Волонтери святково прикрасять Свято-Михайлівський храм до Великодня
Отримавши благословення, група черкаських волонтерок у проміжку між необхідними зборами та виконанням запитів для військових зараз активно працює над створенням прикрас для Свято-Михайлівського храму, що знаходиться в Соборному парку. Прикрашатимуть найбільший в Україні православний собор, який отримав статус гарнізонного, до свята Великодня.
На втілення задуму під попередньою робочою назвою «Розквіт надії» залишилось менше місяця. Робота в невеличкому волонтерському центрі буквально кипить. І хоча цей проєкт було розпочато ще в січні, її достатньо. Для декорування собору будуть використані стилізовані писанки, стрічки, гірлянди з натуральних матеріалів, зокрема, очищеної виноградної лози. А оскільки Свято-Михайлівський собор має статус гарнізонного храму, то на Великдень тут розмістять розписані гільзи від снарядів та декоровані військові артефакти.
– Ми вдячні всім небайдужим містянам, які відгукнулись на наш заклик у соцмережі допомогти — хто чим може. Нам принесли видуті яйця. Так першою відгукнулась кав’ярня «Хліб та кава», передавши понад сотню видутих яєць. Нам проста жіночка принесла навіть гусяче яйце, яке також стане чудовим елементом великоднього оздоблення гарнізонного храму, — поділилась Олена Почтарьова, відома в Черкасах мисткиня та волонтерка, яка має талант згуртовувати навколо небайдужих людей на добрі справи. — Ми почали готуватись заздалегідь — ще з середини січня, бо площа собору чималенька. Тож композиція потребує великої кількості прикрас, елементів, деталей. Ми дуже хочемо бачити радість на обличчях містян, що прийдуть у Великдень до храму і побачать всю цю красу. Усе має виглядати стильно і бути одним композиційним цілим із самим храмом. Спочатку ми хотіли прикрасити шикарну соборну люстру. Але відмовились від цієї шаленості, розуміючи всі ризики ідеї. Але не відмовляємось від неї назавжди. Можливо, наступного року ми повернемось до цього. Та й сподіваюсь, храм поповнюватимуть щорічно нові й нові великодні стилізовані прикраси. Ми ж готуємо наші прикраси не на один рік — вони будуть, за нашим задумом, зберігатись у храмі від Великодня до Великодня.
Дозвіл на дизайнерське прикрашання храму волонтерки отримали після першого досвіду, коли вдалося чудово впоратись зі святковим оформленням собору до Різдва. Тоді храм щойно перейшов до Української православної церкви. У ньому почалися певні відчутні зміни, відкрилась Недільна школа для дітей. Собор став місцем відспівування загиблих військових та вшанування пам’яті героїв. Тут збираються містяни, щоб помолитись і щиро поспілкуватись із військовими капеланами. Це місце зустрічі патріотів.
– Ми хочемо, щоб наші стилізовані писанки були створені все ж в традиціях народно-прикладного мистецтва і в традиціях Черкащини. За основу наших стилізованих писанок ми беремо рушникові орнаменти нашого Черкаського краю. Окрім писанок, розмістимо в храмі велику кількаметрову витинанку, оздобимо простір стрічками та природними матеріалами. Плануємо розмалювати деякі військової артефакти. Вони також стануть елементами прикрашання, – ділиться пані Олена. – Таким чином цей проєкт по суті стане мистецтвом на уламках війни. Хочу додати, що він буде реалізований не лише силами нашого волонтерського центру. Нам допомагають наставники та учні Черкаської художньої школи ім. Данили Нарбута. Вони вже намалювали дві великі писанки в стилістиці Черкащини. До нас також долучилась харків’янка Лариса Стадник. Вона художниця-монументалістка. Тож розписала чудове великоднє яйце-писанку — «Дерево життя».
У роботі волонтерки використовують відповідно такі матеріали, які можуть слугувати не один рік. Це видуті яйця, які розписуються і покриваються спеціальним лаком. Яєчну основу укріплюють за допомогою техніки пап’є-маше. Розписують майстрині також пластикові яйця, які оформлюються так само, як і «живі», і декоруються спеціальними маркерами.
– У чому специфіка оформлення храму на свята? Він має залишитись храмом у всій своїй лаконічності, — вважає волонтерка Надія Груздева. — Ми всі маємо непросте завдання — дуже коректно вписати наші прикраси в величну площу собору. Так, щоб це було красиво, у потрібних кольорах, і навіть елегантно. Щоб декорування відкреслювало саму велич свята Великодня. Оскільки собор має розписи, то й ми є обмеженими у кольоровій гамі. Тому обрали два кольори — червоний та білий.
Олена Почтарьова та її колежанки долучають до проєкту благодійників, які допомагають із необхідними для роботи витратними матеріалами. Звісно, сьогодні всі грошові збори спрямовуються на допомогу ЗСУ, тому ніяких окремих офіційних зборів дівчата не оголошували. Хто хоче долучитись посильною допомогою, той долучається. До речі, волонтерський центр, окрім творчої активності, ще й допомагає ЗСУ.
– Ми працюємо тут від душі та з дуже світлими емоціями. Це захоплює, надихає, бо несе великий сенс, — ділиться інша волонтерка Юлія Шевченко, яка з фантастичною швидкістю та напрацьованими рухами створює стилізовані писанки не схожі одна на одну. — Я не рахую, скільки малюється писанок за один мій прихід до волонтерської спільноти. Пишу по можливості щодня. Десь до 30-40 штук. Хоча точно порахувати неможливо насправді. Розумію, що таких писанок нам потрібно ще дуже багато. Намагаюсь не повторюватись в орнаментах, приділяю час деталям, щоб кожна окрема писанка була неповторна.
Олена зазначає, що проєкт для гарнізонного храму також потребує уваги. Тому яйця будь-якого розміру — курячі, гусячі, страусині (але обов’язково «видуті») можна приносити до волонтерського офісу за адресою вул. Героїв Небесної Сотні 3. У них ще є потреба.
А як саме правильно видути яйця можна прочитати на сторінці мисткині Олени Почтарьової в соціальній мережі фейсбук.
Тетяна Євген’єва
