На Черкащині відновили унікальний вітряк часів Шевченка

У Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка», що в Звенигородському районі, презентували результати масштабної реконструкції історичних об’єктів, які є частиною туристичних маршрутів Шевченкової батьківщини. Загальний обсяг інвестицій у відновлення пам’яток становив понад 3,9 млн грн.

Роботи з відновлення об’єктів музейного комплексу тривали три роки. Ініціаторами та донорами проєкту стали Благодійний фонд «МХП-Громаді» у партнерстві з ГО «Екологічний рух Черкащини».

За словами організаторів, у 2023–2024 роках було проведено капітальний ремонт вітряка XIX століття (заміна крил, дверей, зовнішньої обшивки, перекриття підземного приміщення). Також замінено солом’яні стріхи на автентичних хатах Якима Бойка та Андрія Колесника, виконано благоустрій території, облаштовано освітлення та паркувальний майданчик.

– Один із стратегічних напрямів діяльності нашого фонду – утвердження української ідентичності та її промоція в Україні та світі. Війна йде не лише за території, а й за сенси. Росіяни цілеспрямовано знищують нашу культурну інфраструктуру, тому зараз саме час її зберігати та примножувати, – зазначила Тетяна Волочай, голова Ради розвитку громад Благодійного фонду «МХП-Громаді». – Водночас результат має практичне значення для громади – поліпшує благоустрій території, підтримує туристичний потенціал і створює впорядкований простір для відвідувачів.

Вона також навела приклад зміни запитів від військових: під час одного з флешмобів захисники замість гаджетів просили надіслати їм «Кобзаря».

Унікальна знахідка: «офіс» мірошника

Центральним об’єктом презентації став вітряк «голландського» (шатрового) типу. Це єдина вціліла споруда з 32 вітряків, що колись стояли на цих пагорбах. Його особливість у тому, що оберталася лише верхня частина, а не весь корпус.

– У наших, українських вітряках, весь корпус повертався до вітру. Тут крутилася лише верхівка – шатро. Це була висока технологія XIX століття. Борошно звідси було найвищого ґатунку, для святкових пасок, – розповідає Людмила Метик, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка».

Як повідомив голова ГО «Екологічний рух Черкащини» Вадим Льошенко, на комплекс відновлювальних робіт у Національному заповіднику було витрачено понад 3.9 млн грн.

Також під час реконструкції дослідники виявили та відновили унікальне приміщення – так звану «кімнату мірошника». Це землянка під вітряком, обладнана грубкою, де власник млина вів облік та міг зігрітися взимку. За словами музейників, подібних «офісів» на інших вітряках раніше не знаходили.

Ексклюзив під скляним ковпаком: хата дяка

Якщо батьківська хата Тараса відкрита для туристів завжди, то наступна локація – справжній ексклюзив. Хата дяка, збудована ще в 1782 році. Саме тут малий Тарас три роки вчився грамоти та за словами екскурсовода «більше наймитував, ніж вчився».

Із 1961 року ця споруда стоїть під захисним скляним павільйоном. Вхід усередину для відвідувачів суворо обмежений задля збереження мікроклімату.

– Ви сьогодні обрана делегація, – каже екскурсовод, підводячи групу до низеньких дверей. – Щоб зайти, треба вклонитися. Добре вклонитися, в половину зросту.

Всередині пахне сирою землею та осокою. Підлога слизька. На сволоку (центральній балці стелі) ледь проглядається вирізана дата: «Року Божого 1782». Людмила Метик, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», пояснює, чому хату бережуть як зіницю ока:

– Вона автентична. Це не відтворена копія. У 2006 році тут замінили вікна, але пам’ятка страждає. Улітку пересихає, зараз набирається вологи. Їй потрібна серйозна реставрація і сучасний клімат-контроль.

Ліки історією

На екскурсію «Шевченковими місцями» завітали 50 дітей військовослужбовців ЗСУ із м. Черкаси та Смілянщини. Ініціативу реалізували за підтримки ГО «Чужих бід не буває». Іван Полудень, голова ГО «Чужих бід не буває», зауважує, що ця екскурсія ще й психологічна реабілітація. Організація опікується дітьми родин військових, від яких регулярно отримує запити на емоційне відновлення та розвантаження. Саме тому його команда спрямовує свої зусилля на організацію для дітей з родин військових змістовних подій – екскурсій, майстер-класів та пізнавальних зустрічей.

– Дітям треба «розвантажуватися», відволікатися від тривожних думок. Наше завдання зараз – створити для них підґрунтя для розвитку потенціалу та зберегти емоційне і ментальне здоров’я. І найкраще спосіб це зробити через пізнання історії рідного краю, – каже пан Іван. – До слова, окрім таких пізнавальних екскурсій, ми започаткували ще й проєкт з вивчення українських традицій.

Самі школярі відзначають значний контраст між шкільною програмою та реальністю.

– Тут розумієш справжні масштаби і дух того часу. Вразило, як велика родина вміщалася в такій малій хаті, і те, що Шевченко на портретах тут ніби дивиться прямо в очі, – поділилися враженнями учні Черкаської школи №13 школи Максим та Кирил.

На завершення дня гості поклали квіти до пам’ятника матері Тараса, а біля відновленого вітряка зробили спільне фото. Організатори не планують зупинятися на досягнутому. Наступним етапом співпраці благодійників та науковців стане порятунок віковічних дубів – «свідків дитинства» Тараса Шевченка, яким близько 1000 років. До процесу лікування дерев залучать фахівців Уманського національного університету садівництва.

Артем Іщенко