Реабілітація ветеранів – спільне завдання для центральної, регіональної та місцевої влади. В Золотоноші проблеми з відповідальністю

Автор

Руслан Батир, ветеран,

радник начальника Черкаської ОВА з ветеранської політики

У ветеранській темі у мене є особистий інтерес. І мова іде не про мій статус УБД, а про долі моїх побратимів та сотень тисяч інших ветеранів, які повернуться не сьогодні так завтра до своїх родин і громад. Що вони там зустрінуть? Чи будуть працювати фахівці із супроводу, ветеранські простори, які можливості по лікуванню та реабілітації?

Слава Богу держава розуміє важливість цього напрямку і активно впроваджує нові інструменти ветеранської політики. І Черкащина один із лідерів з масштабування ветеранських просторів, просторів турботи про ветеранів у лікарнях, запровадженні нової професії фахівець із супроводу ветеранів, розвитку реабілітаційних спроможностей в регіоні.

Що треба розуміти? В області сьогодні більше 63 тис. ветеранів у реєстрі УБД, який веде Мінветеранів. Черкащина – один із лідерів з акумулювання та перерозподілу допомоги силам оборони. Більше 1 млрд. грн. громади області скерували на підтримку війська.

У 66 громадах області створено 62 ветеранські простори та працевлаштовано 125 фахівців із супроводу ветеранів. 13 з них – в лікарнях. 23 медичні заклади надають послуги з реабілітації. Частина стаціонарно, частина – амбулаторно.

У 5 кластерних лікарнях протягом 2025 року мали запрацювати нові реабілітаційні відділення на загальну кількість 138 ліжок. Це сучасні відділення мали б забезпечувати повноцінну МЕДИЧНУ реабілітацію. Наголошую на слові «медична». Тому що разом із цим у багатьох центрах соціального захисту та комунальних установах соцзахисту працюють відділення із соціальної та психосоціальної реабілітації. Мова іде про два окремі види реабілітації. Фахівці це розуміють. Невігласи у своїй свідомості намагаються прирівнювати ці різні форми реабілітації. У лікарнях, які уклали угоду з НСЗУ, працюють повноцінні мультидисциплінарні команди до складу якої входять до 20 десятків фахівців: лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ), фізичний терапевт, ерготерапевт, терапевт мови і мовлення, медична сестра з реабілітації, психолог / психотерапевт, протезист-ортезист, асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів, соціальний працівник. І це не виключний перелік фахівців, але обовʼязковий. Тоді як центрах, що надають послуги психо-соціальної реабілітації можуть працювати 1-2 фахівця за напрямками. Їх робота теж надзвичайно важлива, але вона точно не може підміняти роботу мультидисциплінарних команд.

А тепер починається розбір польотів. У 4 з 5 кластерних лікарнях, як і передбачено планом, було створено повноцінні реабілітаційні відділення: КНП „Смілянська міська лікарня“ – 30 ліжок; КНП „Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування“ – 30 ліжок; КНП „Уманська центральна районна лікарня“ Паланської сільської ради – 30 ліжок; КНП „Уманська центральна міська лікарня“ Уманської міської ради – 22 ліжка.

Натомість КНП “Золотоніська багатопрофільна лікарня”  Золотоніської міської ради (26 ліжок) досі так і не спромоглась створити таке реабілітаційне відділення. Незважаючи на всі доручення, публічні та непублічні рекомендації – обʼєкт не був зданий вчасно. Декілька разів переносили дати введення в експлуатацію, декілька разів змінювалась проектно-кошторисна документація. Факт залишається фактом, станом на середину січня 2026 року реабілітаційного відділення в Золотоніській лікарні – НЕМАЄ. В цьому ми змогли переконатися на власні очі, разом із керівником управління ветеранської політики Черкаської ОДА, депутатами місцевих ради, в.о. міського голови Золотоноші, керівником Золотоніської РДА.

В.о. мера, керівник лікарні запевняють, що робіт залишилось на 2-3 місяці, а провали в роботі підрядника – обʼєктивні. То людей мобілізували, то розрахунки були не своєчасні. Я був на обʼєкті. Мої висновки такі. Перше, підрядник не справився з роботою. Його потрібно як мінімум штрафувати, як максимум змінювати. Друге, місцева влада все це покривала. Питання може бути в неефективному контролі та непрофесіоналізмі, а може бути в змові та додатковій зацікавленості. Я не маю відповідних компетенцій, щоби це перевіряти. Але закликаю відповідні компетентні органи перевірити роботи по цьому обʼєкту. Як в частині формування проектно-кошторисної документації, так і в частині реалізації. Так вже сталося, що в Золотоноші полюбляють гратися із бюджетами та «прикурювати» на виконаннях робіт. Так було і у випадку з Водоканалом, і у дорожньому будівництві, і по інших напрямках. Але кругова порука і захист відомого депутата все це прикривали. У розмові з нами в.о. мера пані Сьомак визнала, що відбір підрядника був помилковим і він відверто зриває всі строки. Але при цьому все одно виступають проти заміни дніпропетровського підрядника.

Третє, 2 місяці – максимальний строк який потрібно для завершення робіт. Якщо в цей термін вони не будуть завершені і відділення не буде здане – гарантовано тут присутній додатковий інтерес. Потрібно міняти не тільки підрядника, але і місцеву владу.

Четверте, хочу наголосити, що виконавча влада району тому і призначається в умовах воєнного стану для того, щоби не допустити ось цього корупційного зрощення замовників і виконавців. Велике сподівання, що Начальник Золотоніської РВА зможе проконтролювати цього разу своєчасне та в повному обсязі виконання робіт.

Пʼяте, смішно як серйозні люди діють за принципом «хто всрався – невістка». Коли вже всім стало зрозуміло, що місцева влада тупо про…валила напрямок роботи з медичною реабілітацією, на сцену виходять чиновники дрібнішого рангу і різного роду боти із заявами про функціональність іншої форми реабілітації – соціальної та психосоціальної. Не смішіть людей! Тримайте вашу некомпетентність при собі, бо будуть виникати запитання, що ви робите на тих посадах. Це – різні форми реабілітації, які мають бут реалізовані в комплексі.

І на останок – головне. В Україні найбільші темпи депопуляції населення у світі. Нам не вистачатиме біля 4 млн. трудових ресурсів. Ветерани, біженці, ВПО – основні джерела відновлення людського капіталу. Тому розвиток реабілітаційних спроможностей (реабілітаційні відділення в лікарнях) та реінтеграційних спроможностей (відділення в соцзахисту, ветеранські простори, фахівці із супроводу ветеранів) – завдання номер один для всіх громад. Просто хтось це розуміє і робить. А хтось ігнорує та імітує. Чогось же вийшло збудувати реабілітаційні відділення в Умані, Смілі, Звенигородці, Черкасах. У Золотоноші виходить будувати лише передвиборчі сітки.

Світлина зі сторінки Руслана Батира у соціальній мережі Фейсбук