«Таким малозабезпеченим я був хіба що у студентські роки»
Поїзд на схід. Дозволив собі повернутися з відпустки у вагоні «Люкс». Ще років 15 назад я літав бізнес-класом, подорожував у вагонах СВ, і при виборі готелю за кордоном ціна від 100 євро за ніч вважалася прийнятною. Зараз математика сильно змінилася. Є відчуття, що таким малозабезпеченим я був хіба що у студентські роки.
Звісно, держава надає військовому усе необхідне для існування: харчування, одяг, грошове забезпечення, додаткова грошова винагорода… Але чомусь на банківській карті завжди «мінус». При чому «мінус» такий, що чергова «зарплата» не дозволяє вийти в нуль. Завжди був і лишаюсь реалістом. Умію планувати своє життя і ощадливо використовувати ресурси.
Коли у березні 2022 року прийшли кошти від військової частини на картку, було незвично і, якось, навіть, соромно. Бо не за гроші я йшов на війну. Ще якийсь час вкладав у спорядження, транспорт, обладнання не тільки отримані за службу гроші, а й заощадження, які були чималі. Тепер все трохи інакше, сумніше, невизначеніше.
Бізнес схлопнувся, був — і немає. І тільки повідомлення в «Дію» приходять про судові позови, про стягнення заборгованості. Черговий суд, до речі, виграв. Як вважаєте: це вже перемога?((( Соромно. Раніше би заплатив, хоч борг і не мій. Ніколи не судився за гроші. Вважав, що легше заробити ще і віддати, ніж витрачати час і нерви на суди. Тепер погляди змінилися…
Друзі! Це не пост, щоб пожалітися! Це пост про те, що скоро проситиму про фінансову підтримку.
P.s. Фото зроблене у далекому 2023 році. Борода ще була чорною)))
Із допису Андрія Більди у фейсбуці
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин — на сайті.
