Картина маслом, або Політичний вінегрет Черкащини

Бабло вчергове перемогло зло.

Як подейкують експерти, Путін дав доручення виділити фінансування на будівництво мосту через Керченську протоку. А отже можна сподіватися, що він зрозумів проблематичність приєднання східних областей і тепер думає про практичні механізми комунікації федералів з окупованими українськими територіями.
А оскільки територіальне утворення на північний схід від України, яке періодично створює нам негаразди, наразі втратило свою суперактуальність для українських політиків, вони почали вправлятися в традиційних забавах – виборах та розподілі посад.

Головна тема дискусій черкаських пікейних жилетів – війни на вихідних не сталося, Кличко пішов на альянс з Порошенком, Керрі зустрічався з Лавровим – ну і все в цьому стилі.
Тим часом, Черкащина чекає біженців з Криму. Останній промінець надії – тральщик «Черкаси» хоч і мужньо боровся, але все ж не втримав оборони. Віриться, що обіцяне для його моряків Юрієм Ткаченком житло і працевлаштування в нашій області не виявляться пустою балаканиною. Хлопці з Оршанця і далі справно несуть службу на гарячих кордонах України. Черкаські автомайданівці на вихідних побували на Херсонщині, відвідавши прикордонників з гуманітарною місією. Сергій Одарич запропонував Андрію Макаревичу стати почесним мешканцем Черкас. Звісно було би приємно мати такого сусіда по місту, але чогось думається, що фронтмен «Машини часу» матиме найближчим часом чим зайнятися і в Кремлівській федерації. Адже військова агресія проти України там серйозно збурила ситуацію. І хоча розраховувати на якісь зміни зовнішньополітичного курсу Москви не доводиться, але приємно, що і в землях за Хутором Михайлівським лишилися адекватні люди.

Тим часом, картина політичного ландшафту Черкащини змінилась лише незначним чином. Голова ОДА врешті отримав 3 нових заступників, що очевидно є результатом тривалих політичних торгів між політичними союзниками. Багатьох звісно здивували окремі призначення. Зокрема те, що голова черкаської «Свободи\” Юрій Ботнар прийшов на посаду заступника з АПК. Бо мегафон і полум\’яні промови із нетелями і посівною дуже погано в\’яжуться. Втім, з іншого боку Юрко принаймні за освітою аграрій і хоча би орієнтується в темі. Інша річ, якщо це було зроблено для того, щоб просто нівелювати в подальшому будь-який вплив цієї політичної сили в області. Адже на всеукраїнському рівні рейтинги «Свободи» почали потроху пливти.

Можна також привітати призначення на посаду першого заступника Наталії Старікової, яка має достатній управлінський досвід і сильне підприємницьке лобі за плечима. Крім того, це такий собі реверанс покійному «Фронту змін» і прем’єру Яценюку.

Очевидно, що призначення Віталія Коваля на посаду гуманітарного заступника є подібним реверансом в бік тепер уже Олександра Черевка, у якого він працював начальником управління у справах сім’ї, молоді та спорту. Оскільки в ЧДТУ наразі захиталась здавалося б тисячолітня імперія Леги, який давно протежував Віталію в науковій карєрі, то перехід до держслужби зроблено саме вчасно.

Втім вже зрозуміла цікава загальноукраїнська тенденція, яка чітко проглядається на рівні Черкаської області. Фактичний розгром Партії регіонів і розбігання її ватажків по політичним закуткам, відсутність єдиного «регіоналівського» фронтмена дали можливість усунути з вістря боротьби усі реальні сили Майдану. Два політично-олігархічних табори, що наразі мають найреальніші шанси поставити на посаду свого президента мінімально зацікавлені в деконструкції державної системи згідно ідеалів Євромайдану.

Звісно і одні, й інші проводитимуть пакети ліберальних реформ під які Захід виділяє фінансову допомогу. Звісно усі будуть говорити про повернення Криму, відновлення армії та поминати Небесну сотню. Проте обидві протовладні команди зацікавлені в жорсткому контролі над суспільними процесами, посиленні поліцейського компонента під гаслами протидії зовнішній агресії, зачистці політичних конкурентів, а головне в роззброєнні населення. Роззброєнні в прямому і переносному сенсі. Замість обіцяних в час революції ліберальних прав на власний захист, вільне володіння зброєю, спрощення регулювання бізнесу та третього сектору (громадських організацій) в перспективі проглядається дещо інше. І це дещо інше проглядається в наших провінційних тенденціях:
– реалізується революційний диктат окремих гравців Майдану представникам влади і іншим суспільним суб’єктам;
– відбувається усунення в маргінес або публічні симулякри потенційних конкурентів або некерованих союзників (типу «Правого сектора», «ДемАльянсу» і т.п.);
– здійснюється переформатування політикуму під існуючі фінансово-олігархічні сценарії, причому часто без урахування об’єктивних політологічних і електоральних законів (як наслідок, у виборчих штабах будуть спостерігатися цікаві кадрові вінегрети).

Дещо зрозуміліша ситуація складається на рівні міста. Багатосерійна епопея з перепризначення секретаря міської ради очевидно скінчилася кадровим і сюжетним фіаско. Те, про що так давно казали розумні люди, відбулося. Олександр Радуцький, як криголам антиодаричівської революції, підійшов впритул до причалу. Більше того, враховуючи фактичне протистояння по лінії Тимошенко – Порошенко, існуюча коаліція «Усі проти Одарича» обєктивно не цікава ні вільним демократам або УДАРу (які боротимуться за право більшої лояльності до шоколадного короля), ні «батьківщинівцям», які зацікавлені в контрольоному пакеті акцій міста. Оскільки команда фаворита президентської гонки Петра Порошенка, за даними окремих ЗМІ, вже засвідчила свою підтримку екс-меру Сергію Одаричу, то можемо говорити, що наразі єдиним способом зупинити його просування до булави черкаського градоначальника є традиційна черкаська забава в судову тяганину. Але з іншого боку, відсутність в політичних процесах юридичних столпів на кшталт Володимира Олійника або Андрія Портнова робить цей сценарій несерйозним.

Фактично поява газет з білою вороною (логотип вільних демократів) в поштових скриньках ознаменувала вихід Одарича на старт виборчої кампанії. Чи зможе щось протиставити «Батьківщина»? Найсильніший хід в цій ситуації висунення від обєднаної опозиції Анатолія Бондаренка. Втім наскільки він міг би бути результативним – інше питання. Ті соціологічні дані, що бродять нині штабами наскільки неадекватні, як і результати обох загальноукраїнських досліджень.
Тим часом, як вже сформовані штаби обох основних конкурентів на виборах президента – Юлії Тимошенко та Петра Порошенка. Штаб Юлії Тимошенко у Черкасах традиційно очолить керівник її партії Анатолій Бондаренко, а ось штаб Петра Порошенка очолив прес-секретар корпорації \”Богдан\” Сергій Красуля, який встиг засвітитися у парламентській кампанії Олега Свинарчука. Щоправда, Сергієві, на довісок до лояльної до Порошенка Черкащини дісталися і важкі Херсонщина та ще декілька не дуже \”солодких\” областей.

Але попри страхи, несподіване розчарування у родичах і друзях з Росії, черкащани все ж більше зважають на перші квіти і початок весни.
Ну й звісно ж – війна війною, а картопля має бути посаджена вчасно

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x