Артур Галиченко, Мексика:
– У Мексиці сортування сміття відбувається на етапі його збору. Усе – за принципом «органіка-неорганіка». Спеціалізоване сміття, на кшталт батарейок, відправляється в неорганіку, а також немає різниці між металом та іншим.
Далі все це «добро» звозять на сортувальну станцію. Там усе перебирають руками. Те, що підлягає повторній переробці, збирають окремо, а що ні – відправляють на утилізацію. Органічне сміття – на звалище. А батарейки і таке інше – у спеціалізоване сховище.
Самі тутешні не дуже свідомо ставляться до сортування сміття, інколи здається, що їм до цього геть байдуже. Проте санітарні служби дуже відповідально стежать за дотриманням правил. А також залучають до роботи на сортувальних станціях арештованих за порушення громадського порядку – пиятику чи водіння у нетверезому стані.
Міла Музика, Італія:
– У цій країні громадянам видають спеціальний графік чи календар, де написано, по яких днях забирають уже відсортоване сміття. Моїй мамі дали навіть українською мовою – ми його повісили на стіні на кухні, щоб був завжди перед очима. Також надають пакети для сміття: щоб були і для сухих, і для органічних відходів. Пластик, папір, скло та інше сухе сміття збирають раз на тиждень спеціалізовані служби. Харчові ж відходи – те, що може протікати й смердіти (називається «umido») вивозять 2–3 рази на тиждень. Виносити сміття потрібно ввечері просто під будинок, бо ж забирають його рано – о 4 ранку.
Цікаво є те, що люди старі, хворі чи немічні, звісно ж, не можуть самостійно винести сміття. Тому вони його звішують із балкону на мотузці. Сусідам у такому випадку головне – не зачепити, коли йдеш ввечері додому.
Тетяна Мартинов, Фінляндія:
– Тут система збору відходів дуже розвинена: від контейнерів для роздільного збору відходів у житлових дворах або в приватних будинках до таких собі «drop-off центрів» у великих міських супермаркетах, а також спеціальних урн у міських парках. У Фінляндії переробляють фактично все, що можна переробити. Ця країна – лідер у світі із переробки пляшок та паперу. А з органічних відходів тут роблять компост. Використані лампи й батарейки чи ж стару побутову техніку можна повернути у ті ж магазини, які їх і продають. Цікавою також є система повернення ліків, у яких закінчився термін використання, – в аптеках для них обладнані спеціальні бокси.
Самі жителі дуже свідомі того, які проблеми природі створює сміття, тому для них сортування в домашніх умовах уже давно ввійшло у буденну звичку. А для тих, хто зацікавлений у кишенькових грошах – діти, підлітки – це ще й можливість заробити, здавши пластикові, скляні чи жерстяні пляшки.
Тетяна Курінна, Словенія:
– Усі жителі Словенії сортують сміття і дуже відповідально ставляться до цього. Є загальне розуміння того, що для краси й процвітання країни, потрібно докладати максимум зусиль. У всіх сім’ях сортування починається з дому. Для кожного виду сміття – свій контейнер. До всього, у приватних будинках досить поширена практика «євро-яма» – для компосту з органічних відходів. Далі для упаковки, паперу, скла та біологічних відходів існують спеціальні контейнери із відповідним кольором кришки за позначкками. Наприклад, скло – зелена кришка, органіка – коричнева, упаковка – жовта, а папір – синя. Небезпечні побутові відходи, будівельні матеріали чи габаритне сміття утилізують у пересувні колектори, попередньо заключивши договір на вивіз такого сміття. А ще для сміття, яке не підпадає під жодну категорію є чорний або сірий контейнер, і лише з нього відходи можуть відправляти на звалище. Для батарейок же майже у кожному магазині можна знайти відповідні контейнери.
