Черкаські митці здійснили творчу експедицію на Полтавщину
Члени черкаських осередків Національної спілки народних майстрів України та спілки художників України побували з творчою поїздкою на Полтавщині. Зокрема, відвідали відомий на весь світ Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Окрім нього, відвідали музей Малобудищанського гончарства — Етносело «Гончарія» та музей мистецької родини Кричевських. А ще на наступні відвідини запланували надолужити й побачити, окрім головних знакових місць, решту унікальних музеїв, які «згуртувались» навколо Опішного. А це зокрема, — Меморіальний музей-садиба родини Пошивайлів, Меморіальний музей-садиба Олександри Селюченко, Меморіальний музей-садиба Леоніда Сморжа з його Стіною Гончарної слави України.
Подолавши непросту дорогу та забувши про деякі її прикрощі делегація черкащан буквально занурилась у рукотворну мистецьку красу, закарбовуючи у пам’яті, занотовуючи в блокнотах та фотографіях всі цікаві деталі побачених експонатів. Як свідчать учасники творчої експедиції, часу явно не вистачило, аби осягнути все. Скільки хто не розповідав про Опішне, все це буде здаватись лише піщинкою у Великому Космосі мистецтва, який вона демонструє всім охочим.
За словами голови Черкаського осередку Національної спілки майстрів України Ольги Мартинової, оглядати музеї довелось дуже швидко. Тому, якщо плануватиме наступну подорож, обов’язково їдьте на бодай кілька днів.
– Ми все ж осягнули великий шар Середньодніпрянської гончарної майстерності. І не лише гончарної, бо в музеях, де нам пощастило побували, наші майстри уважно вивчали експонати зі стародавнім одягом, оглядали та розшифровували народні техніки, порівнювали їх з традиційно черкаськими. Навіть екскурсоводи раділи такому обізнаному у всіх сенсах товариству. Наприклад, Анна Криворотова-Веретільник зараз досліджує саме наш Середньодніпрянський розпис. І наша експедиція дозволила їй та багатьом нашим майстрам і художникам дослідити ці традиції у розписі, у гончарних виробах, народному вишиваному одязі та побачити їх у роботах, ескізах, замальовках та фото майстрів різних часів, — коментує Ольга Михайлівна. – Я переконана, що творчим людям необхідно відволікатись, змінювати обстановку та десь вирушати за новими ідеями та враженнями. Це те, що ми називаємо перезавантаженням. І це те, що дозволяє іншими очами та під іншим кутом дивитись і на власні роботи. Для мене як керівника нашої черкаської спілки майстрів кожна така подорож є невід’ємною частиною творчого процесу. Звісно, цікаво побачити, як розвивається відомий на весь світ музей гончарства, як він змінюється. Цікаво було дізнатись і те, як можна підтримувати таку установу в матеріальному плані. Це б однозначно допомогло і нам в нашій роботі. У цьому музеї, що є гостинним до всіх творчих людей світу та шанувальників мистецтва, відбуваються дуже цікаві майстеркласи. Я познайомилась із однією пані з Америки, яка подолала чималеньку відстань та вчиться гончарній справі у шанованих українських майстрів. Зокрема, у черкаського гончаря Сергія Радька. Зараз він там працює над новими монументальними роботами за запрошенням музею. Музей в Опішному є майданчиком для досліджень, для написання чудових дипломних робіт молодими митцями, які виростуть на зміну іменитим майстрам. Коли дивишся на експонати музею, то однозначно захоплюєшся подачею самих форм гончарних робіт, фантазії тих, хто їх створив та вдалому розташуванню по території музею просто неба. Він надихає і дарує нові ідеї. Тож, поїздка наша вийшла надзвичайно корисною та позитивною.
Тетяна Євген’єва
