Мотивація та перспективи: як черкаські гімназисти відкривають для себе світ іноземних мов

Мотивація та перспективи: як черкаські гімназисти відкривають для себе світ іноземних мов

Як влучно зазначив відомий німецький філософ і письменник Йоганн Вольфґанґ фон Ґете, скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина. Адже в сучасному світі опанувати іноземні мови не тільки особисте досягнення, але й необхідність для успішної інтеграції в глобальне суспільство.

У Першій міській гімназії Черкас учні мають можливість вивчати не тільки англійську, але й інші іноземні мови: французьку, німецьку та іспанську. Мотивація у кожного різна: від інтересу до культури та бажання подорожувати до усвідомлення важливості опанувати мову для майбутньої кар’єри.

Директор навчального закладу Сергій Саєнко розповідає, що вивчати мови учнів мотивує не тільки бажання розширити світогляд, але й відкрити для себе нові можливості.

Сергій Саєнко разом зі своїми учнями

Гімназисти беруть участь у всеукраїнських учнівських олімпіадах та навчаються за обміном у школах закордоном.

 Сергій Саєнко має понад 40 років педагогічного стажу, із яких понад 15 викладає в гімназії:

«Поки працюєш у школі, ти молодий і залишаєшся в якомусь сенсі дитиною. Дитинство — воно неповторне, але коли вчитель спілкується з дітьми, то повертається в ті часи», розповідає директор гімназії.

Зараз чоловік викладає французьку мову, хоча раніше навчав і німецької. Саме його учні — одні з переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад з французької мови.

«Знати іноземні мови — це гарна інвестиція»

 

Одинадцятикласник Владислав Паламарчук та десятикласниця Вероніка Конопатська у школі вивчають дві іноземні мови: англійську (за поглибленою програмою) та французьку, яку за другу іншомовну обрали ще у 5 класі. До війни в гімназії вивчали ще й треті мови, проте тимчасово припинили.

Вероніка Конопатська

Я з дитинства дивилася багато фільмів і серіалів про Францію, особливо мене завжди цікавив Париж. Та й звучанням французька подобалася більше, ніж німецька, — розповідає Вероніка про причини вибору мови.

Окрім цього, дівчина працює на перспективу — розглядає варіант навчання за кордоном.

Уподобання під час вивчення іноземних мов у гімназистів різні: тоді як Владислав віддає перевагу вивченню граматики, Вероніці більше подобається освоювати лексику. Утім, обоє вмотивовані й наголошують на важливості знати іноземну:

Учні Першої міської гімназії під час поїздки на семінар до Німеччини

Вчу мови, бо розумію, що це важливо у житті: хоч по роботі, хоч у побуті — завжди знадобиться, — ділиться Владислав.

Зазначає, що саме знання англійської дозволило йому взяти участь у багатьох проєктах, пізнавати іншомовні джерела, статті, опанувати програмування та 3Dмоделювання. Окрім цього, хлопець разом з іншими учнями гімназії поїхав до Німеччини на семінар.

Вероніка ж зазначає, що мови відкривають багато можливостей та перспектив у майбутньому і знати їх — це гарна інвестиція.

Що мотивує українських підлітків вивчати інші мови?


Про те, що сучасне покоління учнів більш свідоме щодо важливості
знати кілька мов, говорить і директор Першої міської гімназії Сергій Саєнко. Пригадує, що коли тільки починав викладати, діти категорично не хотіли опановувати іноземні мови, адже не бачили потреби в цьому — виїхати з колишнього Радянського Союзу тоді було неможливо, а отже, і перспектив для використання таких знань було обмаль.

Мені навіть говорили: «Ну де ми застосуємо вашу французьку мову, коли будемо працювати на фермі?».

На бажання дітей опановувати іноземні мови та й загалом на бажання вчитися впливає безпосередньо педагог, переконаний Сергій Саєнко:

Якщо вчитель горить, якщо він фахівець своєї справи, а не пересічна особистість, то діти досить часто, по-перше, як мінімум люблять предмет. По-друге, інколи вибирають професію, пов’язану з філологією чи педагогічною діяльністю, — зауважує директор.

Про це знає із власного досвіду — любов до французької у ньому виростила викладачка іноземної у школі. Тож ту саму мотивацію та любов він тепер старається передати і своїм учням.

Мені подобається вивчати мови, і також мені подобаються вчителі нашої гімназії. Думаю, моя мотивація на 50% залежить саме від них. А інші 50% — від мого розуміння і від того, як дається кожен предмет і наскільки він мене цікавить зараз. У мовах бачу велику перспективу для мого майбутнього. Я розумію, що вони мені справді потрібні, адже зараз в нашому світі — це такий ключ до можливостей, — ділиться учениця гімназії Вероніка Конопатська.

Окрім учителів, дітей мотивує ще й українська система освіти. Для тих, хто хоче перевірити свої знання та продемонструвати рівень володіння мовою, організовують всеукраїнські учнівські олімпіади. А для тих, хто бажає переміститися в інше мовне середовище та культуру, є можливість поїхати на стажування чи просто провести час у країні, мова якої вивчається.

«Напружений, але цікавий процес»

 

Для заохочення та популяризації вивчення мов в Україні щорічно проводять всеукраїнські учнівські олімпіади з іноземних мов. Вони відбуваються у 4 етапи — шкільний, міський, обласний та всеукраїнський. Кожен з них включає завдання з аудіювання, письма, говоріння та читання. Цьогоріч учні Першої міської гімназії показували свої знання з французької та німецької, й у результаті всі учасники стали призерами конкурсу.

Владислав Паламарчук

Зокрема, переможцями обласного етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з французької мови стали вихованці Сергія Саєнкаодинадцятикласник Владислав Паламарчук, який виборов 1 місце, та учениці 10 класу Вероніка Конопатська й Поліна Романенко, які посіли 3 місце. Для них завершальним кроком змагання стане всеукраїнський етап олімпіади, який проводитимуть уперше за останні кілька років.

Як для Вероніки, так і для Владислава,  участь у таких конкурсах не є новим досвідом — ще у 20232024 роках Владислав вже двічі був призером обласних олімпіад не лише з французької, а й з правознавства, української мови та літератури. Вероніка ж брала участь в олімпіадах із французької та англійської.

Якість підготовки до таких олімпіад майже повністю залежить від учнів та їхній зосередженості на опануванні нового матеріалу. 

У кожного є власна методика підготовки: Владислав Паламарчук розповідає, що здебільшого вчить граматику, читає матеріали на різні загальні теми, а також художні твори мовою оригіналу.

Вероніка Конопатська під час вивчення французької

Вероніка ж більше уваги приділяє повторенню матеріалу та поглибленню знань: багато працює з додатковими джерелами, читає різні тексти онлайнта покращує свій лексичний запас.

Я можу сказати, що це був дуже напружений, але цікавий процес. Він мене багато чому навчив, — зазначає призерка обласного етапу олімпіади Вероніка.

Роль вчителя у процесі підготовки теж важлива, зазначають учні, адже саме викладач надає додаткові консультації для роз’яснення складних тем та ділиться корисними для опрацювання джерелами:

Під час підготовки до олімпіади дуже допоміг мій вчитель Сергій Іванович. Він директор нашої гімназії, але водночас багато сил докладає для того, щоб ми якісно вивчали французьку мову. Думаю, що саме Сергій Іванович допоміг мені найбільше у підготовці до олімпіади та в досягненні того результату, який я маю, — розповідає учениця гімназії Вероніка Конопатська.

«Мова формує сприйняття»

 

Одинадцятикласниця Юлія Хоменко від жовтня навчається в Бельгії за програмою обміну *RYE (Rotary Youth Exchange). Про неї школярка почула від директора гімназії, згодом пройшла етап інтерв’ю та написання есе. Податися на програму її надихнули учні, які навчалися за обміном у США, тож дівчина вирішила спробувати й власні сили.

Не менш важливу роль відіграла моя гімназія — не просто місце, де минули 10 років навчання. Це місце, в якому життя було активним та насиченим. Завжди вдячна дирекції й учителям, які підтримують учнів і дають їм можливість зрозуміти, що таке нетворкінг уже на шкільному етапі, завдяки клубам та міжнародним проєктам — усе це дає результати, маленькі чи великі. Учні мають можливість відточувати свою майстерність володіння мовами, що потім приносить результати на олімпіадах, — розповідає Юлія.

Юлія Хоменко в Бельгії

Раніше дівчина  була Президентом першої міської гімназії, а її президентська програма передбачала створення за підтримки шкільного євроклубу «Еuro Conference SpeakingScool» — майданчика для розмов та комунікації між учнями різних шкіл Європи.

Країну для навчання за ротарійським обміном школярка обирала сама:

Мене від початку цікавила Європа. І оскільки я вивчала французьку як другу мову, то хотіла вивчити її до того ж рівня, що й англійську. Вибір припав на Бельгію.

Юлія розповідає, що до того, як приїхала до іншої країни, у своєму мовленні використовувала дуже багато літературної англійської, словниковий запас якої був сформований здебільшого шкільною програмою. Французьку ж знала на базовому рівні: могла привітатися та розказати про себе, але підтримати розмову на незнайому тему без попередньої підготовки було складно:

Перші декілька тижнів було зовсім незвично. Французьку я майже не використовувала,намагалася пояснювати більшість речей англійською. Коли чула цю мову, то раділа, бо розуміла, про що всі говорять. За такий рівень обізнаності з англійською завжди буду вдячна своїм учителям мови — Юлії Бровченко, Ользі Потьомкіній, Ользі Вакуленко та Юрію Момоту.

Окрім цього, розповідає, що після приїзду відчула на собі культурний шок — стан, коли людина потрапляє в нову культуру, абсолютно нові звичаї і впадає в певний ступор:

«Людина швидко звикає до нових обставин», — я не раз чула ці слова. Коли проживаєш процес адаптації сам, то цей стан відчувається трохи складніше. Проте в мене є лайфхак: завжди можна дивитися на це як на певний ігровий процес, де щодня все більше інтегруєшся в повсякденне життя, — розповідає школярка.

Фото з особистого архіву Юлії Хоменко

Три місяці потому Юлія використовує більше французької лексики, ніж англійської. Хоча в школі розуміє не кожне слово, сказане вчителем, та може зробити короткий підсумок, орієнтуючись на контекст розмови. Завдяки обміну, ділиться Юля, зараз перебуває в осередку, де щодня вдосконалює і збагачує свою англійську та французьку мови.

У школі та хост-сім’ї я, звичайно, використовую французьку. Шкільні знання допомогли мені не концентруватися на вивченні базових слів тут, а приділити увагу саме структурі мовлення. Англійською я спілкуюся з підлітками, які теж за обміном перебувають у Бельгії, — це близько 70 осіб. Таке середовище дає змогу спілкуватися живою та сучасною мовою, а значить і підтримувати рівень. Мабуть, найкраще, що розвиваєш за кордоном, коли починаєш розмовляти іншою мовою, — це аудіювання. На слух я насправді розумію багатьох людей, якщо, звичайно, вони не говорять дуже швидко чи складними реченнями, — розповідає учасниця обміну.

Додає, що насправді все залежить від людини та від того, наскільки вона відкрита до комунікації:якщо готова спілкуватися, то зможе знайти друзів, знайомих і людей, із якими насправді буде цікаво.

Підтримувати рівень знань з української та запобігати змішуванню в голові кількох іноземних Юлії допомагає читання рідною мовою та підготовка до НМТ.

Система освіти Бельгії, за словами Юлії, відрізняється від освітніх програм інших країн, зокрема України: від шкільного приладдя у вигляді папок замість зошитів до системи організації шкільних дзвінків з однією великою перервою на годину о 13:00. Короткий навчальний день у середу про це, напевне, мріють українські школярі. Як незвично і те, що використання телефону заборонене навіть на перерві.

Фото з особистого архіву Юлії Хоменко

Юлія підсумовує:

Мова — це завжди про сприйняття. Тому що мову формувала культура, люди, які проживали на певних територіях, які мали певні звички, звичаї, традиції. І в такий спосіб мова формує це сприйняття. Тому тексти, написані іноземними мовами, при перекладі втрачають той культурний аспект, який закладав у них автор. Для мене вивчення мов — це можливість краще зрозуміти культури.

Як на процес вивчення й викладання іноземних вплинула війна?

 

Наразі учні Першої міської гімназії, окрім англійської та французької, можуть вивчати ще й іспанську та німецьку. Раніше ж могли обирати ще й між китайською, польською та івритом, проте свої корективи внесла війна — після початку повномасштабного вторгнення частина вчителів виїхали закордон. Як зауважив Сергій Саєнко, ще до війни у Черкасах вкрай бракувало вчителів французької, тепер же ситуація лише загострилася.

До того ж, з огляду на безпекову ситуацію, в Україні тепер неможливо отримати сертифікат, який би підтверджував рівень знання іноземноїмови. Для отримання DELF (диплом про вивчення французької мови), DALF (диплом про поглиблене вивчення французької мови) чи IELTS (міжнародна система тестування англійської мови) необхідно звертатися за кордон. До війни 70% учнів гімназії отримували такі сертифікати, але через теперішні складнощі цей показник зменшився. Проте активно почав працювати Французький культурний центр у Києві, British Council, Американські ради — загалом проєкти та програми, де можна вивчати мови.

Фото ілюстративне

Окрім цього, як зауважує Сергій Саєнко, окремої підготовки вимагав дистанційний формат навчального процесу: діти опановували технології швидше, ніж учителі, а тому педагогам доводилося додатково тренувати та покращувати свої навички.

Війна також дала українцям можливість долучитися до тих програм, до яких раніше нас просто не пускали. Ба більше, багато проєктів із вивчення мов стали абсолютно безоплатними, — ділиться Сергій Саєнко.

Повномасштабне вторгнення вплинуло і на загальний показник опанування іноземних мов серед учнів: підлітки, які виїжджали за кордон, значно покращили свої навички та швидко підняли свій рівень. Звичайна така двотижнева поїздка не дала б такого результату.

Чи потрібні нашій системі освіти якісь зміни для того, щоб підвищити рівень опанування іноземних мов як серед дітей, так і серед дорослих?

 

На думку Сергія Саєнка, по-перше, потрібно якісно готувати вчителів іноземних мов: педагоги мають досконало знати мову, яку збираються викладати, та свій предмет.

По-друге, треба розширювати спектр доступних для вивчення мов:

У нас останнім часом акцентують лише на вивченні англійської. З одного боку, цьому є пояснення, адже весь світ говорить нею. Але інші країни теж відіграють важливу роль і мають вплив у світі, каже директор.

Щоб зрушити з місця в цьому питанні, певен Сергій Саєнко, насамперед треба готувати вчителів.

Обов’язково потрібно знати та залучати сучасні технології. Відповідно, школи мають бути забезпечені сучасним обладнанням, каже директор Першої гімназії:

Сучасні діти не сприймають простої крейди, ручки та говоріння. У них «кліпове» мислення. Вони дуже швидко сприймають і запам’ятовують інформацію, яку потрібно давати , — зазначає Сергій Саєнко. 

Отже, як бачимо, мотивація до вивчення іноземних мов у черкаських гімназистів є різноманітною та багатогранною. Їх надихають як особисті інтереси, так і прагнення до успіху в майбутньому. Важливу роль у цьому процесі відіграють вчителі, які не тільки передають знання, але й запалюють в учнях любов до іноземних мов.

Війна, хоч і створила певні труднощі, водночас відкрила нові можливості для українських школярів. Вони мають змогу брати участь у міжнародних проєктах, навчатися за обміном та спілкуватися з однолітками з усього світу.

У сучасному світі, де все взаємопов’язано, іноземні мови це ключ до успіху та можливості. І своїми стараннями черкаські освітяни доводять, що вони готові відкрити для себе ці можливості.

*RYE (Rotary Youth Exchange) — це програма обміну студентами, яку організовує Ротарі Інтернешнл для учнів шкіл. Як правило, учні відправляються в іншу країну на річне перебування та проживають у патронатних сім’ях та відвідують школу. 

Ольга Ярмолич 

 

Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами також і в:

Інстаграм 

Телеграм

Вайбер

Фейсбук 

Ще більше новин — на сайті https://novadoba.com.ua/

Реклама

5 1 голос
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x