«Це вже більше, ніж просто клуб — це спільнота»: як у Черкасах створили читацький клуб CHEтальня
Ірина Білоусова — модераторка читацького клубу CHEтальня, який регулярно збирається у Черкасах, щоб обговорювати книги, ділитися думками та шукати сенси. В інтерв’ю вона розповідає, як народилась ідея клубу, як проходять зустрічі, хто доєднується до спільноти та чим вона живе сьогодні.
— Ірино, з чого для вас усе почалося? Це була мрія, потреба чи певний інтерес?
— Я можу сказати, що це була потреба. І мрія також. На початку повномасштабного вторгнення я жила з дитиною у Швейцарії. Мені дуже не вистачало України, моїх книг, спілкування. Я навіть намагалася створити клуб там, але не вийшло — людей було мало, ідея ніби зацікавила, але не склалося. Коли повернулася до Черкас, дала собі час на адаптацію — і вже потім провела перше зібрання.
— Яким ви уявляли клуб на початку? І чи справдилися ці очікування?
— Я уявляла його саме таким, яким він є зараз: простим, камерним, дружнім. У книжковому клубі важливо знайти «своїх» людей — і, здається, мені це вдалося. Ми читаємо, обговорюємо, іноді сперечаємось. Хоча дискусії хотілося б більше, я прагну почути більш різних думок. Але здебільшого ми дійсно на одній хвилі.
— Як готуєтесь до зустрічей? Ви плануєте обговорення заздалегідь?
— Так, я модерую зустрічі. Готуюсь досить ретельно: дізнаюся більше про авторів, шукаю додаткові факти, порівнюю твори, підбираю запитання — не лише про те, «чи сподобалось», а й глибші: про теми, відсилки, позицію авторів. Від початку знала, що для глибини зустрічі потрібно готуватися.
— Де зазвичай відбуваються зустрічі клубу?
— Ми пробували різні локації, але зараз збираємось у Morriss Spase. Там затишно, зручно, сприятливо для розмов. Улітку шукаю ще й варіанти на вулиці — хочеться природи, але щоб було тихо й не біля дороги.
— Чи є якісь традиції у вашій спільноті?
— Так. Якщо приходить нова учасниця, ми завжди знайомимося. Це вже навіть наш «мем», бо дехто слухає одне й те саме знайомство по сто разів, і я прошу: «Ну, придумайте вже щось нове про себе!». Але це справді допомагає створити комфортну атмосферу.
— Чи пробували інші формати, окрім книжкових обговорень?
— Ми намагаємось залишатись у книжковій тематиці, але іноді розширюємось. Плануємо зробити формат, де поєднаємо обговорення книжки з колажуванням. Також наші учасниці разом розписували писанки. Це вже більше, ніж просто клуб — це спільнота. Люди знаходять друзів, однодумців, і це дуже цінно.
— Чи змінювався клуб із часом?
— Так, на початку я робила все максимально демократично: кожен міг запропонувати книжку, ми голосували. Але згодом це стало складно: пропонували твори, які було важко обговорювати або люди їх не дочитували. Тому я почала самостійно добирати кілька книжок на вибір, орієнтуючись не лише на вподобання, а й на глибину, теми, дискусійність.
Зараз у нас є певна система: чергуємо українську класику чи сучасну літературу з іноземною, додаємо іноді нонфікшн. Я довго вагалася щодо останнього, бо художня література дає більше емоцій, викликає глибші дискусії. Але, скажімо, тема патріархату — вона викликала у багатьох особисті спогади, і це було сильно.
— Яка місія CHEтальні для вас?
— Я ніколи не хотіла брати щось «хайпове» або просто розважальне. Хочеться, щоб книжки й обговорення залишали післясмак, змушували думати. Також хочу, щоб люди більше читали українську літературу та відкривали для себе наших авторів. Часто чую від учасниць: «Я ще довго думала після зустрічі», або: «Я ніколи про це не задумувалась, а це ж важливо». Для мене це і є цінність.
— Які у вас плани на майбутнє?
— План — просто продовжувати. Часом приходить вигорання: хтось не може прийти, хтось скасовує, а я завжди маю бути. Це ресурсозатратно. Але саме фідбек від учасниць тримає мене. Бо спершу клуб створювала для себе — я хотіла бачити таку спільноту в Черкасах.
Також ми з однодумцями не лише плануємо, а вже й робимо конкретні кроки для втілення однієї ідеї — восени, орієнтовно в жовтні, хочемо провести книжковий фестиваль. Він матиме назву «Змістовно», сторінку в Instagram вже створено, тому доєднуйтеся.
Команда організаторів дуже хоче об’єднати читачів нашого міста, створити місце ком’юніті та додати руху й жвавості цьому напрямку. Адже у багатьох містах подібні фестивалі вже організовують. І, звісно, ми завжди відкриті до допомоги — нам потрібні волонтери, тому всі охочі можуть звертатися. Обов’язково будемо кликати до команди!
Як доєднатися до CHEтальні?
- Напишіть в інстаграм Ірини та скажіть, що бажаєте доєднатися до клубу.
- Вас додадуть в чат у
- Також у клубі є внесок у розмірі 200 грн, усі кошти передають на актуальні потреби ЗСУ
– Насправді, навіть такий невеликий внесок як 200 гривень додає відчуття цінності. Людина вже думає: я ж заплатила — отже, є певне зобов’язання прийти. Так працює наш мозок, і це трохи дисциплінує, – поділилася пані Ірина.
Наступна зустріч читацького клубу орієнтовно відбудеться 14 червня. Цього разу учасники обговорюватимуть роман Тоні Моррісон «Кохана». Актуальну інформацію про подію можна знайти на сторінці Ірини в соціальних мережах.
Катерина Супрун
