Планувати, любити, дбати: як черкащанам готуватися до народження дитини під час війни
Народжуваність в Україні останніми роками йде на спад. Такі зміни спостерігалися і до повномасштабного вторгнення, зараз показники й далі знижуються. Попри те, що в умовах війни наважитися стати батьками навіть в умовно безпечній Черкаській області — доволі непросто, місцеві жителі продовжують народжувати дітей. Якщо впливати на еміграцію й ракетно-дронову небезпеку ми не можемо, то популяризувати й нормалізувати батьківство нам під силу. Тож у цьому матеріалі розповідаємо, як майбутнім мамам і татам готуватися до пологів і батьківства в умовах війни, і особливо — як шукати опору тим вагітним, чиї чоловіки нині служать у Силах оборони.
Чому ми народжуємо дітей і як на це впливає війна
Черкащанка Нігорахон народжуватиме вчетверте. Зараз 38-річна жінка на 7-му місяці вагітності. Її друга і третя дитини з’явилися на світ майже передчасно, тож тепер, каже, готується до пологів заздалегідь. Сьогодні Нігорахон — мама 18-річної студентки, 10-річного підлітка й першокласниці. Тепер же попереду ще один непростий період батьківства — турбота про новонародженого.
Нігорахон, 38 років. Пацієнтка відділення патології вагітності Чераського міського пологового будинку
Жінка вже подбала про необхідні речі для себе й немовляти, разом із чоловіком облаштовують оселю, аби було комфортніше й затишніше.
У період вагітності й загалом у батьківстві для вагітної Нігорахон дуже важливою є підтримка її чоловіка. Народити ще одну дитину — не лише її особисте рішення, а й бажання усієї їхньої сім’ї. Для неї діти — це про спокій і мир, про родинний добробут. Воєнний час не применшує в жінки бажання привести в цей світ нове маля: і до 2022-го, і зараз усі діти в її родині очікувані й бажані.
— Є деякі переживання, як це все відбуватиметься. Бо навіть на невеликій віддалі з сім’єю повітряні тривоги вже сприймаються інакше, ніж вдома. Тому трохи хвилююся. Але загалом спокою додає підтримка рідних і друзів, — ділиться Нігорахон.
Минулого року, за даними Міністерства юстиції, в Україні народилося 176 679 дітей, що на понад 10 708 осіб (5,7%) менше, ніж у 2023 році. На Черкащині 2024 року на світ з’явилося 4985 немовлят, у 2023 році — 5630. Дещо нижчий цей показник у Кіровоградській, Тернопільській, Миколаївській областях, на прифронтових Сумщині і Чернігівщині, а також у частково окупованих Херсонській, Запорізькій і Донецькій областях.
Показники народжуваності в областях України за даними Мін’юсту
Фахівці визнають, що українців народжується критично мало. Щоб відновити чисельність населення, у нормі потрібно було б досягти показника 2,2 дитини на одну жінку. Однак в умовах війни наважитися на народження дітей дедалі важче: через непевність майбутнього й загрозу життю бути батьками означає мати більше труднощів і відповідальності.
— Ми всі живемо зараз у зовсім нездоровому полі. І, хоча вже якось звикли, але такі умови не є нормальними. І всі ті проблеми, що лягають на батьків за звичних обставин, в умовах війни помножені на 100, тому що ситуація не залежить від нас, — каже черкаська психотерапевтка Анастасія Мікрюкова.
Анастасія Мікрюкова, черкаська психотерапевтка, раніше — педіатриня та консультантка з питань грудного вигодовування
Очевидно, війна значно впливає на рішення стати батьками. Однак, на думку психотерапевтки, до батьківства за будь-яких умов варто підходити усвідомлено, адже йдеться про ціле життя дитини й відповідальність батьків за її виховання.
Турбота про майбутню маму — це інвестиція
Вагітність — фізіологічний стан організму, перебіг якого, однак, залежить не лише від самої жінки. З моменту планування і до самої зустрічі з малюком обох майбутніх батьків супроводжуватиме чимало переживань. На цьому шляху парі, котра чекає на дитину, доведеться взаємодіяти з багатьма фахівцями й дослідити величезну кількість інформації. А ще — зберегти здорові стосунки й пронести в серці любов до очікуваної дитини.
Черкащанка Нігорахон зараз перебуває на терапії у відділенні патології вагітності — має деякі наслідки для здоров’я після того, як занедужала на грип.
— І фізично, і морально я готова, тому що 7 років чекала цю дитинку. Були деякі проблеми зі здоров’ям, лікувалася різними способами: і в гінекології лежала, і не раз була оперована. Тепер ось трохи наслідків після грипу, тож потребую терапії на кілька днів. Загалом лікарі сказали, що фізично я до пологів готова, — розповідає жінка.
Як мати 3-х дітей вона знає, що кожні пологи — індивідуальні й не схожі на інші. Саме тому, каже, важливо бути готовим до будь-яких сценаріїв.
Якщо уявити, що мета пологів – це здорові жінка й дитина, то, щоб цього досягти, черкаська акушер-гінеколог Тетяна Лихограй радить насамперед потурбуватися саме про майбутню маму. Адже дитина в її утробі задовольняє всі свої фізіологічні потреби (у їжі, в диханні тощо) за рахунок материнських ресурсів.
Тетяна Лихограй, акушер-гінеколог, консультантка з питань грудного вигодовування
— Її здоров’я у цей період тримається на трьох китах: регулярній фізичній активності, збалансованому харчуванні й стрес-менеджменті. Усе це насправді варто контролювати і на етапі планування, і на етапі вагітності і після пологів — то буде велика інвестиція в здоров’я дитини та батьків, — каже гінекологиня.
Руху часто вагітним бракує, але обмежувати в цьому жінку при надії — означає прирікати її на постійні болі, упевнена Тетяна Лихограй. Насправді протипоказів до фізичних вправ не так багато, часто вони надумані. Даючи ж тілу рух, жінка тримає м’язи в тонусі і, відповідно, її скелет має надійну підтримку. Тож у пологах така вагітна має кращі фізіологічні можливості.
Вагітним не потрібні мультивітамінні комплекси, утриматися від них наполягає Всесвітня організація охорони здоров’я, натомість радить їсти за принципом тарілки здорового харчування. Додатково треба приймати лише фолієву кислоту, йод та вітамін Д, при дефіциті — ще й залізо.
Психотерапевтка Анастасія Мікрюкова звертає увагу на те, що перевірка організму на всілякі дефіцити — не просто турбота про фізіологію. Адже нестача важливих вітамінів і мінералів під час вагітності лише посилюватиметься і впливатиме на психічний стан, енергію та сон.
Третій фактор нормального самопочуття вагітної жінки — стрес-менеджмент. Найскладніше в наших реаліях, каже гінекологиня Тетяна Лихограй, — те, що безліч хвороб виникають від стресу або погіршуються і загострюються через стрес. Тож вагітним жінкам лікарка радить самостійно протестуватися за шкалою тривоги й депресії: по-перше, депресивний епізод, найімовірніше, погіршиться під час вагітності і може стати катастрофою під час пологів; по-друге, від стану матері напряму залежить здоров’я дитини.
При реактивних станах і виявленні психічних розладів поєднання медикаментів із психотерапією може бути кориснішим для вагітної жінки, ніж кожен із цих методів окремо.
Що відбувається в пологових
Останніми роками в Черкаській області деякі пологодопоміжні стаціонари не в змозі виконати вимоги НСЗУ за показниками народжуваності, тож частина з них припинила роботу, деякі — реорганізували. У таких акушерсько-гінекологічних підрозділах подекуди продовжують ставити вагітних на облік, за потреби надають допомогу при патологіях до 22 тижня вагітності, але не приймають пологів. На стаціонарне лікування й народжувати черкащанок скеровують до районних чи обласних лікарень.
Черкаський міський пологовий будинок. В коридорах — місця для мами й немовлят на час повітряних тривог
Із початком повномасштабного вторгнення пологів в Україні стало менше приблизно на 30%, бо ж чимало жінок виїхали. Як зазначає директор Черкаського міського пологового будинку Дмитро Вітренко, в обласному центрі показник народжуваності знизився приблизно на 15%, адже Черкащина стала прихистком для багатьох вагітних жінок, котрі вимушено переселилися сюди з прифронтових територій.
Дмитро Вітренко, директор Черкаського міського пологового будинку “Центр матері та дитини”
За час великої війни у міському пологовому Черкас щороку з’являється на світ до 1200 дітей. Половину пологів забезпечують жительки Черкас, ще 50% — вагітні з Черкаського району. Кількість вагітних на обліку в жіночій консультації черкаського пологового зменшується, каже Дмитро Вітренко, і в порівнянні з показниками трирічної давнини сьогодні їх менше майже на третину.
У випадках повітряних тривог у Центрі матері та дитини діють за напрацьованим алгоритмом: на амбулаторній ланці — обмежують прийом (за винятком критичних змін у стані здоров’я жінки), у стаціонарі — забезпечують перебування всіх пацієнтів та персоналу в укритті або ж послуговуються правилом двох стін. Планові операції в період повітряної тривоги не проводять, при невідкладних втручаннях лікарі продовжують свою роботу.
В обласному перинатальному центрі останніми роками з’являється на світ близько 1300 немовлят. Як зазначає очільниця закладу Наталія Лакуста, сьогодні в них народжують не лише черкащанки, а й жительки ближніх районів Київщини, Полтавщини та Кіровоградщини. В укритті закладу з 2022 року облаштована пологова зала, післяпологові палати й палати інтенсивної терапії новонароджених.
Медичний персонал будь-якого пологового закладу точно зацікавлений у тому, щоб породілля і її маля виписалися з лікарні здоровими. Тож жінка, котра прибуває народжувати, мусить довіритися лікарям у тих рішеннях, які вони ухвалюють у межах своєї компетенції.
За словами гінекологині Тетяни Лихограй, у питанні медичних втручань, і особливо щодо кесаревого розтину, є сенс залишати вибір за людьми, котрі в цьому розбираються. Є окремі випадки, коли жінка може самостійно зробити вибір на користь оперативного розродження. І тут, однак, варто дослухатися думки лікарів, адже є чимало нюансів.
Часом заплановані фізіологічні пологи можуть завершитися кесаревим розтином. Але за належних показів спробувати народжувати самотужки точно варто, каже Тетяна Лихограй, тому що природні пологи несуть значно менше ризиків і є кращим варіантом як для дитини, так і для мами.
Побутує і думка про те, що кожна жінка має прожити пологи максимально природньо, без знеболення. Дехто навіть розповсюджує міфи про те, що анестезія викликає ускладнення у дітей.
Сьогодні у пологах медики використовують в основному епідуральний і спінальний спосіб знеболення. Якщо вам боляче і немає протипоказів, то знеболенням варто скористатися, зазначає гінекологиня.
У пологовій залі. Фото — із сайту Черкаського обласного перинатального центру
— По-перше, у всіх різний больовий поріг: одна жінка толерує той рівень болю, а інша отримає від нього посттравматичний стресовий розлад і може роками страждати через це. Тож противників знеболення в пологах варто запитати, чи досліджували вони, як ПТСР впливає на життя матері? По-друге, у медзакладах Черкас приймають велику кількість пологів, і кожен анестезіолог має величезну практику постановки анестезії і якісні матеріали для того, щоб уникнути ускладнень, — говорить лікарка.
Інша справа, якщо жінка вже пройшла більшу половину шляху і просить лікаря про анестезію, бо не витримує болю. Але наприкінці цього етапу знеболення неможливе. Жінка може скористатися душем у пологовій залі і цим допомогти собі, але анестезію на максимальному розкритті матки їй не можуть зробити.
Щоб опанувати себе в такому стані, гінекологиня радить пам’ятати: у цей момент біль насправді є максимальним і далі вже не збільшиться. Тобто, дещо наросте тривалість самої перейми, зміниться характер больових відчуттів при потугах, але сильнішим біль уже не буде. Важливо, щоб під час пологів ці нюанси вагітній без агресії могли пояснити медичні працівники.
Як стрес впливає на вагітну жінку і як цьому зарадити?
При підготовці до пологів психотерапевтка Анастасія Мікрюкова радить медитації і йогу для вагітних, що допоможе, зокрема, навчитися правильно дихати під час цього процесу.
— Методики дихання, фізичні вправи й медитація знадобляться в пологах кожній породіллі. Йога помічна і загалом для тіла, бо допомагає жінці стати мобільнішою, усуває тілесні затиски й блоки. Такі трансформації справді допомагають і народити, і легше відновитися після народження дитини, — розповідає психотерапевтка.
Такі способи самопідтримки й самозаспокоєння Анастасія Мікрюкова радить усім жінкам при надії, а особливо тим вагітним, чиї чоловіки зараз у Силах оборони. Це не вирішує якихось проблем, але допомагає хоч трохи себе опанувати у складний період, нормалізувати психоемоційний стан, знайти опору в самій собі.
Важливою для вагітних жінок, котрі чекають чоловіків із війни, є групова терапія в колі інших партнерок військовослужбовців. Індивідуальна терапія у такому випадку теж доречна, але найбільше підтримки даватиме саме спільнота, котра розділяє і розуміє виклики і проблеми жінок військовиків. Такі терапевтичні групи підтримки для дружин і партнерок військовослужбовців проводять, зокрема, при Черкаському обласному центрі соціальних служб.
Сьогодні багато жінок через війну проходять етап вагітності й народження дитини без чоловіків, адже вони на війні. Очільниця Черкаського обласного перинатального центру Наталія Лакуста розповідає, що з початком повномасштабної війни з’явилося дуже багато ускладнень вагітності, пов’язаних із постійним стресом. Таких патологій, каже лікарка, щороку дедалі більшає. Одне з серйозних — пізні гестози, що проявляються високим тиском, а на останній стадії — нападами судом.
Наталія Лакуста, очільниця Черкаського обласного перинатального центру
— Вагітність висуває жінці високі вимоги. Попри те, що це фізіологічний стан, у цей період обов’язково проявляться проблеми, що турбували жінку раніше. І такі складні випадки — це найважче зараз для наших лікарів, — каже Наталія Лакуста.
Побільшало останніми роками й передчасних пологів. За словами лікарки, на це впливає багато чинників: і стреси, й інфікування, і навіть певною мірою недоїдання тощо. Виходжування немовлят, котрі народилися раніше за визначений термін, потребує доволі серйозних коштів, а також висуває певні вимоги до батьків, котрі змушені чекати й сподіватися, щоб із малям усе було добре.
Немовля, котре народилося передчасно — на 27-му тижні вагітності — з вагою 900 грамів. Його виходили у відділенні інтенсивної терапії Черкаського обласного перинатального центру. Фото — з фейсбук-сторінки закладу
— Складність у нашій роботі завжди є і буде, тому що ми відповідаємо за два життя, інколи — за три або й за чотири. Хочеться, щоб були всі здорові: і дітки, і жінки, — говорить очільниця перинатального центру.
Під час вагітності і з народженням дитини жінці важливо вчитися витримувати баланс, каже психотерапевтка Анастасія Мікрюкова. І розуміти, що в її організмі можливі різні психоемоційні стани й розлади — про них треба знати, аби бути готовою до різних ситуацій і за потреби звернутися по допомогу.
Треба бути чутливими до своїх станів під час вагітності, сфокусувати увагу на самопочутті, власних емоціях і відчуттях, тобто розвивати емоційну чутливість, розповідає психотерапевтка.
— Це дуже згодиться не тільки для того, щоб виявляти розлади на перших стадіях, а й у подальшому спілкуванні з новонародженою дитиною, тому що немовля потребує багато тілесної й емоційної взаємодії, — говорить лікарка.
Попри війну — плануйте, народжуйте й любіть безумовно
Про підготовку до вагітності, пологів і батьківства насправді мали би розповідати старшокласникам на шкільних уроках, щоб потім не було глобальної потреби у таких курсах для дорослих, — такої думки черкаська гінекологиня Тетяна Лихограй. Зараз такі лекції проводять на базі комунальних пологових і в приватних медзакладах, розповідаючи про особливості вагітності, внутрішньоутробний розвиток дитини, процес пологів, грудне вигодовування, догляд за новонародженим тощо.
— Психологи кажуть, що дитина в утробі матері має лише одну незадоволену потребу — в безумовному прийнятті та любові. Це все малюкові можуть дати батьки, котрі планували цю вагітність і чекали народження дитини, а не конкретно хлопчика чи дівчинки, — вважає Тетяна Лихограй.
Черкащани Тетяна й Олексій морально були готовими до нового періоду в житті і сьогодні, кажуть, відчувають легкість завдяки тому, що готувалися і до пологів, і загалом до батьківства. У половому будинку відвідували “Школу відповідального батьківства”. Крім того, дивилися вебінари, читали чимало статей про вагітність, пологи й розвиток дитини.
Тетяна й Олексій, 30 і 37 років, батьки новонародженої донечки. Черкаський міський пологовий будинок
Психотерапевтка Анастасія Мікрюкова радить по змозі відвідувати спеціальні курси спільно обом батькам. Крім того, подружжю важливо також разом приходити на планові огляди вагітної до лікаря або ж чоловікові хоча б підключатися через відеозв’язок. Така взаємодія допоможе йому бути в курсі всіх важливих питань, що стосуються стану матері й розвитку дитини.
Відсутність такого досвіду часто позначається на стосунках батька з дитиною й призводить до дисбалансу в подружніх стосунках після пологів, запевняє психотерапевтка.
Для тих, хто планує народжувати в Черкасах, в комунальних закладах — міському пологовому й обласному перинатальному — проводять також Дні відкритих дверей: майбутні батьки можуть ознайомитися з роботою відділень і послугами та отримати відповіді на всі питання щодо пологів.
— Одна жінка, котра нещодавно народила в нашому закладі, сказала, що потрібно жити зараз. Незрозуміло, скільки ще триватиме війна, тож потрібно народжувати діток і залишатися в Україні. Дуже багато українців полягло, чимало виїхало, а тут потрібні люди, адже в нас така гарна земля й така гарна країна! Я думаю, що в нас є перспектива розвитку. Тому ми тільки за пологи, за те, щоб жінки, котрі можуть і хочуть цього, — народжували, — каже Наталія Лакуста.
Юлія Світайло
Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм
Телеграм
Вайбер
Фейсбук
Ще більше новин — на сайті.
