Створені штучним інтелектом пости-клянчилки заповнюють соцмережі. Здається, уже неможливо просто погортати стрічку і не натрапити на щось типу «Я отримав нагороду за захист країни, але ніхто не привітає мене…», «В мене сьогодні день народження, але я маю лише цей буряковий суп», «Ми семеро братів-близнюків, які разом пішли на війну…». Здавалося б, скільки вже сказано про те, що такі дописи створюються штучно. Світлини, які вони представляють, намальовані за допомогою штучного інтелекту, а тексти настільки однотипні і містять такі смішні помилки, що взагалі незрозуміло, як знаходяться люди, які їх лайкають. Та вони знаходяться. Хтось дійсно вірить тому, що зображено, хтось просто клікає на красивий малюнок, хтось думає, що таким чином висловить підтримку реальним людям, діяльність яких схожа на зображену. Здавалося б, що тут поганого? Насправді ж, на перший погляд смішні пости-жебраки лайків не такі вже й смішні. Їх запускають у мережу для того, щоб зібрати лайки. А що потім роблять із врожаєм? На жаль, не завжди хороші речі.
Чому воїни на фото борщ називають буряковим супом
«Я захищаю нашу країну. Сьогодні мій 25-й день народження. А замість торта лише хліб. Ніхто не привітає мене», – сумно промовляє текст над світлиною воїна. І рука мимоволі тягнеться до кнопок на клавіатурі, щоб запевнити бійця, що це неправда. Що ось, я, саме я, дуже розумію і співчуваю йому. Пишу кілька теплих слів і в самого на душі стає тепло. Гортаємо стрічку далі – двоє військових. Гарних, красивих, молодих. У формі. А вона – у фаті. Одружуються. Боже! Їм би жити і жити, а вони… воюють. І видно, що давно, бо в нього замість ноги протез. А над ними текст з проханням привітати. Ну, ким треба бути, щоб не залишити хоча б смайлика-сердечка?!
Знайома ситуація? Звісно, що так. У яку б соцмережу ви сьогодні не зайшли, там обов’язково знайдете приклади подібних дописів. І в більшості випадків ви навіть не задумуєтеся про те, наскільки правдивою є інформація зображена і написана. Лише люди, які вчили мову в школі на «відмінно», звернуть увагу, що в більшості таких дописів є грубі помилки. Причому саме такого роду, які вказують на те, що текст писав хтось, хто не знав, що буде на фото, та ще й перекладав його з російської. «Ну, то й що, що помилки?», – скаже хтось. На фронті ж воюють не лише мовознавці. Так, не мовознавці. Сумна правда і в тому, що багато з українських захисників спілкуються і пишуть не лише з помилками, а й російською. Але навряд чи всі вони писатимуть абсолютно однаковий текст або плутатимуть рід, коли захисниця з немовлям на руках пише «Якщо ви привітаєте мого сина, я буду дуже щасливИЙ», або міцний чолов’яга з бородою радіє, що він «приготуваЛА». Ну, а борщ «буряковим супом» не назве жоден українець!
Занадто красиві, щоб бути справжніми
Текст підзаголовка характеризує практично всі світлини в подібних дописах. Зазвичай це надзвичайно яскраві фотографії із неймовірно чіткими контурами. У кого на фронті є близькі, які хоч раз присилали вам фото звідти, той точно відрізнить його від штучного. Навіть на світлинах фотографів, які їздять знімати події на передовій із спеціальним оптичним обладнанням, фотографії не виходять такі чіткі, яскраві з надзвичайно прозорим фоном навколо силуету моделі. Є й питання щодо самої моделі. Окрема тема – шеврони, прапори, герби, нагороди на формі воїнів. Тризуб на таких світлинах завжди трішки розмитий на краях. Це особливо дивно, враховуючи те, наскільки чітким є лице. До речі, про лице. Погортайте стрічку новин на сайті, зверніть увагу на світлини воїнів. Просто вийдіть на вулицю і гляньте в очі людям у формі. Чи сяють вони? Чи це відкриті, щасливі лиця моделей майже без жодної зморшки біля очей? Війна не робить нікого красивішим і фотогенічнішим. Людина в формі – це зазвичай людина, яка переживає щоденний біль і постійні тривоги. У неї не буває безхмарних посмішок. Навіть у день народження, коли вона в окопі їсть буряковий суп. Штучний інтелект, який малює такі лиця воїнам, не знає про це. Його створювали в країнах, де вже десятиліттями не чули звука пострілів із бойової зброї. Тому тут він завжди помиляється. Як помиляється і з… кількістю пальців. Зверніть увагу, дуже часто воїни (і не лише воїни) на таких світлинах ховають пальці. І це не дивно, адже їх зазвичай не 10. І річ тут не в травматизмі, а в тому, що штучний інтелект не вміє їх малювати правильно. Наразі.
А може не все так погано?
Якщо ви дочитали до цього місця, то вже почали задаватися питанням: «Якщо ці дописи створені штучно, то навіщо?» Це дуже хороше запитання, бо якщо ми знайдемо на нього відповідь, то зрозуміємо, чи варто реагувати на такі світлини і дописи. Адже це дуже важливо знати, хто і з якою метою прагне отримати від мене лайк чи підпис у соцмережах.
Ще задовго до того, як фейсбук став соцмережею для всіх, хто вміє тримати в руках смартфон, уже існувала вірусна технологія з умовною назвою «ніхто не привітає цього простого хлопця». Сьогодні важко сказати, хто перший придумав цю технологію, але діє вона безвідмовно. Хоча б тому, що коли ми гортаємо стрічку, то зазвичай робимо це в час чи в стані, коли не схильні до глибокого аналізу інформації. Війна зробила нас ще більш емоційними і ще менш критичними. Ми твердо знаємо, як реагувати на ворога і відчуваємо себе в безпеці у власному інформаційному просторі. Це моя стрічка новин, в якій мої друзі. Хтось перепостив фото або виклав у групу. То ж здавалося б, яка шкода від того, що я просто лайкну фото симпатичного хлопця (дівчини, дитини, бабусі чи дідуся)? Навіть якщо фото фейкове, все одно приємно ж на нього дивитися. А людина старалася.
Те, що старалася – це однозначно. А от чи людина це була? Захисники (справжні, не намальовані), які відповідають за кібербезпеку, радять не поспішати з позитивними висновками. Адже, не забуваймо, війна йде не лише на землі і в небі. Є війська, для яких поле бою – інформаційний простір.
Чому це шкідливо і навіть небезпечно
По-перше, ніколи не варто забувати гарну формулу, виведену ще юристами Давнього Риму: «Шукай кому вигідно». Штучні дописи використовують адміністратори соцмережевих груп і сторінок для залучення підписників і підняття охоплення. Вони добре знають, що красиві або емоційні картинки швидко стають вірусними – їх поширюють без роздумів, не звертаючи уваги на те, хто є першоджерелом. Чим більше взаємодій (лайків, репостів, коментарів) отримує допис, тим більше соцмережі просувають його в рекомендаціях.
Раніше для залучення аудиторії потрібно було хоча б створювати власний контент – писати дописи, малювати або фотографувати. Але тепер ШІ дозволяє буквально за хвилини генерувати ідеально привабливі зображення без зусиль. Вони можуть виглядати настільки якісно й емоційно, що здаються реальними, змушуючи людей ділитися ними без обдумування.
Однак проблема в тому, що ці дописи зовсім не такі безневинні, як здаються. Соцмережі працюють так, що в дописі можна вносити зміни навіть через тривалий час після публікації. Змінюється фото і підпис, а активність, яку набрав допис, лишається. Таким чином картинка про хороброго українського воїна, якого ніхто не привітав у його день народження, перетворюється на грошовий збір на підтримку ворога того самого хлопця.
Крім того, російська пропаганда використовує такі дописи для своєї мети. Згодом змінений допис може поширювати інформацію, яка потрібна ворогу, і в цілому працювати на нього. От і виходить, що ти начебто хочеш підтримати п’ятьох красивих україночок-близнючок, які на одному літаку захищають українське небо, а натомість допомагаєш ворогу вбити їх.
Як захиститися від маніпуляцій
* Не репостіть і не лайкайте підозрілі вірусні зображення. У першу чергу варто ігнорувати картинки, які підписані типовими фрази, в яких часто є не лише орфографічні помилки, а й навіть логічні. Дівчина пише про себе в чоловічому роді. Дитина демонструє виріб, який може створити лише майстер із багаторічним досвідом вирізання по дереву тощо
* Перевіряйте джерело. Дослідіть, хто поширює публікацію. Якщо це анонімна сторінка, яка з’явилася нещодавно, або якщо ця сторінка переповнена подібними дописами, краще не взаємодіяти з нею.
* Сумнівайтеся у надто ідеальних зображеннях. Часто штучний інтелект видає себе дрібними помилками – неприродними пальцями, розмитими деталями, дивними текстурами. Думайте логічно. На фронті важко знайти воїна, який зустрічає день народження в окопі в ідеально відпрасованій формі. Людина, яка випікає хліб для того, щоб роздати його цілому селу, не вимальовує на кожній буханці чіткі узори тощо.
* Слідкуйте за оновленнями публікацій. Якщо щось здається підозрілим – перевірте, чи не змінився зміст допису після його початкової появи.
Лайки та репости здаються дрібницею, але вони можуть сприяти поширенню небезпечної інформації. Тож наступного разу, коли вам трапиться «гарненька» картинка без контексту, подумайте двічі, перш ніж взаємодіяти з нею.
Для допитливих
На завершення пропонуємо кілька корисних лінків, де піднімається тема фейкових дописів і їхньої шкоди для українців.
Стаття громадської організації «Детектор медіа», створеної журналістами «У мережі ширяться небезпечні дописи із фото українських військових, згенерованими ШІ»: https://detector.media/infospace/article/232775/2024-09-28-u-merezhi-shyryatsya-nebezpechni-dopysy-iz-foto-ukrainskykh-viyskovykh-zghenerovanymy-shi-tspd/
Допис сайту для перевірки фактів Stopfake.org «Як ШІ-згенеровані зображення стають інструментом маніпуляції»: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1017846247052228&id=100064805853687&set=a.484686690368189
Дописи незалежної інформаційна кампанії з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення, яку впроваджує «Iнститут розвитку регіональної преси» з 1 серпня 2018 року.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1215826056045734&set=pb.100028550547034.-2207520000&type=3
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1203230290638644&set=pb.100028550547034.-2207520000&type=3
Сюжет каналу «Ми Україна LIVE» на цю тему: https://youtu.be/G1UNiliW7cg
Владислав Бедринець
