Валентин Лазуренко: «Михайло Сирота — батько української Конституції»
28 червня 2025 року виповнюється 29 років від дня прийняття головного закону України – Конституції України. Саме 28 червня 1996 року закінчився етап конституційного закріплення Української держави. Щороку 28 червня, у День Конституції України, ми згадуємо черкащанина, колишнього студента, викладача, проректора Черкаського державного технологічного університету Михайла Дмитровича Сироту, якого нарекли – і це народне визнання! – «батьком української Конституції».
У день ухвалення Конституції України народний депутат України Михайло Сирота як керівник Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з доопрацювання та ухвалення проєкту Конституції України упродовж 15 годин і 20 хвилин за головною законодавчою трибуною держави відстоював права та обов’язки громадян України, прописані в новому основному законі держави. Михайло Сирота уособлював найкращі риси політичної еліти країни – чесність, мужність у відстоюванні своєї позиції, непідкупність, принциповість та віддане служіння людям.
Ось що про це написано у спогадах українського політика, одного з авторів тексту Конституції України Віктора Мусіяки: «Конституція України була проголосована о 9:20 – 315 голосами “за”. … Текст розроблявся багатьма людьми. Кажуть: “батьки” Конституції. Ми, хто брав участь у творенні Конституції, ми вважаємо батьком Конституції Сироту Михайла, який вів роботу Конституційної комісії, він стояв на трибуні майже всю ніч”.
У записах про ті події Михайло Сирота зазначав, що боротьба була дуже виснажливою, І БУЛИ МОМЕНТИ, КОЛИ ЗДАВАЛОСЯ, ЩО ВСЕ ВИСИТЬ НА ВОЛОСИНІ, І НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ НЕ БУДЕ. Цитуємо М.Сироту: “Усі негаразди, які були в Україні, концентрувалися в Києві, під куполом Верховної Ради. Йшла боротьба за те, чи буде українська держава, чи йтиме вона тим курсом, яким йде увесь розвинутий світ?… 27 червня, коли ми зайшли о дев’ятій годині до Верховної Ради, ми розуміли, що або ми, не виходячи з Верховної Ради, завершимо прийняття Конституції, або що в Україні не буде Конституції”.
Мені випала нагода нині працювати у потужному закладі вищої освіти нашої держави – Черкаському державному технологічному університеті, звідки, на той час – із Черкаського інженерно-технологічного інституту, з посади проректора з навчальної роботи пішов у велику політику Михайло Дмитрович Сирота.
Простий, щирий і високоінтелектуальний був чоловік. Він часто приїздив до рідного навчального закладу. Я мав за честь спілкуватися з відомим українцем Михайлом Сиротою і проводити зустріч М.Сироти з колективом університету в кінозалі, на якій знаний політик презентував свою книгу «Україна у геополітичному просторі третього тисячоліття». Це було 21 вересня 2007 р., в останній за його життя приїзд до ЧДТУ. Був присутнім я і на церемонії прощання із Михайлом Сиротою на Байковому цвинтарі у Києві, коли він відлітав у Вічність у серпні 2008 року.
Шануймо видатних постатей нашої держави! Згадуймо і шануймо Михайла Дмитровича Сироту – великого патріота і громадянина, натхненого подвижника і організатора історичної справи творення незалежної України.
ЗНАЄМО ІСТОРІЮ СВОГО НАРОДУ – ПЕРЕМАГАЄМО!!!
Із допису Валентина Лазуренка у фейсбуці
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин — на сайті.