Черкащина – магніт для інвестицій: відбувся економічний форум «Європейський вектор розвитку: бізнес у нових можливостях»

У регіоні 6 листопада провели Черкаський міжнародний економічний форум – 2025 «Європейський вектор розвитку: бізнес у нових можливостях». Головною метою заходу було обговорення чіткого плану дій: як консолідувати зусилля влади, інвесторів та бізнесу, щоб забезпечити подвоєння економіки у наступне десятиліття. Головний меседж: сильна економіка – це найкраща відповідь агресору.

Форум розпочався з потужного заклику до єдності, де начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець одразу задав тон: економіка має бути людиноцентричною. Він наголосив, що в центрі уваги влади та бізнесу мають бути люди та відновлення людського капіталу, а євроінтеграція – це шлях, який країна проходить разом.

– Справжня економіка – це не цифри у звітах. Саме консолідація наших зусиль – зусиль центральної влади, регіонального бізнесу та міжнародних партнерів і буде найкращою відповіддю агресору. Ми не просто говоримо про відбудову, а вже зараз забезпечуємо економічну стійкість. До бюджетів усіх рівнів мобілізовано майже 35 млрд грн, що на 22% більше, ніж за відповідний період минулого року. І це допомагає нам системно підтримувати Сили безпеки і оборони. Я закликаю всіх докласти зусиль, аби кожен виніс із цього форуму чіткий дороговказ для розвитку, – заявив Ігор Табурець.

Стратегічну основу для інвестицій представив Дмитро Ливч, виконавчий директор ГО EasyBusiness, який окреслив, що для стійкого зростання Україні потрібно подвоїти економіку протягом наступних 10 років, спираючись на євроінтеграцію та залучення капіталу.

– Нам потрібно готувати якісну аналітику та конкретні проєкти, бо без цього приватний капітал не зайде. Я вважаю, що найбільше бракує чіткого розуміння економічного профілю кожного регіону. Саме тому ми створили Інвестиційний паспорт Черкаської області, який чітко артикулює шість ключових аргументів для інвесторів. Ми бачимо, що головний потенціал регіону полягає у глибинній переробці агропродукції, логістиці та нішевому машинобудуванні, – наголосив Дмитро Ливч.

Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки, розкрив деталі державної промислової політики, спрямованої на створення доданої вартості та досягнення цілі – доведення частки перероблювання до понад 20% ВВП. Він особливо відзначив роботу місцевої влади.

– Місцева влада на Черкащині працює з бізнесом просто як справжні «інвест-няні», які супроводжують кожен проєкт від ідеї до реалізації. Ми бачимо це по активності, з якою створюються індустріальні парки й подаються заявки на отримання державної підтримки. Завдяки механізму «інвест-няні» та грантам на інфраструктуру, ми вже бачимо по країні 27 нових заводів. Це свідчить про те, що держава має робочі інструменти підтримки, і ми постійно їх вдосконалюємо, додаючи енергетику та ВПК, – зазначив Віталій Кіндратів.

Дискусія охопила і філософію великого бізнесу. Юрій Косюк, засновник і СЕО МХП, наголосив, що вони створюють нові технологічні виробництва, розвивають альтернативну енергетику й підтримують тих, хто боронить країну. Він застеріг, що після перемоги настане найтяжчий етап: адаптація ветеранів.

– Наш обов’язок – не стояти осторонь, а інвестувати у своїх «сусідів» – у розвиток локальних ланцюгів постачання. Але найважливіше – це підготовка до повернення наших захисників. Нам потрібно терміново думати про те, як прийматимемо людей з військовою травмою, бо, на жаль, найтяжче настане після війни, про що свідчить досвід Хорватії. Якщо ми не будемо розуміти, як це збалансувати, то завтра на підприємствах ви не вирішите цю проблему, тому ми повинні інвестувати в психологічну підтримку вже зараз, — заявив Косюк.

Цю проблему підтвердив Іван Томенко, директор з розвитку компанії «Агрофірма Поле».

– Для нашого підприємства найбільший виклик, який стоїть перед нами щоденно, — це наші 17 співробітників у ЗСУ, один з яких, на жаль, загинув. Ми постійно думаємо про них, це найважливіше для нас, і готуємося до їхнього повернення. Саме тому шукаємо нові можливості працевлаштування та переходимо до глибокого перероблювання нашої продукції, такої як функціональний хліб без глютену, щоб створювати високомаржинальні робочі місця. Ми бачимо, що бізнес проявляє все більше інтересу до таких заходів, і це вселяє оптимізм, – зазначив Томенко.

Інвестиційний вектор у бік зовнішніх ринків підтримали інвестфонди та міжнародні партнери. Данило Якуб, старший партнер Diligent Capital Partners, анонсував запуск фонду Food for Impact на €150 млн, який сфокусується саме на інвестиціях у бренди та кінцевий продукт, що є ключовим для обходу європейських бар’єрів.

– Ми дуже віримо в те, що проінвестуємо не тільки у переробку, але й кінцевих брендів українського виробництва. Ми бачимо, що це найкращий спосіб виходу на міжнародні ринки без додаткових преференцій. Якщо людина в Європі захоче український продукт і його полюбить, то ніхто не зможе заборонити їй його купити. Таким чином, проблема з обмеженням квот буде автоматично вирішена через попит, – наголосив Данило Якуб.

Роман Григоришин, голова Українсько-корейської ділової ради, розповів, як зацікавити азійський капітал, підтвердивши, що Південна Корея бачить в Україні «транзитний виробничий хаб».

– Ми бачимо величезний інтерес до України, але є великий виклик, як для влади, так і для бізнесу: це відсутність якісно підготовлених проєктів для міжнародного партнерства. Дуже часто наш бізнес не готовий ділитися секретами і виходити з меж малої культури ведення справ. У світі бізнесу все жорсткіше, і ти повинен потрапити в інтерес партнера, інакше угоди не буде. Тому ми як Ділова рада виступаємо таким модулятором та бізнес-перекладачем, щоб допомогти українським компаніям правильно «упакувати» свої пропозиції під вимоги світового капіталу, – розповів Григоришин.

Оптимізм бізнесу підсумував Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ).

– Попри те, що військовий ризик залишається №1, і ми постійно просимо уряд збільшувати програми страхування військових ризиків, бізнес не зупиняється. Ми провели опитування, і 90% компаній-членів ФРУ інвестували цього року і планують інвестувати в наступному. Це говорить про те, що бізнес працює і вірить у перемогу. Компанії активно вкладають у розподільчу генерацію (газопоршневі генератори, сонце), намагаючись бути повністю автономними з погляду на електроенергію, – заявив Іллічов.

Практичну користь Форуму підтвердила й Анастасія Негода, представниця Черкаської IT-спільноти.

– Ми вже третій рік поспіль беремо участь у цьому форумі, тому що він є надзвичайно важливим для нашої галузі. Для IT-компаній, які є структурою економіки регіону, критично важливо тримати руку на пульсі тих змін, які відбуваються в країні. Форум є дуже великою та ефективною платформою для комунікації, яка дозволяє плідно обговорювати майбутні плани з колегами та інвестиційними фондами. Тут є реальна можливість сконтактувати нові проєкти та можливості, які потім дадуть поштовх для розвитку нашого сектору, – зазначила Негода.

В’ячеслав Леоненко, співзасновник заводу «Chemical Elements Ukraine», розповів, що приїхав сюди, щоб відчути атмосферу незламності:

– Ми як представники бізнесу приїхали сюди, щоб отримати розуміння контексту, у якому сьогодні живе країна та наш регіон. Дуже важливо бачити колег, бачити партнерів і відчувати цю атмосферу, адже коли ти сам, постійно чуєш лише погані новини. А таке спілкування додає тобі і сил, і оптимізму, щоб продовжувати працювати й не здаватися. Звісно, ми тут і для того, щоб зрозуміти, як змінюється законодавство і які є можливості отримати додаткове державне фінансування, бо це ж бізнес, і нам треба знати всі правила гри.

Таким чином, Черкаський міжнародний економічний форум підтвердив головне: український бізнес, орієнтований на європейський вектор, залишається незламним і вже зараз будує економіку майбутнього, ставлячи в центр уваги – людину.

Артем Іщенко