На варті природи й історії: як працює та чим живе Національний природний парк «Холодний Яр»

Екскурсії до Холодного Яру приваблюють тисячі туристів. Але лише одиниці мають змогу провести день поруч із тими, хто дбає про цей унікальний куточок природи щодня. Уявіть, що ви стаєте частинкою цієї великої родини: допомагаєте фахівцям, знайомитеся з їхньою роботою, дізнаєтеся, як піклуються про ліс, тварин і екосистему. Правда, захоплює?

Ви можете прогулятися екологічними стежками, вирушити в ліс, побачити, як працюють фотопастки, взяти участь у рейді або ж відвідати екскурсію. Для дітей тут теж знайдеться чимало розваг та цікавих занять. Звісно, за один день повністю зануритися в цю атмосферу неможливо, але зарядитися позитивом і відкрити для себе щось нове – цілком реально.

Наша редакція побувала в Нацпарку на одному з таких днів і, чесно кажучи, вже планує наступний візит. Тож де ми були й що побачили – читайте далі.

Національний природний парк «Холодний Яр» створений у 2022 році. Його площа становить 6 833,5 гектара. До складу парку входять не лише об’єкти природно-заповідного фонду, а й низка всесвітньо відомих історичних і культурних пам’яток. Серед них – легендарна пам’ятка археології національного значення «Мотронинське городище» скіфо-сарматської доби з його оборонними валами, ровами і курганами та місця, пам’ятники, пам’ятні знаки пов’язані з національно-визвольною боротьбою українського народу: Козаччиною, Гайдамацьким рухом, Холодноярською Січчю, Коліївщиною, становленням української державності 1918–1922 років («Холодноярська повстанська організація») і рухом опору часів Другої світової війни.

Попри те, що Нацпарк ще молодий, за роки своєї діяльності його працівникам уже вдалося зробити чимало. А на майбутнє тут мають ще більш амбітні плани.

Богдан Легоняк

– Ми створені недавно, у роки повномасштабної війни, – розповідає керівник Національного природного парку Богдан Легоняк. – Нам, звісно, непросто, адже потребуємо фінансування. Ще одне важливе питання – це кадри. Їх нам бракує, особливо у відділах, де працюють чоловіки, зокрема в службі державної охорони території. Та попри труднощі, ми маємо багато друзів і партнерів, які нас підтримують. І за ці майже три роки вже є гарні напрацювання, а головне – плани.

Науковці Холодного Яру відкривають нові грані природи

Потужно в Національному природному парку працює науковий відділ. Оскільки установа відносно нова, а територія Холодного Яру ще недостатньо досліджена, для науковців роботи більш ніж достатньо.

– Ми приваблюємо тим, що й природа, й історія Холодного Яру надзвичайно цікаві, – розповідає Богдан Легоняк. – Тут ще багато «білих плям», тому є простір для нових відкриттів і досліджень.

Науковий відділ — один із найукомплектованіших у структурі парку. Тут працюють фахівці-біологи, ботаніки, орнітологи. Серед них – відомий орнітолог, директор ННІ природничих та аграрних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк, один із провідних спеціалістів у своїй галузі.

– Нам трохи не вистачає зоологів, адже ця царина ще не до кінця вивчена. Тому запрошуємо до співпраці науковців – будемо раді бачити нових колег, – додає Богдан Васильович. – У нас працювала Наталя Брусенцова, але після початку роботи Куяльницького національного природного парку вона повернулася на Одещину. Попри це, ми й надалі підтримуємо зв’язок.

Щороку науковці дізнаються все більше про природу Холодного Яру. Виявляють нові види, серед яких є рідкісні та занесені до Червоної книги України. Найбільш дослідженою галуззю наразі є ботаніка, адже саме на неї було спрямовано найбільше уваги фахівців.

– Ми також суттєво просунулися у вивченні рукокрилих, – продовжує Богдан Легоняк. – Завдяки сучасним технологіям, зокрема фотопасткам, вдалося зафіксувати в парку лісового кота — причому вже на двох різних камерах. Крім того, на території з’явилися благородні олені – красиві самці-рогачі, і ми знаємо, що й самиці є.

Керує науковим відділом знаний природоохоронець і дослідник Сергій Панченко.

– Він має великий досвід роботи в інших національних парках, тож удалося «переманити» його до себе. Тепер він очолює наш науковий напрям, – зазначає Легоняк. – Відділ сформований переважно з науковців, які працюють у своїх установах, а з нами співпрацюють за сумісництвом або за договорами.

Попри велику кількість роботи, науковці вже мають вагомі результати. Нині працюють над матеріалами до третього тому «Літопису природи Національного природного парку». Це головний звітний документ, у якому зібрані найцікавіші результати досліджень флори та фауни, підсумки наукових форумів і спостережень.

Гриби, яких не було на карті України: відкриття холодноярських науковців

З одним із науковців Національного природного парку «Холодний Яр» нам пощастило поспілкуватися особисто. Це Андрій Плужник, молодший науковий співробітник парку, який, попри активну роботу в польових умовах, продовжує навчання в аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

— Я міколог, — усміхається Андрій. — Тобто науковець, який займається вивченням грибів, їхнім біорізноманіттям, збереженням та охороною.

Андрій Плужник

За словами дослідника, перші наукові розвідки грибів у Холодному Яру проводили ще на початку 2000-х років. Тоді відбулися два експедиційні виїзди, організовані працівниками Канівського природного заповідника.

– За той невеликий проміжок часу, — пригадує Андрій, — вони виявили близько 211 видів грибів. Але далі, протягом майже 10 років, дослідження на території тодішнього урочища «Холодний Яр» взагалі не проводили.

Ситуація змінилася у 2016 році, коли Андрій розпочав навчання в університеті й вирішив присвятити свої дослідження саме цій території.

– Відтоді я системно займаюся вивченням видового різноманіття грибів Холодного Яру. І нині ми можемо впевнено сказати, що тут трапляється понад 620 видів грибів, — розповідає міколог. — Це становить майже половину всього видового списку Канівського природного заповідника, де за 100 років наукових досліджень зафіксовано 1235 видів.

Як наголошує Андрій, потенціал у Холодного Яру величезний:

— Якщо наші дослідження будуть такими ж інтенсивними й надалі, цілком можливо, що ми навіть наздоженемо Канів. Цінність нашої території ще й у тому, що частина виявлених видів не повторюються з Каневом. Тобто у нас є власні, унікальні гриби, які трапляються лише тут, у серці України.

Одним із найбільших досягнень Андрія та його колег стало відкриття чотирьох видів грибів, які вперше зареєстровані на території України — і всі вони походять саме з Холодного Яру.

— Два з цих видів уже опубліковані в Українському ботанічному журналі — це престижне наукове видання, де публікують свої дослідження ботаніки та мікологи, — пояснює він. — І один із наших грибів навіть потрапив на обкладинку серпневого номера. Для нас це велика гордість.

Серед інших знахідок — 12 видів грибів, занесених до Червоної книги України.

— Ми продовжуємо роботу, щоб повністю встановити видове різноманіття грибів Холодного Яру, дослідити їхню структуру, особливості поширення, — зазначає науковець. — Особливо нас цікавить, як на розвиток грибів впливають глобальні зміни клімату: підвищення температури, посухи, сезонні коливання вологості.

Окремий напрям його досліджень пов’язаний із збереженням грибів в умовах культури — тобто у штучному середовищі.

— Це один із розділів моєї дисертації, — пояснює Андрій. — Ми хочемо не просто зафіксувати види, а й створити умови для їхнього збереження та подальшої реінтродукції в природу. Адже через військові дії в Україні багато територій знищено або вони стали непридатними для живих організмів. Тому надзвичайно важливо вже зараз подбати про збереження біорізноманіття, аби в майбутньому ми могли повернути його в екосистему.

Біотехніка в національних парках: баланс між природним і людським втручанням

Сьогодні триває дискусія, чи доцільно проводити біотехнічні заходи на території національних природних парків.

— На нашу думку, на господарських територіях це не лише варто, а й необхідно робити, — наголошує керівник Національного природного парку.

Національний парк, пояснюють фахівці, поділяється на чотири зони.
— Приблизно 20–25% становить заповідна зона — це територія, повністю віддана природі. Тут діють лише її закони, а доступ мають науковці, які проводять дослідження, спостереження, моніторинг, — каже Легоняк.

Ще частина території призначена для рекреації — відпочинку, туризму, облаштування туристичних маршрутів і стежок.
І ще одна — господарська зона — найбільша. Тут здійснюють лісогосподарські роботи, що не завдають шкоди природі. Саме на цій території, на думку працівників парку, доцільно проводити біотехнічні заходи. Адже такі дії часто рятують життя диких тварин.

– На превеликий жаль, не завжди звірі можуть самостійно вижити в суворих погодних умовах. Бували випадки, ще до повномасштабного вторгнення, коли утворювалася подвійна снігова кірка. У таких ситуаціях копитні — козулі, кабани — не могли пересуватися: тварини травмували ноги, пошкоджували сухожилля. Беззахисних тоді легко ловили бродячі собаки чи лисиці, — розповідає Богдан Васильович. – Пам’ятаю, як ми тоді організували мисливців на допомогу. Лісівники, на жаль, участі не захотіли брати. Ми самі виїжджали, відловлювали поранених або виснажених тварин, забирали їх додому, утримували, поки ситуація не поліпшилася. Коли снігова кірка зникла — випустили їх назад у природу.

Керівник Нацпарку розповідає, що корм для звірів заготовляють власними силами — завдяки підтримці друзів і небайдужих.

Заготовляють кормові віники — схожі на лазневі, але спеціально підготовлені. Замочують їх у соляному розчині, висушують, а взимку розкидають тваринам. Заготовляють також кукурудзу — її люблять майже всі види диких тварин.

Корм завозять до годівниць і спеціально облаштованих місць підгодівлі.
– У важкі зимові періоди тварини вже знають, куди йти, щоб знайти їжу. Ми також прокладаємо дороги, адже в час ожеледиці чи заметів це важливо — щоб вони могли пересуватися, дістатися корму й урятуватися від голоду чи хижаків — лисиць, собак тощо, — підсумовує Легоняк.

Як фотопастки допомагають зберігати дику природу Холодного Яру

Фотопастки в Національному природному парку «Холодний Яр» використовують передусім у наукових цілях — для фіксації і вивчення місцевої фауни. Як розповідає заступниця директора Юлія Мокренчук, камери встановлюють там, де видно сліди тварин, і результати іноді вражають. Фотопастки фіксували кабанів, козуль, зайців, лисиць, а одного разу навіть лісового кота.

Раніше цю тварину фіксували на цих територіях: лісового кота на своєму подвір’ї вночі побачив чоловік, але, злякавшись невідомої тварини, вистрелив у нього. Тоді звіра відправили на експертизу й підтвердили: це був лісовий кіт. Після тієї події довгий час у парку його не бачили.

Юлія Мокренчук

Та нещодавно дві фотопасток, розташовані на великій відстані одна від одної, знову зафіксувала схожого представника фауни.

– Звісно, тварину ніхто не відправляв на експертизу, але по світлинах наші фахівці помітили характерні ознаки: розмір, окрас — і кілька науковців сказали, що ймовірність того, що це лісовий кіт, — 99,9%, — каже Юлія.

Фотопастки виконують подвійне завдання: вони не лише допомагають науковцям отримувати дані про тваринний світ, а й фіксують порушників порядку.

– Іноді на фото потрапляють люди, які цього не підозрюють, — додає Мокренчук. — Ми маємо приховані камери, і вони дають нам багато корисної інформації.

Подорож у Холодний Яр без кордонів — завдяки віртуальним технологіям

Окуляри віртуальної реальності – це результат першого спільного проєкту Нацпарку з Українським культурним фондом. Саме тоді створили й  облаштували автомобільний маршрут, який став початком масштабного розвитку туристичної інфраструктури Холодного Яру.

– Ми започаткували автомобільний маршрут «Мандрівка Холодним Яром», — розповідає заступниця директора Нацпарку Юлія Мокренчук. — За грантові кошти його облаштували, встановили інформаційні стенди, зробили зручним і пізнавальним для туристів.

Наступним етапом став веломаршрут, який також проклали, обладнали стендами та навіть облаштували спеціальні парковки для велосипедів. На маршруті їх дві — одна біля адмінбудівлі Нацпарку, інша – в лісі. Усі шляхи промарковані, впорядковані, а інформаційні стенди допомагають відвідувачам краще орієнтуватися й дізнаватися більше про унікальність Холодного Яру.

Третім результатом реалізованого проєкту стала віртуальна екскурсія «Холодним Яром».

Охочі відвідувачі Нацпарку можуть переглянути віртуальну екскурсію

– Перевага цих окулярів у тому, що це ще один крок до безбар’єрності, — пояснює Юлія. — Відвідувачі з інвалідністю, які не мають змоги побачити всі місця наживо, тепер можуть зробити це завдяки віртуальній реальності. Це зручно, сучасно й пізнавально.

До речі, віртуальна екскурсія вже доступна на сайті Національного природного парку «Холодний Яр» та на ресурсі розробників. Окуляри є переносними, тож їх можна брати з собою у відрядження чи на презентації.

– Коли ми їздили на Сумщину, то взяли окуляри з собою, — згадує Юлія Мокренчук. — Наші колеги з Пирятинського національного парку мали змогу «побувати» в Холодному Яру, скориставшись цією технологією. Це було справжнє захоплення!

Цього року Національний природний парк «Холодний Яр» отримав перемогу в грантовій програмі Українського культурного фонду з проєктом «Жива спадщина Холодного Яру». У результаті цієї ініціативи в парку з’явилося кілька унікальних інформаційно-просвітницьких продуктів.

Під час презентації проєкту “Жива спадщина Холодного Яру” (світлина з фейсбук-сторінки Нацпарку)

Як розповіла заступниця директора Нацпарку Юлія Мокренчук, першим із них стала мультимедійна книга, присвячена природі Холодного Яру.

– У книзі ми зосередили увагу на видах флори та фауни, занесених до Червоної книги України, — пояснює пані Юлія. — Це не просто текст і фото, а справжнє мультимедійне видання, яке дозволяє глибше зануритися у світ природи нашого унікального краю.

Мультимедійна книга

Другим результатом проєкту стала інтерактивна карта з відеосупроводом — своєрідна 3D-модель рельєфу Холодного Яру. На ній відображені історичні події — від давніх часів і до сьогодення, зокрема й сюжети, присвячені Пантеону Героїв.

– Сьогодні це ще тестовий варіант, — ділиться Юлія Мокренчук. — Зараз маємо чотири відеосюжети, але сама карта вже повністю готова. Над її створенням працювала команда «єМузей». Її особливість — у доступності: як і наша віртуальна екскурсія, вона може бути відображена онлайн.

Віртуальна екскурсія Холодним Яром

За словами Юлії, віртуальна екскурсія Холодним Яром уже доступна на офіційному сайті Нацпарку. Інтерактивна карта теж незабаром з’явиться у відкритому доступі.

– Тож навіть ті, хто не має можливості приїхати особисто, зможуть здійснити подорож Холодним Яром віртуально, — підсумовує вона.

Де навіть комахи — патріоти

Готель патріотичних комах, грибочки, курінь із гарбузами, кажанятники, млин, борті-дуплянки, різнобарвні фотозони та ще багато чого цікавого ви можете побачити біля приміщення адмінбудівлі Нацпарку. Тож вам обов’язково влаштують мініекскурсію.

Найперше, на що звертаєш увагу – готель патріотичних комах. Не секрет, що в Холодному Яру всі патріотично налаштовані з самого народження, комахи — не виняток. Тож і готель мають відповідний. Бронювання тут починається ще з весни, а перші гості заселяються із ранньої весни. Звісно щодо бронювання ми жартуємо, а може й ні!

Готель патріотичних комах

– Цей готель був першою такою цікавинкою, яка створена нашими працівниками, – розповідає Ольга Зінченко, фахівець з рекреації І категорії відділу еколого-освітньої роботи та рекреації. – Тут все продумано: аромат, вентиляція, тож із весни гостей багато.

На всій території України, і в Холодному Яру зокрема, займаються бджільництвом. Тож біля Нацпарку розміщені борті-дуплянки, а щоб вони ж були цікавими для відвідувачів, їх розмалювали як дідуся й бабусю, які запрошують бджіл, щоб прилітали й оселялися.

– У лісі ми часто бачимо багато дерев, які впали через буревії. Інколи відвідувачі кажуть, що треба все це прибрати, щоб було чисто й охайно. Та насправді й мертва деревина несе користь, зокрема в ній проживає велика кількість комашок, ростуть гриби, мох. І якщо цей ланцюжок буде перерваний, то ми розуміємо, що будемо щось втрачати. Так як до нас часто приїжджають дітки, ми проводимо майстеркласи, то оцю територію біля адмінбудівлі із мертвою деревиною, грибочками, метеликами, їжачками облаштували з дітками. Вони розфарбовували, ми це ставили, – говорить пані Ольга.

У теплу пору року можна також побачити оазу біорізноманіття. В Європі це дуже популярно, коли залишають на певній території частину рослинності й вона росте без втручання туди людини.

– До речі, наші науковці говорили вже про те, що з’явилися навіть нові рослинки, які тут не були. Скошувати можна два рази на сезон. Що й було зроблено, – зазначають у Нацпарку.

Амбітні плани Нацпарку: нові маршрути, пізнавальні центри та реабілітація природи

Керівник Національного природного парку Богдан Легоняк ділиться амбітними планами розвитку Холодного Яру. Він підкреслює, що ці ідеї довгострокові та комплексні, спрямовані як на збереження природи, так і на просвітництво та патріотичне виховання.

– Ми однозначно хочемо, щоб у нас з’явився візит-центр, — розповідає Легоняк. — Це місце, де ми зможемо приймати відвідувачів, розташувати наукові лабораторії, навчальні класи, проводити конференції, форуми та інші заходи. Звичайно, тут будуть музейні кімнати та музейний простір, де можна презентувати експозиції та виставки.

Особливу увагу керівник парку приділяє пізнавально-виховному центру, який планують облаштувати на Маляревому, у районі Грушківки:

– Там буде п’ять або навіть шість різних локацій, які утворюватимуть цілий комплекс. Це буде цікаво й дітям, і воїнам, які зможуть зупинитися тут з родинами. А ще плануємо трохи розваг — маленькі ставочки та інші інтерактивні простори.

Не менш амбітною є ідея відтворення підземної Січі, описаної Юрієм Горліс-Горським.

– Ми хочемо, щоб людина могла відчути атмосферу того часу, зайти, а образно кажучи навіть переночувати там, — пояснює Легоняк.

Серед інших планів — створення невеликого реабілітаційного центру для тварин, які з різних причин не можуть самостійно вижити у природі.

– Туди ми зможемо забирати тварин, доглядати їх, піклуватися про їхнє відновлення. Цей комплекс — теж наша мрія, — додає він.

Крім того, у парку планують розширювати мережу екологічних та туристичних стежок.

– Уже зараз у нас є кілька маршрутів, а з року в рік їхня кількість зростатиме, — каже керівник. — Це дозволить відвідувачам краще пізнавати природу, а нам — ефективніше її зберігати.

Для розвитку і популярізації активного туризму плануємо облаштувати ціле містечко з відповідними локаціями: смугами перешкод, підвісними канатними дорогами, атракціями для розваг, як дітей так і дорослих. Одна з таких – повітряна куля, на якій можна буде оглянути Холодний Яр з висоти пташиного польоту.

Чому варто приїхати в Холодний Яр

Керівник Національного природного парку Богдан Легоняк впевнений: Холодний Яр — місце, яке має побачити кожен українець. Він каже, що це не просто мальовнича місцевість, а справжня сторінка нашої історії.

– Холодний Яр — це те місце, на мою думку, де повинен побувати кожен українець, — говорить Богдан Васильович. — Яку сторінку історії ми не візьмемо — тут завжди відбувалися визначні події, тривала боротьба, творилася історія України.

Він наголошує: саме з цих кутків починалися значні повстання, і навіть у радянські часи Холодний Яр вирізнявся особливою ідентичністю.

– Більшовики казали, що всюди вже буйно розквітла  радянська Україна, а Холодний Яр — синьо-жовтий острів. Це та історія, яку ми повинні передавати нашим дітям, — додає Легоняк.

Керівник парку також відзначає велику роль місцевих ініціатив у збереженні пам’яті та патріотичного духу:

– У Холодному Яру проводяться досить цікаві заходи. Ми вдячні, що тут поруч створена така потужна, молодіжна, патріотична організація, як «Поклик Яру».

Про те, як історія й природа формують ідентичність людини, Богдан Васильович говорить досить емоційно:

– Коли людина дізнається про цю історію, про ті події і навіть про цю природу, це ще більше переконує її у власному корінні. І за це, як я вважаю, варто боротися. І Холодний Яр — це саме те місце, де можна і треба використовувати всі ці надбання, щоб про історію цього краю дізнавалися діти й дорослі.

Доказом цього є Меморіал козакам – добровольцям (Пантеон Героїв), який заснований на найвищій точці Холодноярському плато Історичним клубом «Холодний Яр», та яким опікується Нацпарк.

Пантеон Героїв (світлина з фейсбук-сторінки Нацпарку)

Саме тому, на його думку, сюди варто приїхати і якщо ви досі не знаєте історію цього краю, то обов’язково з нею познайомитися.

Національний природний парк «Холодний Яр» — це унікальне місце, де переплітаються природа, історія та національна пам’ять. Тут кожен куточок дихає минулим, відлунюючи подіями, що творили історію України, і водночас живе сучасним науковим дослідженням та інноваційними проєктами. Від фотопасток, що фіксують рідкісні види тварин, до віртуальних екскурсій і мультимедійних карт — парк постійно відкриває нові горизонти для досліджень та освіти.