У Черкасах вшанували пам’ять загиблих у російському полоні українців

28 липня в Україні вперше відзначають День вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Зранку в Черкасах біля Стели Пам’яті, присвяченої захисникам і захисницям України, зібралися рідні убитих, військові та представники влади.

Дата приурочена до третіх роковин теракту в Оленівці Донецької області. Тоді загинули щонайменше 50 українських полонених, ще близько 140 отримали поранення.

Ця дата стала своєрідним підсумком всіх злочинів росії щодо полонених, зазначив очільник Черкаської ОВА Ігор Табурець. За його словами, серед закатованих є й черкащани:

«Ми сьогодні зібралися з родинами зокрема й тих побратимів, які загинули під час терористичного акту в Оленівці. Значна частина вбитих — саме із Черкас».

Як зазначає Табурець, подібні заходи у  планують проводити й надалі:

«Потрібно злучати якомога більше населення, зокрема свідомої молоді для того, щоб це не стало і не було розмито в нашій пам’яті».

Черкащанка Ніна Полтавець прийшла вшанувати пам’ять сина та його побратимів.

Сергій Полтавець добровільно доєднався до війська у перші дні повномасштабного. Спочатку служив у Донецькій, а згодом і в Луганській області.

«24 квітня, на великодні свята, подзвонив мені. Сказав що декілька днів не буде зв’язку, щоб не хвилювалися. Потім сказав внуку — його сину — не сваритися з мамою. Через декілька днів нам скинули фото військових квитків, серед яких і квиток Сергія», — говорить пані Ніна.

Далі, пригадує пані Ніна — місяці очікувань, пошуків, поїздок до координаційного штабу. На 940 день після останнього дзвінка сина їй повідомили про збіг ДНК з одним із тих воїнів, тіла яких привезли із Попасної. Але поховали воїна на 1046 день після зникнення. Йому було 54 роки.

«Як ми жили і як ми живемо? Один Бог знає, тому що це дуже і дуже важке випробування. У перші дні війни на захист стали ті, у кого боліла Україна. Ті, про яких говорять «цвіт нації», які готові були все зробити, щоб зупинити вогонь», — сказала жінка.

Полеглих вшанували покладанням квітів до Стели Пам’яті та молебнем за загиблими у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.

«Україна завжди віддавала на вівтар захисту свого народу тих, що за покликом серця ставали на захист Батьківщини. Ця рана болить у кожного в серці. І, звичайно, ми не маємо права забувати їхню пам’ять», — звернувся до присутніх під час молитви Владика Іоан.