На Шполянщині двоє дорослих і дитина постраждали від безпритульної собаки
фото ілюстративне
6 жовтня у Шполянському відділі Звенигородської районної державної лікарні ветеринарної медицини отримали повідомлення про те, що в селі Терешки двох дорослих і дитину покусав безпритульний собака. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Шполянської міської ради.
Від укусу бродячої тварини двоє дорослих і 12-річна дівчинка отримали рвані рани кінцівок та кисті рук.
Як зауважують у міськраді, епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в Шполянській, а також у сусідніх Матусівській та Лип’янській громадах району залишається складною. Природні вогнища сказу існують практично на всій території. Щорічно реєструють велику кількість укусів людей хворими та підозрілими на сказ тваринами.
— За 9 місяців 2025 року в населених пунктах цих трьох громад зареєстровано 48 покусів людей собаками та котами. Це лише ті випадки, коли люди звернулися за медичною допомогою, із них 15 осіб — нещепленими тваринами проти сказу, 25 осіб — вакцинованими тваринами та 8 осіб — безпритульними тваринами, — зазначають у Шполянській міській раді.
За словами завідувача Шполянського відділу Звенигородської районної державної лікарні ветеринарної медицини Володимира Овчаренка, сказ — це особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини з виразними ознаками враження центральної нервової системи та майже 100% летальністю. Джерелом збудника є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослинення, подряпини. Вірус стійкий до різних кліматичних умов.
— Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Форма хвороби може бути агресивною, тихою, атиповою. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, удень з’являються в населених пунктах, у місцях випасу й утримання худоби, нападають на тварин, людей, — каже Володимир Овчаренко.
Він зазначає, що основним джерелом вірусу сказу в Україні є руда лисиця. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голови на 1000 га угідь. Хвора на сказ лисиця здатна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин, першочергово із собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах.
Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бродячі собаки та бездомні коти, чисельність яких в районі за останні роки збільшується. Це сприяє утворенню антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).
Щоб захистити себе від захворювання, ветеринари радять утримувати дворових собак у вольєрах, вигулювати їх на короткому повідку та в намордниках, щорічно робити їм профілактичні щеплення, уникати контактів з бездомними та дикими тваринами.
Власники тварин зобов’язані доставляти собак і котів в установи ветеринарної медицини для клінічного огляду і профілактичного щеплення проти сказу (усі собаки й коти підлягають обов’язковому щепленню проти сказу, як правило, упродовж травня-жовтня кожного року).
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин — на сайті.
