У Черкаському онкоцентрі провели реабілітаційне заняття й мистецьку терапію для пацієнтів

До Всесвітнього дня паліативної і хоспісної допомоги 10 жовтня у Черкаському клінічному онкоцентрі відбулися заходи, покликані привернути увагу суспільства до важливості якісної допомоги людям, які стикаються з тяжкими захворюваннями.

У цей день у відділі паліативної допомоги та реабілітації вирішили провести низку заходів, щоб підтримати пацієнтів — як тих, хто перебуває на паліативному лікуванні, так і тих, хто проходить складні етапи терапії: хіміє-, променеву чи післяопераційну реабілітацію.

Спілкування з пацієнтами та їхніми рідними перетворилося у справжню рухливо-мистецьку терапію. Завідувачка відділу паліативної допомоги та реабілітації Людмила Гура зауважує: такі заходи надзвичайно важливі.

— Наші пацієнти — це люди, які потребують не лише медичної, а й психологічної, емоційної підтримки. Саме тому такі події мають величезне значення: вони дарують відчуття турботи, людяності, віри у власні сили. Ми хочемо показати, що вони не самі, що про них пам’ятають і дбають, — каже пані Людмила.

Людмила Гура

За її словами, щомісяця у їхньому відділі реабілітаційні послуги амбулаторно отримують близько 50 пацієнтів. У стаціонарі паліативного центру нині перебуває приблизно стільки ж людей. Крім того,  понад сотню людей обслуговує виїзна мультидисциплінарна бригада, і це найбільший показник за весь час її роботи.

— Сьогодні до заходів долучилися близько 40 наших пацієнтів — як дорослі, так і діти. Для них це не просто день відпочинку, а можливість відчути увагу, поспілкуватися, отримати позитивні емоції, які є не менш важливою частиною лікування, — каже Людмила Гура.

Спершу для всіх охочих пацієнтів онкоцентру провели відкрите реабілітаційне заняття «Рух заради відновлення». 

Лікар фізичної та реабілітаційної медицини Олег Білецький розповідає, що реабілітаційні послуги в онкоцентрі надають уже близько року, основний фокус роботи — допомога онкопацієнтам. Під час лікування вони проходять хімієтерапію, готуються до операцій або відновлюються після них. І в цей період важливо підтримати пацієнтів фізично — для цього медики використовують різні методики фізичної реабілітації, зважаючи на стан і потреби конкретної людини.

— Ми стикаємося з дуже різними випадками. Наша мета — допомогти людині зберегти або відновити якість життя, наскільки це можливо. На жаль, в Україні онкореабілітація поки що практично не розвинена — немає затверджених протоколів, державних програм або системного підходу. Тому ми беремо за основу міжнародні дослідження, перевірені методики, адаптуємо їх під наших пацієнтів і розробляємо власні програми. Це авторські підходи, які базуються на світовому досвіді та реальних потребах людей, — пояснює лікар.

Олег Білецький

За його словами, такі відкриті заходи, як сьогоднішній, важливі для того, щоб більше людей дізнавалися про можливості реабілітації. Щоб пацієнти, лікарі, родичі розуміли: підтримка після лікування не менш важлива, ніж саме лікування.

— Пацієнти можуть звертатися до нас через свого сімейного лікаря або направлення онколога. Від початку реабілітації в нашому закладі надали допомогу вже більш як 150 пацієнтам. Результати різні: дехто повернувся до роботи, хтось почав займатися спортом, інші просто відновили базові функції, які втратили під час лікування. Для нас важливо не лише фізичне відновлення, а й гідність людини — навіть у тих випадках, коли мова йде про паліативну допомогу. Ми вчимо пацієнтів залишатись активними в побуті, незалежно від діагнозу — принаймні наскільки це можливо, – каже Олег Білецький.

Усе це потребує розвитку — і фахівців, і методик, і підтримки на державному рівні. Але головне, каже реабілітолог, — дати пацієнтам шанс на якісне життя після важкого діагнозу.

Пацієнтка онкоцентру Альона Шишкіна після операції вже другий тиждень проходить реабілітацію. Займається тут регулярно щодня. Сьогодні долучилася і до відкритого заняття.

— Після операції у мене були проблеми з рукою — не могла її підняти, навіть рухати було боляче. А зараз, завдяки вправам, уже значно краще: можу підняти руку, розробляю рухи, стає легше з кожним заняттям. Дуже подобається команда медиків, спеціалісти уважні, все пояснюють, показують вправи, — ділиться пані Альона. 

Альона Шишкіна

За словами жінки, спочатку їй було важко, але спеціалісти підбирають вправи поступово — від легших до складніших. Вони стежать за тим, щоб не перевантажувати пацієнта, щоб усе йшло за планом. 

— Відчуваю, що мені це справді допомагає. Я лікуюся з лютого, зараз іще перебуваю на лікуванні у відділенні радіаційної онкології. І ця реабілітація мені дуже потрібна — вона повертає сили й упевненість, — каже Альона Шишкіна.

Також пацієнти і їхні близькі із працівниками відділу створили спільний малюнок «Ми — разом» й оформили куточок спогадів у вигляді символічного дерева.

Таке арттерапевтичне заняття провела психологиня онкоцентру Надін Азаматова й клінічна психологиня відділу Яна Кульбіда-Остапенко. За словами пані Яни, арттерапія допомагає передати свої емоції й переживання через творчість, навіть коли важко говорити про них словами.

Яна Кульбіда-Остапенко

— У спільному малюнку «Ми разом» і символічному дереві кожен може висловити свій внутрішній стан, тривоги чи бажання. Такі заняття дають людям змогу звільнитися від напруги й отримати підтримку, а психологам — краще зрозуміти, як допомогти, — каже психологиня.

Оформлюючи дерево спогадів, пацієнти розповіли власні історії, поділилися емоціями, переживаннями та словами вдячності лікарям.

Пацієнтка онкоцентру Марина Літвінова розповіла, що потрапила до медзакладу з великою втратою ваги. Тут лікарі знайшли причину болю й почали лікування.

— Я вже тут близько місяця. Коли приїхала сюди, було дуже важко: сильні болі, слабкість, втратила вагу. Зараз лікарі роблять усе, щоб покращити мій стан, підіймають гемоглобін. У процесі лікування я вже трохи набрала вагу — для мене це велика перемога. Дуже вдячна всім лікарям, медсестрам, санітаркам — усі завжди поруч, допомагають у будь-який момент. Тут ставлення зовсім інше, ніж деінде: щире, людяне, з турботою, — каже пані Марина.

Марина Літвінова

Сьогодні Марина Літвінова разом із лікуванням проходить різні види реабілітації — і фізичну, і психологічну. Каже, все це допомагає їй відчути себе живою, впевненою в собі. Попереду на жінку чекає хімієтерапія, але вона знає: разом із медиками Черкаського онкоцентру впорається. 

Після реабілітаційного заняття й арттерапії для пацієнтів медичного закладу та їхніх рідних організували вже традиційний «тихий концерт». Таку ініціативу багато років поспіль втілює керівниця Благодійного дитячого фонду «Подаруй дитині світ» Світлана Федорова, за що працівники й пацієнти онкоцентру їй щоразу дуже вдячні.

Цього разу музикувала професійна скрипалька симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії Юлія Бунь-Волкотруб. Вона долучається до концертів для онкопацієнтів уже кілька років поспіль. Тепер музикантка теж не змогла відмовити: каже, такі заходи важливі і для пацієнтів, і для неї самої.

Юлія Бунь-Волкотруб

— Я тут виступала і з колегами, і дуетом, і тріо, а нині частіше приходжу сама. Для мене ці концерти — не просто виступ. Це можливість стати частиною великої справи, подарувати комусь світло й надію через музику. Коли я бачу, як у пацієнтів світяться очі, як вони усміхаються або навіть плачуть від емоцій — розумію, як це важливо, — каже пані Юлія.

Наприкінці заходу працівники відділу паліативної допомоги та реабілітації мали змогу долучитися до психологічного тренінгу, присвяченого темі професійного вигорання. 

Психологині онкоцентру Надін Азаматова і Яна Кульбіда-Остапенко допомогли колегам розслабитися, переключити увагу від робочих турбот і отримати ресурс прямо на робочому місці.

Вони практикували техніки саморегуляції, релаксації та візуалізації, вчилися моніторити свій емоційний стан і знаходити способи відновлення. А під час вправи з опрацювання страхів символічно спалили все, що заважає рухатися вперед.

— Мета цього тренінгу — дозволити людям відпочити, навчитися розпізнавати власний стан, щоб мати сили допомагати собі та іншим, — зазначила Надін Азаматова.

Усі ці заходи покликані нагадати всім людям: паліативна допомога — це не про зневіру і відчай, а про життя з гідністю, любов’ю та підтримкою. Говорити про це — надзвичайно важливо, адже саме поінформованість суспільства допомагає долати страхи, упередження та байдужість. Медики онкоцентру впевнені: турбота, співчуття й професійна підтримка — це основа гідного життя кожної людини, незалежно від її діагнозу.

Юлія Світайло