Інтелектуальна власність — актив, що працює
Щороку 26 квітня у світі відзначають День інтелектуальної власності. Цього дня світова спільнота підкреслює значення інновацій у повсякденному житті людини та у вдосконаленні суспільства, нагадуючи всім: патенти, товарні знаки, авторське право та суміжні права як результати творчості та знань є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку. В Україні цьогоріч з 21 до 26 квітня принагідно триває тиждень інтелектуальної власності (IP Week 2025). Разом з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) таку інформаційну кампанію підтримує й “Нова Доба”, публікуючи цикл просвітницьких матеріалів.
Нагадаємо, у першій публікації ми розповідали про комплексний підхід УКРНОІВІ у питаннях інтелектуальної власності та інновацій.
Сьогодні говоримо про те, що кожен створений логотип, наукова розробка, написаний вірш, ілюстрація, новий технічний підхід або навіть назва продукту може стати основою для подальшого розвитку вашого бізнесу, творчості чи нових проєктів завдяки інтелектуальній власності (IP). Саме інтелектуальна власність дозволяє авторам, підприємцям, дослідникам, винахідникам мати права на результати своєї роботи, а також використовувати їх як повноцінний ресурс: юридично, економічно, стратегічно.
Інтелектуальна власність забезпечує розвиток економіки знань та інноваційної діяльності. В умовах цифровізації, глобалізації та високої конкуренції інтелектуальна власність дедалі частіше виступає самостійною категорією активів, що потребує належної охорони та системного управління.
Правовий режим інтелектуальної власності дозволяє особі фіксувати правоволодільця, визначати умови використання створеного об’єкта, передавати права іншим особам, укладати договори, залучати інвестиції, використовувати права інтелектуальної власності в обороті як нематеріальний актив.
Для реалізації цих можливостей важливо забезпечити правову охорону відповідно до встановлених процедур. Оформлення прав підтверджується відповідними охоронними документами (патентами або свідоцтвами) або іншими діями, передбаченими законодавством. Варто пам’ятати, що інтелектуальна власність ‒ це правовий інструмент, який працює тоді, коли застосовується системно: із розумінням виду прав, механізму їх охорони, ризиків порушення та способів використання у практичній діяльності.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права, фото — УКРНОІВІ
Результати інтелектуальної, творчої діяльності охоплюють різноманітні об’єкти. Йдеться, зокрема, про твори, технічні рішення, торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення, комерційну таємницю тощо. Для кожного об’єкта передбачено окремий механізм охорони, що відповідає його специфіці, способу використання та комерційного інтересу правоволодільця.
Свідоцтво про реєстрацію комп’ютерної програми, фото — УКРНОІВІ
У підприємницькій діяльності охорона прав інтелектуальної власності є частиною загальної бізнес-стратегії. Наприклад, назва продукту або логотип реєструються як торговельні марки. Технічне рішення засвідчується патентом на винахід або корисну модель. Дизайн або зовнішній вигляд продукції може бути предметом прав на промисловий зразок. Усі ці права, за умови належного оформлення, стають елементом комерційної цінності, можуть бути надані за ліцензією, включені до вартості бізнесу чи виступати предметом інвестування.
Інтелектуальна власність стосується не лише бізнесу чи науки. Вона має практичне значення і для представників креативних індустрій, і для інженерів, освітян, культурних установ. Для ілюстратора або дизайнера, який працює з іноземними видавництвами чи маркетплейсами, належне оформлення авторських прав забезпечує правову визначеність щодо володіння цифровими творами, дає можливість контролювати їх використання та подавати скарги у випадку порушень. У міжнародному середовищі це є ключовою умовою захисту економічних інтересів митця.
У сфері наукової діяльності, наприклад, при створенні приладу, інноваційної технології або унікального хімічного складу, своєчасне подання заявки на отримання патенту гарантує фіксацію пріоритету та дозволяє закріпити за установою або винахідником виключні права. Це відкриває шлях до подальшого укладання договорів про передання прав, комерціалізації розробки та включення результатів у механізми трансферу технологій.
IP LET FORUM, фото — УКРНОІВІ
Культура, освіта, інженерія, архітектура, мода, кіноіндустрія ‒ всі ці галузі стикаються з необхідністю належного управління правами на результати інтелектуальної, творчої або проєктної діяльності. У разі, коли питання охорони прав інтелектуальної власності не врегульоване на етапі створення об’єкта права інтелектуальної власності, це створює ризики втрати контролю над подальшим використанням, складності в комунікації з партнерами або неможливість монетизації.
Для ефективної реалізації прав інтелектуальної власності у господарському середовищі важливо сформувати IP-стратегію, яка охоплює аудит наявних прав інтелектуальної власності, планування реєстраційних дій, аналіз ринку, ліцензування, моніторинг порушень та договірне врегулювання правовідносин з контрагентами. У стартапах, технологічних компаніях і науково-дослідних установах ця стратегія має бути адаптована до стадії розвитку продукту, регіону охорони та цільової моделі монетизації.
Інтелектуальна власність є також пріоритетною сферою у процесі євроінтеграції. Згідно зі Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2024 рік, у сфері інтелектуальної власності Україна виконала 98% зобов’язань ‒ найвищий показник серед усіх 24 напрямів. Це свідчить про послідовну адаптацію законодавства до acquis ЄС, зміцнення інституційної спроможності та інтеграцію національної системи охорони інтелектуальної власності у європейський правовий простір.
Охорона прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності ‒ це необхідна умова їхнього правомірного використання, комерційної ефективності та стабільності у договірних і правозастосовних процесах.
Деталі щодо особливостей реєстрації прав інтелектуальної власності можна переглянути на Youtube УКРНОІВІ.
Авторський колектив:
Анастасія Андріївна Ярмолюк – начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ (на зображення в центрі)
Вікторія Валеріївна Кречко – заступниця начальника відділу координації грантової діяльності УКРНОІВІ (на зображення друга зліва)
Кароліна Русланівна Кравчук – заступниця начальника відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ (на зображення друга справа)
Юліана Олександрівна Зух-Кіпріянова – професіоналка з інноваційної діяльності відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ (на зображення перша зліва)
Катерина Костянтинівна Саділова-Мілашевська – професіоналка з інтелектуальної власності відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ (на зображення перша зліва)
Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм
Телеграм
Вайбер
Фейсбук
Ще більше новин — на сайті.
