Від «невиліковно» до «є шанс»: як гематолог Черкаського онкоцентру змінює уявлення про рак

Хто вони — ті, хто обирає працювати в онкології? Що тримає в професії, коли важко? І що для них означає бути лікарем сьогодні? До Дня медичного працівника ми зазирнемо у звичне життя лікарів Черкаського онкоцентру — не лише фахівців, а й людей зі своїми історіями, мріями, сумнівами й перемогами. Про шлях наших медиків розповідаємо в серії щирих розмов проєкту «За білим халатом».

Поклик серця і розуму

Є лікарі, чия робота вимагає постійного аналізу, глибоких знань і здатності бачити крізь невидиме, аби повернути пацієнтів до повноцінного життя. Один із таких фахівців — Анатолій Кравець, лікар-гематолог відділу гематології та трансплантації кісткового мозку. Його щоденна праця — це битва за кожного, хто зіткнувся з найскладнішими захворюваннями крові, і саме він є тим, хто дарує другий шанс.

Анатолій Кравець у робочому кабінеті

Гематолог — це лікар, який спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань крові і лімфатичної системи. Ці захворювання можуть варіюватися від анемії до складних форм раку, таких як лейкемія та лімфома. Робота гематолога вимагає глибоких знань у галузі імунології, генетики та онкології, адже саме ці фахівці розшифровують найскладніші процеси, що відбуваються в кровотворній системі людини. Їхні висновки та призначення лікування є фундаментом для порятунку життів, адже часто мова йде про агресивні та швидкоплинні хвороби, де час має вирішальне значення.

Для Анатолія Кравця вибір професії не був випадковим. Це усвідомлене рішення, що ґрунтувалося на двох ключових мотивах: прагненні допомагати людям і бажанні більше розмірковувати:

— Основним при виборі професії було бажання допомогти людям з важкими захворюваннями. Окрім цього, я хотів роботу, де треба більше розмірковувати, ніж робити рутинні речі.

Від недоступного до реального

За останні десять років онкогематологія, як і медицина загалом, зазнала колосальних змін. Те, що раніше здавалося фантастикою, сьогодні є поширеною практикою, що рятує життя:

— Кожен день з’являється якась нова інформація, нові методи лікування, препарати та дослідження — ті, що раніше були нам недоступні.

Найяскравішим прикладом таких трансформацій є трансплантація кісткового мозку, яку у відділі гематології та трансплантацій виконують із 2019 року. Ще десятиліття тому про цей метод лікування лише чули і вважали доступним тільки за кордоном, а сьогодні — це рутинна процедура, що рятує сотні життів.

Міфи та їхнє спростування: битва зі страхом

Одним із найпоширеніших міфів, із якими доводиться мати справу Анатолію Кравцю, є думка про те, що рак — невиліковна хвороба:

— Часто пацієнти думають, що захворівши один раз, вони боротимуться з ним постійно до кінця життя.

На щастя, ці міфи вдається успішно спростовувати. Зазвичай, перші десять днів перебування пацієнта в стаціонарі стають періодом адаптації та руйнування цих хибних уявлень.

— Коли людина чує, що в неї гостра лейкемія, то перше, про що думає — що вона вже померла. Але для цього ми і є — щоб пояснити, що це лікується і діагноз — не вирок, – говорить лікар.

Компоненти крові у відділі гематології

Перемоги та виклики: людський вимір професії

У своїй роботі Анатолій Кравець стикається як з великими перемогами, так і зі значними викликами. Найважчим для нього є налагодження контакту з пацієнтами, які з тих чи інших причин не налаштовані на співпрацю та діалог і з якими потрібно якось порозумітися.

На жаль, часто пацієнти звертаються по допомогу вже на пізніх стадіях захворювання.

— Буває, що сиділи вдома до останнього. Буває, що займались самолікуванням,  — констатує Анатолій.

Причини такого зволікання різні, але результат завжди один — втрата дорогоцінного часу:

— Хтось боїться, хтось не хоче обстежуватися, хтось вирішує, що це почекає, але рак не чекає.

Емоційне навантаження та підтримка: за кадром професії

Підтримка пацієнтів, які щойно дізналися про онкологічний діагноз, є надзвичайно важливою. Лікар прагне знайти індивідуальний підхід, налагодити довіру.

— Якщо ми бачимо, з чим ми не справляємося, то залучаємо психолога, – зазначає фахівець.

Щодо власного емоційного стану Анатолій покладається на підтримку близьких та колективу. А поза роботою відпочиває за переглядом фільмів, у спортзалі чи граючи в комп’ютерні ігри. Це допомагає йому перемкнутися і відновлювати сили для нових викликів.

Анатолій Кравець

Серед пам’ятних випадків у лікарській практиці Анатолія Кравця і перша ТКМ, і перші пацієнти — їх у гематолога було відразу шестеро:

— Я пам’ятаю їхні діагнози, як вони проходили лікування. Зараз вони вже закінчили лікування і живуть своє життя, — розповідає лікар.

Додає, що спочатку відчуваєш не страх, а відповідальність за кожну дрібницю. Але все приходить із досвідом, зокрема і краще розуміння того, що треба робити.

Найбільше запам’яталася трансплантація. Один із пацієнтів — молодий хлопець, що перебував на межі життя і смерті, та якого вдалося врятувати.

Надихає Анатолія Кравця саме цей результат — бачити пацієнтів, які завершили лікування, повернулися до повноцінного життя і можуть насолоджуватися ним, не озираючись назад:

— Вони забувають, через що пройшли. Але ми пам’ятаємо. І бачити їх здоровими — надихає.

Що радить лікар-гематолог, аби вберегти здоров’я

Анатолій Кравець наголошує, що турбота про власне здоров’я починається зі свідомого ставлення до ризиків та регулярної профілактики:

• Уникайте канцерогенів.
• Не ігноруйте профілактичні огляди. Регулярні медичні обстеження, особливо для груп ризику, мають вирішальне значення. Наприклад, всі чоловіки старше 50 років мають робити огляд простати. А жінкам варто регулярно робити мамографію. Це інвестиція у ваше майбутнє.
• Зважайте на будь-які скарги. Не відкладайте візит до лікаря, якщо відчуваєте зміни у своєму стані. Рання діагностика — ключ до успішного лікування, особливо коли мова йде про онкологію.

У переддень професійного свята Анатолій Кравець адресує своїм колегам побажання терпіння, витривалості й позитиву. Адже бути лікарем — це про відповідальність, терпіння і постійне прагнення до вдосконалення.

Ольга Ярмолич

Нагадаємо, у межах проєкту «За білим халатом» до Дня медика ми розповідали про роботу черкаської фізтерапевтки Віталіни Півторацької, а також історію лікаря променевої терапії Сергія Михайлюка.

Крім того, перипетіями своєї професійної діяльності поділився місцевий патологоанатом Руслан Бондаренко. Про свою роботу з онкопацієнтами розповіла й ерготерапевтка Алла Дерев’яга, а також лікар-гематолог Сергій Горбачов, спеціалістка УЗ-діагностики Світлана Городиська й онкогінеколог Євгеній Коляда.

Читайте «Нову Добу» в соцмережах:

Інстаграм 
Телеграм 
Фейсбук 

Ще більше новин — на сайті.