Стійкість і честь: історія захисника Сергія Муленка, що увійшла до Воєнно-історичного календаря ТрО
«Хоробрих і смерть поважає. З неба нам сили дають! Волю, вогонь і лють» – кредо воїна зі Звенигородщини Сергія Муленка.
Розпочав свій шлях військового ще у 2015 році. Служив у Прикордонній комендатурі швидкого реагування м. Ізмаїл, виконував бойові завдання кулеметником під Дебальцевим.
Потім була перерва – звичайне цивільне життя. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Товариш зателефонував і сказав: «Друже, почалась війна!»
Сергій не вагався жодної миті: одним із перших прийшов до військкомату та повернувся в стрій. Служив у 159 батальйоні командиром гранатометного відділення, а згодом – командиром взводу.
На Бахмутському напрямку він та його побратими вивели з позицій понад сотню військових та евакуювали тіла загиблих – забрали всіх, ризикуючи власним життям. Там же отримав і першу контузію.
У Лисівці на Донеччині прикривали відхід своїх – і лише дивом не потрапили у полон.
За час командування ротою вогневої підтримки – жодного проваленого завдання та мінімальні втрати. Це результат професійності, виважених рішень і непохитного характеру Сергія.
Його звитягу відзначено державою та військовим командуванням:
- медаль «За оборону України» (2022);
- орден «За мужність» – за бої в Красногорівці;
- нагрудний знак «Золотий Хрест» – за бездоганно виконані бойові завдання у 2024 році;
- нагрудний знак «Срібний Хрест» – за дії в Малій Токмачці.
Попри отримані поранення та контузії, Сергій продовжує службу в одному з РТЦК та СП області.
Історія Сергія Муленка увійшла до Воєнно-історичного календаря Сил територіальної оборони ЗС України – як приклад стійкості, професіоналізму та справжнього воїнського характеру.
Про мотивацію боронити рідну землю говорить так: «Мої діти, моя сім’я – це моя сила!»
Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм
Телеграм
Фейсбук
Ще більше новин — на сайті https://novadoba.com.ua/
