Жінки-лідерки Черкащини визначили ключові потреби та бар’єри у миробудуванні
У межах проєкту «Жіноче лідерство для сталого миру» було проведене опитування серед жінок-лідерок Черкаської області.
Дослідження виявило, що є три напрямки, на яких хотіли б фокусуватися лідерки:
- Створення центрів психологічної підтримки та реабілітації для жінок,
- Проєкти з економічного посилення жінок
- Освітні ініціативи для дівчат-підлітків.
— Жінки-лідерки Черкащини — це рушійна сила змін. Вони беруть на себе відповідальність за вирішення проблем у громадах, проте самі потребують системної підтримки. Найбільший запит сьогодні — це психологічна допомога, економічне посилення та можливість отримати нові знання, — зазначила ініціаторка проєкту, засновниця БФ «Родина ЛГ» Олена Гавриш.
За результатами опитування, 78% респонденток реалізують своє лідерство у громадській та волонтерській діяльності, а 15% — є лідерками у сфері освіти, науки та культури, 7% – у місцевому самоврядуванння та бізнесі. Це свідчить про високий рівень самоорганізації та готовність брати на себе відповідальність за вирішення суспільних проблем.
Незважаючи на складні умови, рівень впевненості лідерок у своїй ролі є досить високим: середній бал становить 4.2 з 5. Своїми головними сильними сторонами вони називають вміння спілкуватися та об’єднувати людей (88%) та стійкість і вміння працювати в кризових умовах (73%).
— Жінки бачать свою місію у відновленні довіри та соціальних зв’язків у громадах. Але бар’єрами стають подвійне навантаження та стереотипи щодо «нежіночої» ролі у прийнятті рішень, — підкреслила Гавриш.
Серед ідей «проєктів мрії» жінки назвали створення центрів психологічної підтримки, економічні ініціативи та програми лідерства для дівчат-підлітків.
— Опитування показало: жінки готові брати на себе більше відповідальності, але їм потрібні інструменти — знання, ресурси та підтримка мережі. Тому ми плануємо створити платформу для навчання, менторства та обміну досвідом, аби їхні ідеї могли стати реальністю, — додала Олена Гавриш.
Опитування показало гострий запит на психологічну та економічну допомогу, що є прямим наслідком війни. Лідерки прагнуть підвищувати свою професійну компетентність, особливо у сферах фандрейзингу та проєктного менеджменту, які є ключовими для сталості їхніх ініціатив. Водночас, попри глибоке розуміння своєї ролі у миробудуванні, вони стикаються з системними бар’єрами — браком ресурсів, стереотипами та подвійним навантаженням, що обмежує їхню активну участь.
Важливим відкриттям дослідження є й те, що жінки мають потужний запит на живе спілкування, обмін досвідом та створення дієвої мережі, що свідчить про їхню готовність до співпраці та спільних дій.
Катерина Супрун
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин — на сайті.
