Як не стати грошовим мулом?
Обережно! Вам пропонують престижну роботу з високим доходом, але єдина умова – мати особистий банківський рахунок? Новий знайомий просить вас провести через нього фінансові операції за невелику винагороду? Або просто відкрити картковий рахунок і віддати картку з усіма логінами і паролями? У таких випадках варто бути насторожі, щоб не стати так званим “грошовим мулом”.
Хто такі “грошові мули” (дропи)? Це особи, які свідомо чи несвідомо сприяють відмиванню грошей. Вони отримують кошти на власний рахунок, після чого переводять їх на інші рахунки або знімають готівку та передають злочинцям в обмін на комісійні.
Також «дропи» – це особи, які за винагороду передають свої банківські реквізити або дані карткових рахунків стороннім особам. Такі рахунки використовуються злочинцями як транзитні для переказу та відмивання нелегальних коштів.
Ця проблема є досить актуальною особливо для сучасної молоді (учнів технікумів, шкіл, студентів), пенсіонерів та інших незахищених верств населення, яке в пошуках легких заробітків не зважає на їх законність. Адже у більшості випадків це фінанси, здобуті незаконним шляхом:
- від торгівлі наркотиками, людьми, зброєю;
- унаслідок шахрайських схем;
- через корупцію, ухилення від податків тощо.
У схемах можуть брати участь міжнародні злочинні угруповання, які залучають десятки посередників. Використовуючи “грошових мулів”, злочинці маскують джерело походження коштів та уникають правоохоронних органів.
Гроші проходять через кілька рахунків, у той час як справжні організатори злочинної схеми залишаються в тіні. Така схема дозволяє шахрайським угрупованням працювати міжнародно, не викликаючи підозр у правоохоронців.
Оцінити реальний обсяг використання «дропів» складно, оскільки їхні фінансові операції часто імітують звичайні перекази фізичних осіб. Проте, за оцінками українських банків, кількість таких рахунків сягає десятків тисяч, включаючи як «сплячі», так і вже активні акаунти.
Статистика та тенденції
🔹 У 2024 році найбільші банки України припинили обслуговування понад 80 тисяч клієнтів, які були залучені в схеми з «дропами».
🔹 Кількість та суми підозрілих транзакцій стійко зростали у всіх банках незалежно від їхнього масштабу.
🔹 За оцінками Національного банку України, через рахунки «дропів» щороку могло проходити близько 200 млрд грн.
Починаючи з осені 2023 року, банки зафіксували різке зростання обсягів P2P-переказів (з картки на картку) у платіжній системі. Один із провідних банків-емітентів виявив понад 12 тисяч клієнтів-дропів лише за період з жовтня 2023 по квітень 2024 року.
Кожен із таких рахунків використовувався для обробки значних сум – від сотень тисяч до мільйонів гривень за короткий проміжок часу, що свідчить про масштабне використання фінансових схем для переказу та відмивання коштів.
Ці дані свідчать про значний обсяг нелегальних фінансових потоків, які сприяють фінансуванню кримінальних угруповань та економічній нестабільності. Саме тому з 1 лютого 2025 року банки запровадили нові ліміти на перекази коштів.
Так, для клієнтів з високим рівнем ризику встановили ліміт у розмірі 50 тис. грн на місяць. Для інших клієнтів ліміт з 1 лютого становить 150 тис. грн на місяць, а з 1 червня 2025 року – у сумі до 100 тисяч грн на місяць. Ці ліміти не застосовуються до клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів банків, волонтерів та «інших клієнтів з підтвердженими доходами». Для них розмір обмеження на перекази встановлений у розмірі підтвердженого доходу.
Чи усвідомлюють дропи свою участь у злочині?
Часто – ні, адже їм подають таку діяльність як законний підробіток. Незалежно від того, чи знав дроп про незаконність своїх дій, він є співучасником злочину. Це тягне за собою кримінальну відповідальність, яка може включати штрафи, обмеження волі або навіть ув’язнення. Адже незнання закону не звільняє від відповідальності. Виявити таких посередників найлегше, а відмивання грошей є серйозним злочином. Залучення до схем фінансових махінацій тягне за собою кримінальну відповідальність. Відповідно до ст. 209 Кримінального кодексу України, «грошовий мул» може отримати від 3 до 12 років ув’язнення.
Як злочинці вербують грошових мулів?
Шахраї використовують привабливі пропозиції «легкого заробітку», видаючи себе за представників нібито легальних компаній. Вони розміщують оголошення про роботу в інтернеті та пропонують вакансії, що передбачають переказ коштів або зняття готівки.
Оголошення можуть виглядати правдоподібно:
✅ Посилання на фейковий сайт компанії.
✅ «Офіційне» пояснення такої роботи, наприклад, допомога в ухиленні від сплати податків через перекази коштів фізичними особами.
Такі пропозиції можна побачити у месенджерах (WhatsApp, Viber, Telegram), в електронній пошті, у соцмережах або на сайтах із вакансіями.
Серед характерних ознак діяльності дропа можна виділити:
- Раптовий сплеск активності.
– Клієнт щойно відкрив рахунок у банку або тривалий час не здійснював жодних операцій.
– Після цього різко зростає активність: велика кількість транзакцій за короткий період, обороти можуть перевищувати 100 тис. грн за кілька днів.
- Нетипові фінансові операції.
– Понад 97% усіх операцій – це виключно перекази між картками.
– Відсутні стандартні витрати: покупки в магазинах, оплата послуг, зняття готівки.
- Різноманітність контрагентів.
– Перекази здійснюються на випадкові рахунки без помітного зв’язку між відправниками та отримувачами.
– Операції мають різні суми, що ускладнює виявлення закономірностей.
- Висока інтенсивність транзакцій.
– Кількість операцій може досягати сотень переказів на годину, що є нетиповою поведінкою для звичайного користувача.
Наразі банки наводять такі приклади використання дропів серед клієнтів, які спостерігались до 1 лютого 2025 р.[1]
- Працівниця підприємства з Вінниччини (52 роки).
– Офіційний дохід: до 20 тис. грн/місяць.
– Відкрила рахунки у чотирьох банках через онлайн-сервіси.
– Через два тижні почала отримувати 17+ P2P-переказів щодня з різних джерел та пересилати кошти до інших банків.
– Загальний оборот за день сягнув 160 тис. грн.
- Студент із Одеси (19 років).
– Офіційний дохід: до 20 тис. грн/місяць.
– Відкрив рахунки у двох банках із тижневим інтервалом.
– За місяць провів операцій на 300 тис. грн через обидва банки.
- Працівниця з Миколаєва (38 років).
– Офіційний дохід: до 11 тис. грн/місяць.
– Відкрила рахунки у чотирьох банках, ймовірно перебуваючи за кордоном.
– Загальний обіг коштів сягнув 980 тис. грн на місяць, гроші надходили від різних відправників і переказувалися різним отримувачам.
- Безробітний із села на Миколаївщині (20 років).
– Офіційний дохід: до 8 тис. грн/місяць.
– Відкрив рахунок у одному з банків.
– Через три місяці почав отримувати та відправляти великі обсяги P2P-переказів.
– У місяць провів 1,8 млн грн за 453 транзакції.
- Пенсіонерка з Харкова (67 років).
– Офіційний дохід: до 20 тис. грн/місяць.
– У ніч проти 26 грудня 2023 року у своєму банку відкрила 9 депозитних рахунків з назвами на кшталт «На автобус», «На діамант», «На пікап».
– Упродовж ночі на ці рахунки надійшло 2,1 млн грн, які були повністю виведені в період з 8:00 до 14:00 того ж дня.
– Жінка була впевнена, що збирає кошти на допомогу ЗСУ.
Зважаючи на все наведене вище пропонуємо рекомендації як не стати грошовим мулом:
🔹 Не погоджуйтесь на сумнівні пропозиції роботи, що передбачають переказ грошей або зняття готівки.
🔹 Перевіряйте компанії, які пропонують такі вакансії. Якщо сайт або роботодавець викликають підозри – це може бути шахрайська схема.
🔹 Не передавайте свої банківські реквізити, навіть якщо вам обіцяють «бонуси» чи додатковий дохід.
🔹 Будьте обережні з оголошеннями про «легкий заробіток», особливо якщо для роботи не потрібен досвід або спеціальні навички.
🔹 Не відкривайте нові рахунки на прохання третіх осіб – це може зробити вас співучасником злочину.
🔹 Не погоджуйтеся проводити транзакції для незнайомців, навіть якщо вони запевняють, що це законно
Якщо вам пропонували стати грошовим мулом або ви стали жертвою шахрайства, негайно звертайтеся до правоохоронних органів!
Будьте пильними, щоб не потрапити в пастку фінансових шахраїв!
Принагідно кафедра фінансів ЧДТУ нагадує, що в цікавому та зручному форматі підвищити свою фінансову грамотність можна в «Інтерактивному посібнику з фінансової грамотності / І. Г. Гончаренко, Л. В. Бережна, О. Ю. Березіна ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси: Видавець Третяков О. М., 2024. 120 с.» за посиланням https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5471.
Навчайтесь та ставайте фінансово обізнаними!
[1] За матеріалами https://fintechinsider.com.ua/naczbank-planuye-obmezhyty-kartkovi-perekazy-yak-cze-dopomozhe-u-borotbi-z-dropamy/
