Навіки 31: у Тальнівській громаді попрощалися із військовим
У Тальнівській громаді попрощалися із захисником Сергієм Петровичем ГРЕЧАНЮКОМ.
Сергій народився 24 березня 1993 року у селі Кірово, нині Подільське, Немирівського району Вінницької області, у родині Петра Васильовича та Антоніни Михайлівни Гречанюків. Того дня в родині народилися брати-близнюки — Сергій та Олексій. У сім’ї також підростав старший брат Віктор.
Дитинство Сергія було простим і щирим, наповненим родинним теплом та працею. Та у 2007 році родина пережила велику втрату — відійшла у вічність їхня мама. Батько сам виховував синів, вкладаючи в них усе, що мав: любов, силу, характер. Він зробив усе можливе, щоб діти зросли гідними людьми — з батьківською і материнською любов’ю водночас.
Сергій навчався у Кіровській загальноосвітній школі, після 9 класу разом із братом вступив до Немирівського професійного ліцею, де здобув кілька робітничих спеціальностей. Він не цурався жодної роботи, був сумлінним, відповідальним, завжди готовим допомогти.
Після навчання брати працювали у Києві, Бучі, Ірпені, Вінниці, у рідному селі. Перші зароблені кошти Сергій витратив на подарунок старшому братові — як знак вдячності й поваги. Це багато говорить про його серце.
У 2016 році молодий хлопець поїхав до Ізраїлю. Займався будівництвом, працював у пекарні, на виробництві, з часом став керуючим. Саме там він зустрів свою майбутню дружину Ольгу.
У 2020 році Сергій повернувся в Україну. Родина оселилася на Тальнівщині, у селі Здобуток. У 2023 році у подружжя народилася донечка Сюзанна.
З початком повномасштабної війни Сергій не стояв осторонь: працював у теробороні, волонтерив, допомагав людям, підтримував родини військових і літніх односельців.
А 26 червня 2024 року, отримавши повістку, Сергій без жодних вагань став до лав Збройних Сил України — свідомо, з гідністю й внутрішньою рішучістю. Солдат, стрілець-снайпер механізованого підрозділу, він чесно й мужньо ніс військову службу, сумлінно виконуючи свій обов’язок перед державою та народом. Брав участь у боях професійно й зосереджено, завжди думаючи не лише про завдання, а й про збереження життя своїх побратимів. Він глибоко поважав тих, з ким стояв пліч-о-пліч, і ця повага була взаємною.
З 26 серпня 2024 року Сергій вважався зниклим безвісти. Для рідних і близьких почалися дні болісного чекання, сповнені надії, молитви й віри в диво…
Та згодом надійшла страшна звістка: того дня Сергій Петрович Гречанюк загинув поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області, ставши жертвою ворожого удару з безпілотника.
Сьогодні Герой повернувся додому на щиті…
Йому було лише 31.
Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм
Телеграм
Фейсбук
Ще більше новин — на сайті https://novadoba.com.ua/
