«Пацієнт має бути номер один. Якщо це не так — навіть найкраще обладнання не врятує ситуацію», — Віктор Парамонов
«Все, що було до НСЗУ — це просто інша епоха», — говорить Віктор Парамонов, директор Черкаського клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги. Його команда — одна з тих, яка не лише адаптувалася до змін, а використала можливості медичної реформи на повну. Про зміни в черкаському закладі охорони здоров’я за останні роки керівник розповів в інтерв’ю Національній службі здоров’я.
Віктор Парамонов очолює онкоцентр 28 років. Під його керівництвом, ще за три роки до початку співпраці з НСЗУ, заклад почав готуватися до змін: було об’єднано лабораторії в єдиний центр, реорганізовано відділення хірургії, сформовано потужний центр пухлин репродуктивної системи, об’єднано онкогінекологію і мамологію, де працюють і гінекологи, і хірурги-онкологи, створено мультидисциплінарну структуру з вертикальною відповідальністю.
Заклад функціонує за чіткою логікою ресурсного менеджменту: лише один заступник директора — з ресурсного забезпечення, який курує все: від закупівель і харчування до ремонту та ліків.
«Це дозволяє точніше формувати потреби, прогнозувати витрати, укладати договори напряму з постачальниками й гнучко планувати великі закупівлі. А також утримати баланс: не кинутися в бік обладнання і не залишити пацієнтів без забезпечення ліками та харчуванням, а колектив — без зарплати», — підкреслює він.
Клінічний центр є лідером у Черкаській області за витратами на забезпечення пацієнтів ліками: у 2024 році загальні витрати медикаментів на одного пацієнта склали 17 552 грн, зокрема за Програмою медичних гарантій — 7 830 грн на одного пацієнта.
Онкоцентр — один із небагатьох медзакладів регіону, який має статус критичної інфраструктури. А середня зарплата вища за середню по області не лише серед медичних установ, а й серед промисловості та аграрного сектору. Лікарі тут отримують у середньому понад 41 тис грн, середній медперсонал — понад 23 тис грн.
Унікальна модель ротації лікарів між поліклінікою та стаціонаром дозволила поєднати підходи до ведення пацієнта. А централізоване управління закупівлями, харчуванням, логістикою створило контрольовану та гнучку систему.
«Пацієнт має бути номер один. Якщо це не так — навіть найкраще обладнання не врятує ситуацію», — підкреслює керівник.
Онкоцентр послідовно вибудовує співпрацю з НСЗУ. Якщо у 2020 році заклад мав 11 пакетів на суму 147,4 млн грн, то у 2025-му — 19 пакетів на понад 457 млн грн. Таке зростання — це не лише цифри, а показник того, що лікарня бере на себе складні напрями: хіміотерапія, радіотерапія, онкогематологія, паліатив, діагностика.
Загальний дохід закладу у 2024 році склав понад 840 млн грн, з яких половина (52,7%) — забезпечено Програмою медичних гарантій.
«25% доходів лікарні становлять надходження від платних послуг, гуманітарної допомоги та спецпроєктів. Це дозволяє зберігати стійкість навіть в теперішніх складних умовах та не зупиняти ключові процеси розвитку», — зазначає Віктор Парамонов.
Витрати закладу за 2024 рік показують чіткий баланс: 36% — на медичне забезпечення, 27% — на оплату праці, 22% — на капітальні інвестиції. Решта — на інші витрати. Завдяки фінансовій дисципліні заклад має можливість здійснювати великі закупівлі обладнання у розстрочку, не зупиняючи поточні витрати. Завдяки довірі з боку постачальників та прозорості фінансового планування, заклад отримує техніку без передоплати, демонструючи стабільність і відповідальність у розрахунках. Це дозволяє не накопичувати борги й водночас оновлювати матеріально-технічну базу.
«Ми придбали новий ендоскопічний комплекс, уклавши договір на оплату частинами протягом 9 місяців. Обладнання одразу встановлено й введено в експлуатацію, а виплати не стали навантаженням на зарплати чи основні потреби пацієнтів», — ділиться досвідом Віктор Парамонов.
Фінансову стійкість закладу підсилюють платні послуги. Центр успішно виконує лабораторні дослідження для медичних закладів по всій Україні — від Охматдиту й Сумського онкодиспансеру до установ Академії медичних наук. Всі договори укладені офіційно, через тендери. Це приклад того, як медзаклад може бути фінансово стабільним, не втрачаючи соціальної функції.
«Ми заробляємо на своїй компетенції. Виконуємо складні аналізи, надаємо якісні послуги — і це ще один доказ нашої спроможності», — підкреслює директор.
Кількість пацієнтів, які отримують допомогу, в центрі зросла в рази. Якщо до співпраці з НСЗУ заклад виписував 13–14 тисяч пацієнтів на рік, то у 2024 році цей показник склав 22 600. З тим же штатом і без розширення площ. Це результат глибокої оптимізації, перегляду процесів і впровадження командного підходу.
Заклад є лідером трансплантаційної допомоги в Україні. Із 2019 року тут проведено понад 260 трансплантацій кісткового мозку, зокрема — унікальний випадок трьох пересадок від неродинних донорів за один день. Половина пацієнтів — з інших регіонів. У 2025-му — вже 16 трансплантацій. Реорганізовано також всі гематологічні напрями — створено єдиний центр, де проводять трансплантації кісткового мозку, включно з алогенними від неродинних донорів.
«Ми нікому не відмовляємо. Від Закарпаття до Луганська — люди приїжджають і отримують допомогу», — говорить директор закладу Віктор Парамонов.
Центр має потужну матеріальну базу. За обласні кошти збудовано два нових бункери для лінійних прискорювачів, які заклад отримав в межах державних закупівель, у лікарні — найсучасніше МРТ, подароване урядом Японії. А паліативний корпус після повної реконструкції стане одним із найсучасніших в Україні.
Заклад також працює на перспективу. Створюється повноцінний паліативно-реабілітаційний напрям, де, зокрема, вже до кінця року планують відкрити два басейни для післяопераційної реабілітації (дитячий і дорослий). Окремий фокус — забезпечення жінок після мастектомій спеціальною реабілітацією.
«Ми не будуємо лікарню на один рік. Ми плануємо на 3–5 років наперед, навіть якщо самі вже не працюватимемо — система має функціонувати далі», — наголошує Віктор Парамонов.
У центрі реалізована унікальна система харчування. Повністю перебудовано харчоблок, організовано опитування пацієнтів і забезпечено вибір страв.Триразове підвищення бюджету на продукти дозволило щодня забезпечувати пацієнтів овочами, фруктами та повноцінним харчуванням. Є окрема кухня для мам і дітей, які отримують 5-разове харчування. Після того, як рівень харчування зріс, пацієнти перестали купувати продукти в магазині на території лікарні — він закрився, а на його місці встановили сучасне МРТ.
У Черкаському онкоцентрі управлінські рішення — це не директиви згори, а результат командної взаємодії. Важливі питання фінансування, ресурсного розподілу, розвитку нових напрямів та змін у структурі закладу обговорюються разом із керівниками підрозділів. Такий підхід формує горизонталь довіри, де кожен відповідальний за свою ділянку, але розуміє загальну мету.
«Мені не потрібно управляти кожним кабінетом — у мене є десять ключових людей, яким я довіряю, перевіряю і через яких працює система. І це дієво», — говорить директор.
Саме така структура управління дозволяє реагувати швидко, планувати на кілька років уперед і не втрачати головного — командної єдності в щоденній турботі про пацієнта.
«Реформа змінила не лише фінансування — вона змінила мислення. Після початку співпраці з НСЗУ ми по-іншому почали працювати всередині. Це не про гроші, це про систему, яка постійно орієнтує на якість і розвиток», — підсумовує директор Черкаського клінічного центру онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Віктор Парамонов.
Черкаський онкоцентр — це доказ того, що медицину змінюють не тільки кошти чи обладнання, а люди, які вміють мислити системно, працювати командно й будувати майбутнє. Тут кожне управлінське рішення має логіку, всі процеси — орієнтовані на пацієнта, а результат — це спільна робота всього колективу.
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин — на сайті.
