Монастирище в жалобі: громада попрощалася із захисником
У Монастирищенській громаді провели в останню путь захисника Віктора Миколайовича Шевцова. Про це повідомили на фейсбук-сторінці громади.
Народився Віктор 29 вересня 1984 року в місті Монастирищі у багатодітній родині Миколи Васильовича та Анни Василівни Шевцових. Був найменшою, п’ятою, дитиною в сім’ї. Навчався в Монастирищенській школі №1 (нині – ліцей «Ерудит»).
Закінчивши 9-й клас, вступив до Монастирищенського ПТУ №25 (нині – ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей), де здобув спеціальність електрогазозварника. Освоївши робітничу професію, став працювати на будові. Все своє трудове життя Віктор присвятив будівництву. Його відрадою, хобі було малювання, графіті. Адже саме олівець переносив на папір усі почуття Героя, все, що відчував: весь сум і біль, всю радість і щастя.
Він був двічі одружений, але, на жаль, сімейне щастя не склалося… Та після кожного розділеного шляху залишалося найцінніше – діти. Четверо світлих душ, чотири сенси його життя: Максим і Софійка – від першого шлюбу, Денис і Анна – від другого.
У вересні 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження військового навчання приєднався до 88-го окремого десантно-штурмового батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти.
Коли його запитували, чому обрав морську піхоту, Віктор із посмішкою відповідав, що любить море, що там тепло… Служба дійсно видалась «теплою», радше – пекельною. Його військовий шлях пролягав через Чернігівську, Одеську та Херсонську області. Брав участь у боях за населений пункт Кринки Олешківської громади, які згодом переросли в бої за Херсонські острови.
«Це були важкі протистояння, але наш Герой, спільно із побратимами, дав добрячої прочуханки ворогам і звільнив село. Та потім, після ротації, під час безпосередніх боїв за острови Віктор отримав надважке поранення. Тоді мамина молитва, злагоджені дії побратимів і оперативність лікарів врятували життя Захисника. Він отримав другий день народження – другий шанс на життя, – йдеться у дописі Монастирищенської громади. – Але, будучи відданим своїм принципам, після тривалого лікування та реабілітації матрос Віктор Шевцов повернувся до служби у свою ж 35-ту бригаду, адже інакше не міг. Спочатку ніс службу у транспортному батальйоні військової частини А5025. Потім був переведений до 2-го інженерно-саперного батальйону цієї ж частини на посаду електрика-дизеліста.
На жаль, 3 лютого 2026 року в лікувальному закладі міста Апостолове Дніпропетровської області серце воїна зупинилось.
9-го лютого Захисник навічно, «на щиті» повернувся додому.
Поховали матроса Віктора Шевцова з усіма військовими почестями на центральному кладовищі міста Монастирища.
Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм
Телеграм
Фейсбук
Ще більше новин — на сайті https://novadoba.com.ua/
