У Черкасах презентували «дорожню карту» для родин зниклих безвісти та військовополонених

Алгоритм дій для родин військовополонених і зниклих безвісти: де шукати інформацію, куди звертатися, як отримати допомогу. Ці аспекти пояснила Анна Донець, представниця Центрального регіонального центру Координаційного штабу, під час брифінгу в Черкаській ОВА. Вона презентувала дорожню карту для родин військовополонених і зниклих безвісти, а також окреслила ключові принципи інформаційної безпеки.

За словами Анни Донець, команда штабу щодня працює пліч-о-пліч із сім’ями захисників, які опинилися в полоні або зникли безвісти:

– Ми знаємо, наскільки важким і виснажливим є цей шлях для родин. Тому намагаємося бути тією ланкою, яка забезпечує підтримку та допомогу у найскладніших ситуаціях.

За час діяльності Координаційного штабу свободу повернули майже шістьом тисячам українських захисників і захисниць.

Алгоритм дій для родин

Отримавши повідомлення про зникнення військовослужбовця або його потрапляння до полону, родини часто розгублені. Щоб допомогти їм діяти правильно, була розроблена дорожня карта.

Першочергові кроки:

• звернення до Національної поліції та написання заяви про зникнення чи полон;
• здача біологічних зразків для ДНК-експертизи;
• отримання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань із номером кримінального провадження.

Далі родини звертаються до РТЦК та СП (військкомату) для отримання грошового забезпечення – 50% зарплати військовослужбовця розподіляються між дружиною, дітьми та батьками, решта 50% акумулюється до повернення оборонця.

Окремо важливо заповнити анкету в Національному інформаційному бюро (НІБ). Це єдина структура, де концентрується інформація про полонених та зниклих.

Також сім’ям рекомендують створювати особисті кабінети на платформі Координаційного штабу. Там зберігається вся офіційна інформація, з’являються оновлення, а також можна долучати нові дані та фото.

Не менш важливим є звернення до уповноваженого Верховної Ради з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щоб отримати витяг із реєстру зниклих. Цей документ підтверджує статус і відкриває право на соціальні гарантії: пільги на комунальні послуги, відстрочку від мобілізації для найближчих родичів.

Принципи інформаційної безпеки

Окрема частина брифінгу була присвячена тому, як правильно діяти в інформаційному просторі, щоб не нашкодити ні собі, ні полоненому.

– Поширення деталей місця служби чи зникнення, фото у військовій формі або зі зброєю, надмірні емоційні публікації у соцмережах – усе це може зашкодити перемовному процесу й навіть поставити під загрозу життя людини в полоні, – наголосила Анна Донець.

– Жодна державна структура не вимагає від родин коштів чи подяк. Усі процеси – від пошуку до перемовин – відбуваються безоплатно. Якщо вам пропонують «вирішити питання» за гроші, це шахрайство, – підкреслила представниця штабу.

Черкащина: понад 2000 родин

За словами Анни Донець, у Черкаській області нині понад дві тисячі родин переживають трагедію полону чи зникнення близьких. Лише за пів року роботи представництва у Черкасах фахівці отримали понад дві тисячі звернень від рідних військових.

– Ми працюємо з кожною родиною стільки, скільки потрібно – аж до моменту повернення оборонця. Це довгий і важкий шлях, але він не має бути самотнім. Для цього існує представництво штабу, яке щодня підтримує і супроводжує родини, – додала спікерка.

Вона наголосила: навіть коли підтверджено факт перебування людини в полоні, це не завжди означає швидке повернення. Але кожна інстанція – від штабу до міжнародних організацій – робить усе можливе для звільнення українських військових і цивільних.