Діти — майбутнє країни: як компанія МХП на Черкащині дбає про добробут багатодітних сімей

У межах комплексної програми підтримки військових, ветеранів та їхніх родин «МХП Поруч» за підтримки компанії МХП, Благодійного фонду «МХП-Громаді» та ГО «Чужих бід не буває» для багатодітних сімей з чотирьох громад Корсунщини влаштували день емоційного відновлення та родинного тепла.

Зустріч об’єднала 65 дітей із 20 родин Корсунь-Шевченківської, Набутівської, Селищенської, Стеблівської громад віком від 5 до 15 років, а також їхніх батьків у місті Корсунь-Шевченківський.

Як зазначила керівниця Центру взаємодії із військовими та ветеранами Благодійного фонду «МХП-Громаді» Марія Мевша, підтримка родин, а особливо багатодітних, це не просто допомога, а цінність, на якій будується українське суспільство:

— Усі ми розуміємо, що підростаюче покоління у цих родинах має стати майбутнім нашої країни. Вони будуть розбудовувати й розвивати сильну, вільну й незалежну Україну.

На Черкащині опікується такими родинами ГО «Чужих бід не буває». За словами її керівника Івана Полудня наразі організація працює з близько півтораста тисячами військовослужбовців та опікує 150 родин в області. 

— Ми бачимо, що багатодітні сім’ї зараз практично залишаються наодинці зі своїми проблемами. Ми вирішили ці родини згуртувати, щоб вони зрозуміли, що не самі, а є люди поруч, які завжди готові допомогти. Сьогодні це сім’ї з громад Корсунщини, далі ми хочемо залучити родини зі Звенигородського та Черкаського районів, – зазначив Іван Полудень.

Допомога у найважчі часи

Однією з тих, хто отримав допомогу, є Людмила Собченко, мама 6 дітей. Найменшому сину майже 3, найстаршій доньці — 19. Чоловік Людмили, Артем Колісник, вважається безвісти зниклим із лютого 2023 року. Держава офіційно визнала його загиблим.

Виховувати дітей самотужки складно, зізнається жінка. Проте спільне горе об’єднало їх ще більше:

— Вони знають: якщо щось сталося, якщо десь нашкодили, треба не ховатися, а дзвонити мамі. В жодному разі не чужим людям. Тільки мені. Це найголовніше правило, якому я їх навчила.

Майже три роки тому, після втрати чоловіка від Людмили відвернулося багато родичів та друзів. Із малими дітьми жінка фактично залишилася сама, та все ж знайшла підтримку: МХП та ГО «Чужих бід не буває» придбали для неї дім — двоповерховий будинок, в якому для кожного є місце.

— Зараз ми з дітьми вільні. У нас є власне житло, хоча до того ми не мали нічого, – говорить жінка.

На родинному заході організували різні активності для дітей: аніматори та конкурси, танці, солодка вата, гра з повітряними кулями та майстерклас з приготування бургерів — усе для того, аби найменші відчули моменти радості та дитячої безтурботності.

Маленька Ліза Клименко розповідає, що їй сподобалося все:

— Я танцювала з дівчатами, великим ведмедиком, Ліло та Стічем. І їла солодку вату. Я люблю таке.

Окрім того, і дорослі, і малеча отримали подарунки від організаторів: батьки — мобільний телефон, аби бути завжди на зв’язку зі своїми дітьми, а діти — іграшки, канцтовари та брендовані сувеніри.

Життя багатодітної родини в усі часи було непростим. А сьогодні, в умовах повномасштабної війни, перед цими родинами постають нові виклики.

Пані Людмила Заболотня самотужки виховує двох онуків, доки їх тато на війні: син рік тому приєднався до війська і зараз перебуває в Сумській області, а мати дітей поїхала на заробітки до Києва. Дбати про двох малих дітей працюючій мамі важко, зізнається жінка. Втім їй часто допомагають і колеги з роботи, і різні благодійні організації:

— Не раз нам привозили додому гуманітарну допомогу від Благодійного фонду «МХП-Громаді»— великі набори з продукцією кулінарних брендів компанії МХП. І я дуже за це вдячна. За те, що ми не відчуваємо себе самотніми.

«Чим більше уваги приділятимуть багатодітним родинам — тим більше таких сімей буде»

В’ячеслав Клименко — священник та багатодітний батько із села Квітки, що на Корсунщині. Разом з дружиною вони виховують 11 дітей, п’ятеро з яких неповнолітні. Найстаршому 29, наймолодшому нещодавно виповнилось 7 років.

Чоловік каже, що у вихованні дітей найголовніше — виховати себе, адже вони все копіюють з батьків.

Дбати про стількох дітей складно як матеріально, так і фізично, зізнається пан В’ячеслав. Чого вартує лише зібрати всіх до школи, відвезти на гуртки — то на музику, то на малювання. Окрім того, роботи вистачає і в господарстві, і в церкві.

— Але якщо є діти, то батьки мусять віддавати їм і свій час, і всього себе. Це наша відповідальність, — говорить чоловік.

На його думку, такі родинні заходи треба організовувати якомога частіше:

— Не тільки багатодітні, а й всі сім’ї загалом повинні відчувати увагу до себе з боку держави та різних організацій. Тоді ніхто не відчуватиме себе покинутим.

На цьому наголошує й керівниця Центру взаємодії із військовими та ветеранами Благодійного фонду «МХП-Громаді» Марія Мевша:

— Благодійний фонд «МХП-Громаді» та компанія МХП у межах програми індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин «МХП Поруч» надає гуманітарну допомогу військовим частинам, юридичний та психологічний супровід, а також допомогу з медобстеженням, лікуванням, реабілітацією, соціальною реінтеграцією та професійною адаптацією військовим, ветеранам та їхнім родинам. І ми дуже добре знаємо і розуміємо, що для того, щоб була опора, потрібні не тільки ресурси, а в першу чергу люди, які самовіддано будуть працювати. І такі люди сьогодні серед нас. Хочу сказати родинам: ви для нас дуже важливі, ви не одні і ви — наша сила. Дуже вам дякуємо.

*рекламний матеріал