Краєзнавці презентували науковий журнал, присвячений Черкащині

У Черкасах 5 березня презентували загальноукраїнський науковий журнал «Краєзнавство», присвячений Черкащині. Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Презентація спецвипуску наукового журналу відбулася в Черкаській обласній бібліотеці імені Т. Шевченка. Цим заходом тут розпочала свою роботу зала «Простір співдії», що обладнана за сприяння громадян США: доктора Юлії Госарт, отця Кирила і парафіян Церкви Святої Катерини.

На презентацію завітали читацька громадськість, благодійники, автори, представники органів державної влади та місцевого самоврядування.

Сам спецвипуск ілюстрованого журналу побачив світ наприкінці 2024-го. Він став своєрідним підсумком року – року 70-річчя утворення Черкаської області. Це всеукраїнський часопис, що знайомить із Черкащиною, окремими сторінками історії нашого краю, відомим землякам, творчим доробком черкаських краєзнавців.

Ініціатором підготовки та випуску наукового видання стала Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, яку очолює Валентин Лазуренко. Відповідальний редактор і упорядник випуску — Василь Мельниченко.

Видали журнал за підтримки членів Спілки краєзнавців і благодійників. Примірники видання отримали обласні та районні бібліотеки, провідні бібліотеки України й окремі закордонні книгозбірні.

На думку авторів часопису, видання має пізнавально-виховне значення, оскільки знайомить широку громадськість, зокрема й зарубіжну, з історією і сьогоденням Черкащини.

Журнал складається із тематичних розділів. У першому вміщені статті голови НСКУ Олександра Реєнта «Державотворчий потенціал українського краєзнавства у контексті 70-річчя утворення Черкаської області», заступника голови Черкаської ОДА Олександра Шамрая – «Підтримка краєзнавства як складова гуманітарної політики органів державної влади», голови Черкаської обласної організації НСКУ Валентина Лазуренка – «Краєзнавство Черкащини в умовах воєнного стану як чинник ідеологічного опору російському агресорові».

У цьому ж розділі у статті Василя Мельниченка зроблено історичний екскурс, у якому йдеться про утворення та розвиток Черкащини й життя області в добу розбудови незалежної України. Вміщено інформацію Григорія Голиша і Лариси Лисиці про науково-просвітницькі напрацювання краєзнавців Черкащини останнього часу.

Розділ «Черкащина: історичні та соціокультурні аспекти» містить добірку наукових розвідок про минувшини краю, зокрема присвячених історії Золотоніського земства, протистоянню селян Черкащини більшовикам у 1920 році, «Великому терору» 1937–1938 рр., Голодомору 1932–1933 рр. на Городищині, міфам та реаліям «соціалістичного змагання» 1933 рр. (за матеріалами газети «Христинівський залізничник»), життю Михайла Драй-Хмари за свідченнями з його щоденника.

У розділі «Історія міст і сіл Черкаського краю» мова йде про заснування та ранню історію Черкас, склад, повноваження та функції Черкаської міської думи в 1900–1919 рр., місто Умань на сторінках газет ХІХ – початку ХХ століття, переселення придніпровських сіл у зв’язку з будівництвом Кременчуцького водосховища.

На сторінках часопису висвітлюють проблеми історико-культурної спадщини краю. Цій темі присвячені статті про церкву Святого Пророка Іллі в Суботові у нововиявлених джерелах ХVІІІ століття та про Успенський Ірдинський (Виноградський) монастир на Смілянщині у ХVІІІ столітті.

У розділі «Літопис українського краєзнавства» висвітлюється історія краєзнавства Уманщини 1920-х і 1990-х рр., діяльність Національної спілки краєзнавців України на сторінках журналу «Краєзнавство» у 2000–2024 рр., розробку та впровадження краєзнавчого курсу «моя Черкащина» у школах Черкащини. Окремі статті присвячені подвижникам сучасного краєзнавства Григорію Голишу (Черкаси) і Тетяні Кузнець (Умань).

У журналі вміщена хроніка краєзнавчого життя на Черкащині і в Україні, рецензії на історико-документальні видання черкаських краєзнавців.

Автори наукових статей, повідомлень та рецензій – науковці університетів, освітяни, працівники історико-культурних заповідників, архівів Черкащини. До формування номера долучилися також краєзнавці з Києва та Харкова.

Зацікавлені читачі мають змогу ознайомитися з електронною версією ілюстрованого журналу.

Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм 
Телеграм 
Вайбер 
Фейсбук