Нова ДобаНовиниКультура. Освіта

У Черкаському художньому музеї презентували виставку «Фронтові замальовки»

У Черкаському художньому музеї 10 квітня відкрили персональну виставку Олега Базилевича: художника, добровольця та старшого лейтенанта Збройних сил України, який з перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист України.

Олег Базилевич — людина багатогранного таланту, відомий не лише як художник, а й як письменник, сценарист, перекладач, кандидат географічних наук, ведучий телевізійних програм і автор художніх книжок. Його творчість охоплює різні аспекти культури, але особливо вона набуває значення в умовах війни, адже мистецтво стало його способом зберегти себе та світ навколо, навіть перебуваючи на передовій.

У своїх картинах митець використовує незвичні для традиційного живопису матеріали: глину, пісок, попіл і навіть землю, що зустрічається в окопах. Ці роботи, що створені на передовій, не лише зображують реалії війни, але й передають глибокі емоції та переживання, із якими стикаються українські військові. Картини, що презентують на виставці, стали не лише мистецьким вираженням, а й своєрідною хронікою цього жорстокого часу.

Про виставку та творчість митця Валерій Власюк, його товариш, говорить так:

– Я дуже радий, що мій товариш, колега й однокласник Олег Базилевич сьогодні презентує свої картини. Його творчий шлях на фронті почався з 2022 року, коли він добровольцем пішов боронити Київ, а потім — всю Україну. Із фронту він надсилав мені замальовки, вірші, які стали початком нашого творчого діалогу — він малював, а я відповідав поезією. Його роботи — не батальні сцени, а живі образи з окопів, сповнені світла, людяності та віри в перемогу.

У своїх картинах Олег Базилевич не тільки фіксує реальність війни, а й передає душевну глибину того, через що проходять його товариші по зброї.

– Ідея спільного альбому з ілюстраціями й віршами виникла ще в 2022 році — тоді ми з Валерієм почали листуватися: я надсилав з фронту замальовки, він — поетичні рядки. Цей проєкт — не про батальні сцени, а про досвід, біль, пейзажі, крізь які проходить війна. Мої роботи створені: з глини, піску, попелу, із того, що нас оточує там, у реальності окопів. Я не міг не творити — це був спосіб зберегти себе і світ навколо. Картини малювались не для виставки — вони малювались, щоб не з’їхати з глузду. Брав із собою не лише зброю, а й фарби, — поділився митець.

Особливу увагу привертають картини з соняхами — символами України, пам’яті й незламності. Вони, як і вся виставка, несуть надію. Ці полотна — не просто мистецтво, це свідчення духу, що не зламався, і культури, яка перемагає.