочергово в задіяних пілотних навчальних закладах).

Менеджерка проєкту Decide, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак зазначила, що старша профільна школа не є новиною в країнах ЄС. Та й в інших країнах світу також.

За її словами, попри гострий дефіцит робітничих професій, лише 35% випускників 9 класів в Україні обирають професійну освіту. Втім, ситуація є протилежною в таких розвинених країнах як Швейцарія, Німеччина та Австрія. Там 70% старшокласників йдуть навчатись до закладів професійної освіти. Водночас, наша держава витрачає кошти на навчання у ЗВО спеціалістів, багато з яких згодом не працює за фахом.

Як пояснив начальник управління освіти і науки Черкаської ОВА Валерій Данилевський, у Черкаській області, зокрема, заплановано функціонування 81 закладу профільної освіти академічного спрямування. Окрім того, 38 закладів здійснюють професійне спрямування старшої профільної школи.

– У нас на Черкащині є чотири пілотні навчальні заклади, які вже випробовують нововведення, – зазначив Данилевський. – Два освітніх заклади – у Черкасах, і ще два – у Смілі.

 

Тетяна Євген’єва

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x