Щоб ідея працювала: як інтелектуальна власність приносить прибуток

Щороку 26 квітня у світі відзначають День інтелектуальної власності. Цього дня світова спільнота підкреслює значення інновацій у повсякденному житті людини та у вдосконаленні суспільства, нагадуючи всім: патенти, товарні знаки, авторське право та суміжні права як результати творчості та знань є потужними інструментами сприяння економічному та культурному розвитку. В Україні цьогоріч з 21 до 26 квітня принагідно триває тиждень інтелектуальної власності (IP Week 2025). Разом з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) таку інформаційну кампанію підтримує й “Нова Доба”, публікуючи цикл просвітницьких матеріалів.

Отримання патенту чи свідоцтва ‒ важливий етап, але не кінцева мета. Інтелектуальна власність (IP) набуває економічного змісту тоді, коли починає використовуватись у господарській діяльності: надається за ліцензією, стає частиною товару чи послуги, включається до вартості бізнесу, є предметом інвестування або угод. Саме цей етап ‒ комерціалізація ‒ забезпечує перетворення результатів інтелектуальної, творчої діяльності на джерело доходу, технологічної переваги чи інвестиційної привабливості.

Для України питання комерціалізації інтелектуальної власності має ключове значення не лише в контексті економічного розвитку, а й з точки зору ефективного використання науково-технічного потенціалу. Попри те, що рівень патентної активності зростає, частка прав, які реалізуються на ринку, залишається обмеженою. Тому на рівні державної політики питання формування інфраструктури комерціалізації ІР є пріоритетним.

Правоволоділець має визначити, яким чином реалізовуватиме свої інтереси: через виробництво, ліцензування, передання ІР прав, спільні проєкти чи інші форми. У цьому полягає суть процесу комерціалізації ‒ системної діяльності з перетворення прав на інтелектуальну власність у джерело економічної вигоди або стратегічної переваги.

Комерціалізація інтелектуальної власності передбачає не лише юридичне володіння правом, а й здатність інтегрувати його в бізнес-модель. Це стосується як стартапів, що створюють нові продукти, так і закладів вищої освіти та наукових установ, які працюють над впровадженням розробок, або компаній, що оперують технологічними рішеннями у виробництві. У кожному випадку виникає потреба в оцінці ринку, виборі форм взаємодії з партнерами, налаштуванні механізмів управління об’єктами IP.

Існують різні шляхи комерціалізації: від класичного ліцензування до створення спільних підприємств, франчайзингу, інвестиційних проєктів на основі прав інтелектуальної власності. Часто IP стає внеском до статутного капіталу або предметом угод у межах трансферу технологій. Різні моделі вимагають різного ступеня залучення, контролю, розподілу ризиків і прав. Важливою є правова чіткість, оформлення відносин між сторонами, зокрема в рамках командної роботи, колективної творчості або державно-приватного партнерства.

В Україні комерціалізація IP поступово переходить у формат структурованої практики. Дедалі більше закладів вищої освіти і наукових установ розробляють власні політики з управління правами, формують підрозділи з трансферу технологій, укладають договори з бізнесом. У малому та середньому бізнесі зростає попит на консультування щодо ліцензування та захисту прав у рамках співпраці з маркетплейсами, контрагентами або інвесторами.

У цьому процесі важливу роль відіграють державні інституції. Зокрема, УКРНОІВІ забезпечує не лише реєстрацію прав інтелектуальної власності, а й створення інструментів підтримки впровадження. Через National IP&Innovations Hub надається аналітична, методична та правова допомога щодо вибору моделі комерціалізації, підготовки документів, супроводу трансферу, оцінки активів. Відбувається інтеграція інтелектуальної власності у фінансове планування, звітність, взаємодію з інвесторами.

Ключовим викликом залишається відсутність усталеної практики у ряді секторів. Часто немає розуміння, що саме комерціалізується ‒ об’єкт, право, технологія чи результат. Саме тому підвищення обізнаності, створення договорів, типових положень, практичних гайдів є передумовою для сталого розвитку. 

Комерціалізація інтелектуальної власності неможлива без попередньої оцінки активів. Це передбачає не лише вартісний розрахунок, а і визначення ринкового потенціалу, юридичної захищеності, готовності до впровадження. У цьому процесі все частіше використовуються інструменти патентної аналітики, технологічного foresight, конкурентного аналізу, перевірки патентної чистоти (freedom to operate). Без такої підготовки будь-яка угода щодо ІР прав може бути формальною, але не ефективною.

Особливу увагу в сучасній практиці приділяють оцінці нематеріальних активів при залученні фінансування, злиттях і поглинаннях, інвестиційних переговорах. Для інноваційних підприємств IP-портфель часто стає єдиним реально значущим активом. Від того, наскільки права оформлені, передані та правильно враховані, залежить подальший доступ до інвестиційних ресурсів і ринків. Відповідно, компанії дедалі частіше формують внутрішню IP-стратегію, яка охоплює аудит прав, аналіз ризиків, комерційні сценарії використання та договірну базу.

Комерціалізація інтелектуальної власності також передбачає організацію взаємодії між суб’єктами, що створюють, і тими, хто використовує. Це актуально для проєктів, які реалізуються на стику науки та бізнесу. Закладам вищої освіти та науковим установам важливо визначити політику належності прав інтелектуальної власності, порядок розподілу доходів, прозорі умови для співавторів.

Наявність зрозумілих процедур і визнаних методик стимулює винахідників, інноваторів, авторів та креаторів не просто здійснювати реєстрацію ІР прав, а й розглядати інтелектуальну власність як економічний інструмент.

Нагадаємо, у першій публікації ми розповідали про комплексний підхід УКРНОІВІ у питаннях інтелектуальної власності та інновацій.

У другому матеріалі йшлося про те, що інтелектуальна власність може стати основою для подальшого розвитку бізнесу, творчості чи нових проєктів.

Третя публікація була присвячена діяльності мережі TISC, зокрема й на Черкащині, — міжнародному проєкту підтримки винахідництва, інновацій та стартап-проєктів.

У четвертому матеріалі ми розповіли про те, як у National IP&Innovations Hub розкривають інтелектуальний та інноваційний потенціал України.

Авторський колектив:

Анастасія Андріївна Ярмолюк – начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ  (на зображення в центрі)

Вікторія Валеріївна Кречко – заступниця начальника відділу координації грантової діяльності УКРНОІВІ (на зображення друга зліва)

Кароліна Русланівна Кравчук – заступниця начальника відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ  (на зображення друга справа)

Юліана Олександрівна Зух-Кіпріянова – професіоналка з інноваційної діяльності відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ  (на зображення перша зліва)

Катерина Костянтинівна Саділова-Мілашевська – професіоналка з інтелектуальної власності відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ  (на зображення перша зліва)

Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:

Інстаграм 
Телеграм 
Вайбер 
Фейсбук 

Ще більше новин — на сайті.