Шлях від болю до відновлення: як черкаська ерготерапевтка працює з онкопацієнтками
Хто вони — ті, хто обирає працювати в онкології? Що тримає в професії, коли важко? І що для них означає бути лікарем сьогодні? До Дня медичного працівника ми зазирнемо у звичне життя лікарів Черкаського онкоцентру — не лише фахівців, а й людей зі своїми історіями, мріями, сумнівами й перемогами. Про шлях наших медиків розповідаємо в серії щирих розмов проєкту «За білим халатом».
Є лікарі, які лікують хворобу, а є ті, які лікують життя — допомагають повернути незалежність, упевненість, себе справжнього. Алла Валеріївна Дерев’яга, ерготерапевтка відділу паліативної допомоги та реабілітації Черкаського клінічного центру онкології, працює з тими, хто пережив непрості випробування, але прагне повернути собі активне життя. Щодня її робота — це не просто технічна допомога, це глибоке співпереживання, психологічна підтримка, віра в ресурс, навіть коли здавалося б — його вже нема.
Алла Дерев’яга
Хто такий ерготерапевт і чому ця професія рятує якість життя
Ерготерапевт — це фахівець у сфері реабілітації, який допомагає людям із фізичними або когнітивними порушеннями відновити здатність до самостійного життя.
Йдеться про базові дії, які ми часто сприймаємо як належне: вмиватися, їсти, одягатися, ходити, працювати, грати з дітьми. Для багатьох пацієнтів — це втрачені можливості. Завдання ерготерапевта — допомогти повернути ці функції або навчити виконувати їх по-новому.
Після інсульту, черепно-мозкових травм, тяжких неврологічних захворювань або складного лікування — саме ерготерапевт стає тією ланкою, яка допомагає людині знову адаптуватися до життя. Алла Дерев’яга обрала професію ерготерапевта свідомо: хотіла бачити зміни, бути частиною процесу повернення до життя.
– Я обрала саме цю професію, тому що завжди хотіла допомагати людям та бачити результат своєї роботи, – говорить лікарка.
Ще 10 років тому ерготерапію в Україні майже не знали. Сьогодні цей напрям — обов’язковий у мультидисциплінарній реабілітації. Це означає, що поруч із лікарем, психологом, фізичним терапевтом — завжди є ерготерапевт. І саме він допомагає не просто відновити функції, а повернути людині незалежність.
– Раніше ерготерапія була маловідомою в багатьох країнах, зокрема в Україні. Зараз це невідʼємна частина лікування. Ерготерапія орієнтується не лише на діагноз, а на цілі та цінності самої людини, – зазначила Алла Валеріївна.
Усвідомлення обмежень — непростий виклик не лише для пацієнта, а й для самого фахівця
Не завжди можливе повне відновлення. У такі моменти ерготерапевт підтримує пацієнта на шляху прийняття нової реальності і водночас вчиться приймати її сам. Навіть із новими обмеженнями життя може бути повноцінним.
– Є випадки, коли попри всі зусилля, пацієнт не зможе повернутися до того рівня функцій, який мав раніше. Але важливо допомогти людині знайти нову якість життя, – зазначає Алла Дерев’яга.
Коли людина після хвороби чи травми вперше знову може тримати ложку або самостійно застібати блискавку — це не просто маленька подія, а справжній крок уперед. Саме такі перемоги найцінніші для фахівців.
– Іноді найбільша перемога — це маленький рух пальця, перше самостійне застібання блискавки або просто усмішка, коли вдається зробити те, що було неможливим ще вчора, – ділиться лікарка.
Як виникає довіра
Кожна зустріч із пацієнтом — це не просто медична процедура, це справжній контакт із людиною, яка пройшла через біль, втрату, зневіру і страх. Вона часто приходить із сумнівами, розчаруванням і сумом. Тому довіра не виникає миттєво — її треба заслужити крок за кроком.
Саме щире, уважне й професійне спілкування стає фундаментом цієї довіри. Коли фахівець не лише виконує свої обов’язки, а й вміє слухати, підтримувати, показувати розуміння і співчуття, пацієнт починає відчувати себе безпечніше та впевненіше. Відновлення рухів — це лише частина шляху. Не менш важливо відбудовувати віру в себе, у свої сили, у можливість жити повноцінним життям.
– Щоб підтримати пацієнта я підкреслюю його сильні сторони, – відзначає пані Алла. – Навіть у найскладнішому стані в людини є ресурси. Я допомагаю побачити їх і зробити акцент на тому, що вдається.
Професійне вигорання — ризик у сфері допомоги. Алла Дерев’яга добре розуміє, що потрібно відновлювати і власні сили:
– Коли я відчуваю емоційне навантаження, згадую результати проведеної роботи та її сенс. Також — час із сім’єю, прогулянки, спорт, хобі, тиша.
Історія, яку не забути
Серед сотень пацієнтів є ті, чиї історії стають особливими — вони надихають, змінюють погляд на життя і показують справжню силу людського духу. Кожна така історія — це не просто шлях подолання хвороби чи травми, а справжня перемога волі, мужності та віри. Саме ці люди нагадують нам, що навіть у найскладніші моменти можна знайти світло і надію, а їхній досвід стає джерелом мотивації для інших.
– Її пальці не згиналися, вона не могла навіть утримати ложку. Багато працювали — і пасивно, і активно. Тепер вона знову готує смачні сніданки для своїх онуків, – ділиться Алла Валеріївна.
Напередодні професійного свята, що припадає на 27 липня, висловлюється щира вдячність усім фахівцям за їхню невтомну працю, терпіння і відданість. Це особливий день, коли варто згадати, наскільки важливою є підтримка, професіоналізм і людяність у допомозі тим, хто проходить через складні випробування.
Щодня ці люди дарують надію, віру і сили пацієнтам, допомагаючи їм долати біль, відновлювати рух і знаходити сенс у новому житті. Саме завдяки їхнім зусиллям і теплоті серця кожна маленька перемога стає великим святом.
У цей день Алла Дерев’яга звертається до колег із побажаннями:
– Міцного здоров’я, гармонії, наснаги та заслуженого визнання! І миру всім нам!
Нагадаємо, у межах проєкту «За білим халатом» ми розповідали про роботу черкаської фізтерапевтки Віталіни Півторацької, а також історію лікаря променевої терапії Сергія Михайлюка.
Крім того, до Дня медика перипетіями своєї професійної діяльності поділився місцевий патологоанатом Руслан Бондаренко.
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин — на сайті.
