Нині міжмуніципальне співробітництво успішно втілюється у Полтавській, Івано-Франківській, Харківській, Волинській та інших областях України. Черкащина за кількістю зареєстрованих угод посіла 5-те місце у рейтингу Мінрегіону. Практика такого співробітництва дозволяє громадам не тільки протестувати свою готовність до об’єднання, а й зекономити кошти та підвищити якість послуг. Про це інформує власний кореспондент «Нової Доби».
Загалом з часу ухвалення закону «Про співробітництво територіальних громад» 17 червня 2014 року на сьогодні в Україні було укладено 118 міжмуніципальних договорів між територіальними громадами.
Станом на початок 2018 року в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, громади Черкаської області зареєстрували 6 договорів міжмуніципального співробітництва. За рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку успішно реалізована одна угода у Чигиринському районі – «Придбання техніки та обладнання для збору та вивезення твердих побутових відходів комунальному підприємству «Господарське управління «Будинку рад» Чигиринської районної ради».
– Тема міжмуніципального співробітництва для Черкащини доволі нова, тому в нас поки ще немає фахівців, які мають гарні практики. Договори, які наразі укладені, охоплювали більшість населених пунктів одного району, – зазначає Сергій Слинько, директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування.
У співпраці – результат
Лідером за кількістю укладених договорів по співробітництву територіальних громад в Україні наразі є Полтавська область – укладено близько 50-ти угод.
Одними із передових є Новосанжарський та Кременчуцький райони. Завдяки співпраці громади створили комунальні установи – «Бібліотека», «Кластер зеленого туризму», утримують ПМСД та методичний кабінет освіти. Були укладені угоди між с. Смотрики (Пирятинський район) та с. Годунівкою (Яготинський район, Київська область) на спільне фінансування ЦНАПу.
За словами голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області Сергія Бульбахи, громади розпочинали співпрацю з укладення простих договорів, а нині вже планують реалізувати проект із облаштування інженерної інфраструктури передачі даних.
– Міжмуніципальне співробітництво дає багато позитивних моментів, особливо у фінансовому плані. Зі сторони держави такі угоди підтримуються потужніше. Наприклад, опорні школи. Самотужки громаді досить складно фінансово утримувати таку школу. Так само і підприємства. Якщо їх утримують 3−4 громади, тоді можна говорити про їхній розвиток та ефективність, – пояснює Сергій Бульбаха.
За статистикою Мінрегіону, основними сферами, які мають попит в Україні є ЖКГ – 27 % зареєстрованих проектів, благоустрій – 13 %, пожежна безпека – 16 %, освіта, охорона здоров’я, соцзабезпечення – 25 %, інше – 27 %.
На Полтавщині найпопулярнішими напрямками реалізації договорів є придбання техніки та обладнання для збору та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), вирішення проблеми якісного транспортного обслуговування, забезпечення високошвидкісним інтернетом жителів сільських громад, ремонт автодоріг місцевого значення, оновлення місцевих пожежних служб, підвищення якості надання медичних послуг тощо.
– Одними з перших міжмуніципальних договорів у нашому районі були проекти спільного придбання дороговартісних речей для комунальних закладів. Далі вже більш складні питання – пілотний проект спільного утримання комунального підприємства та впровадження єдиної системи із поводження з твердими побутовими відходами, – розповідає Сергій Бульбаха. – Торік підписали міжмуніципальні угоди між майбутніми центрами ОТГ зі створення комунального закладу – «Центру громадської безпеки», зокрема, створення пожежних депо.
На сходинку вище, ніж Черкаська область, у рейтингу Мінрегіону піднялася Волинська область, де зареєстрували 8 міжмуніципальних договорів між громадами. Із них 7 угод укладені між Луцьком та Прилуцькою сільською радою Ківерцівського району. У результаті реалізації та виконання цих договорів посилилася співпраця між Луцьком та Прилуцькою сільською радою. На громадських слуханнях громада ухвалила позитивне рішення про об\’єднання з Луцьком. Типовими напрямками на Волині є освіта, медицина, будівництво доріг.
Сергій Слинько відзначив, що на Черкащині громади звертають увагу на договори спільного утримання ЦНАПів (надання адміністративних послуг), а також навчально-методичного забезпечення закладів освіти району:
«На сьогодні маємо напрацьовані договори методичного забезпечення закладів освіти між тими громадами, які об’єдналися одними із перших – Мокра Калигірка і Білозір’я. Вони вже працюють за такими договорами, але поки ще не зареєстрували їх на сайті Мінрегіону».
Громади на Черкащині навчатимуть раціонально використовувати кошти
Сьогодні міжмуніципальне співробітництво є пріоритетним шляхом для розвитку території та підвищення спроможності громад. Його суть полягає у тому, що органи місцевого самоврядування на договірній основі об’єднують свої ресурси та зусилля для вирішення загальних проблем розвитку. Співробітництво між громадами дає можливість протестувати їхню готовність до об’єднання. Для тих громад, які вже об’єдналися – це можливість зекономити кошти та напрацювати цікаві варіанти майбутньої співпраці.
Основними завданнями співробітництва між територіальними громадами є підвищення якості послуг, що надаються громадянам, розвиток місцевої інфраструктури, а також покращення муніципального менеджменту та підвищення ефективності діяльності відповідних органів місцевого самоврядування.
При спільній роботі територіальних громад покращується здатність освоєння інвестицій та довіра з боку кредиторів, завдяки чому можна швидше отримувати позики та залучати кошти з фондів ЄС та інших зовнішніх джерел.
Заступник директора Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергій Даниленко зауважив, що Черкаська область на наступні три роки має амбітні плани міжмуніципального співробітництва: у 2018 році планується зареєструвати у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 20 договорів міжмуніципального співробітництва, у 2019 році – 30, у 2020 році – 30. Аби досягти поставленої мети для територіальних громад Черкаської області проводитимуться навчання та кущові тренінги.
– У грудні (22 грудня 2017 року) був прийнятий План реалізації стратегії розвитку Черкаської області на період 2018−2020 рр. Однією із проектних ідей Плану є «Співробітництво територіальних громад Черкащини як важливий фактор регіонального розвитку», яке стало одним із стратегічних напрямків, – розповідає Сергій Миколайович.
У 2018 році у Черкаській області відбудеться 5 кущових навчань: 21−22 лютого у Білозір’ї (Черкаський, Смілянський, Чигиринський і Кам’янський райони), 2 березня у Корсуні-Шевченківському (Корсунь-Шевченківський, Городищенський і Канівський райони), 15 березня у Золотоноші (Чорнобаївський, Драбівський та Золотоніський райони), 22 березня у Звенигородці (Лисянський, Тальнівський, Катеринопільський, Шполянський і Звенигородський райони), 29 березня в Умані (Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський та Уманський райони).
– Спільно з Черкаським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців за результатами проведеного навчання видаватимемо сертифікати державного зразка, – ділиться планами Сергій Даниленко.
Регіональне відділення «Асоціації міст України» за участі Центру розвитку місцевого самоврядування надаватиме юридичний супровід і допомогу в укладені міжмуніципальних договорів. Департамент регіонального розвитку спільно з ЦРМС займатиметься координаційною роботою організації проведення навчальних заходів, також щоквартально проводитиме моніторинг реалізації договорів та допомагатиме в їх реєстрації у Мінрегіоні. Черкаська агенція регіонального розвитку бере на себе інтелектуальне наповнення семінарів та їх модерування.
Сергій Даниленко наголосив, що Черкаська область на сьогодні єдина, котра реалізовує реформу децентралізації у плідному партнерстві: Департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА, Черкаський центр розвитку місцевого самоврядування, Черкаське відділення АМУ, Черкаська агенція регіонального розвитку та Черкаський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Валерія Тімергаліна
