90 років від дня народження Станіслава Губаря: у Черкасах вшанували професора-патріота

16 лютого 2026 року до 90-ої річниці від дня народження великого патріота і єдиного професора, який боровся у Черкасах за державну Незалежність України Станіслава Губаря у Черкаському державному технологічному університеті відбулося засідання історико-краєзнавчого гуртка «Борисфен».

Станіслав Іванович Губар (16.02.1936–16.08.1996) – доктор економічних наук, професор, колишній завідувач кафедри економіки, організації і управління виробництвом Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині – Черкаський державний технологічний університет), член товариства «Заповіт», делегат Установчого з’їзду Народного Руху України, член Великої Ради Народного Руху, член Національної ради Демократичної партії України, перший голова Черкаської обласної організації Демократичної партії України та Почесний громадянин міста Черкаси, якому рішенням сесії  Черкаської міськради у 2022 році за клопотанням ЧДТУ присвоєння звання «Почесний громадянин міста Черкаси» (посмертно).

В основу тематичного засідання й обговорення лягла наукова стаття про життєвий шлях Станіслава Губаря – «Професор Станіслав Губар: патріот, який боровся за державну незалежність України», написана одним із керівників гуртка «Борисфен» – доктором історичних наук, проректором з гуманітарно-виховних питань, професором кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету, головою Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України  Валентином Лазуренком, яка увійшла до збірки матеріалів ІV-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» (Черкаси – Канів, ЧДТУ, 07-08 жовтня 2021 р.).

30 років від дня відновлення Незалежності України підтвердили наше непереборне прагнення до справедливості, право визначати власну долю, бути творцями свого кращого майбутнього, відстоювати територіальну цілісність, крок за кроком розбудовувати свою європейську державу.

Аби ми мали свою українську державність, цьому сприяли цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність. До таких патріотів-борців за державну незалежність України у XX столітті належить Станіслав Іванович Губар – доктор економічних наук, професор, колишній завідувач кафедри економіки, організації і управління виробництвом Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині Черкаський державний технологічний університет), член товариства «Заповіт», делегат Установчого з’їзду Народного Руху України, член Великої Ради Народного Руху. Член Національної ради Демократичної партії України та перший голова Черкаської обласної організації Демократичної партії України.

Народився Станіслав Іванович Губар 16 лютого 1936 року в селі Кабане (нині Красноріченське) Кремінського району Ворошиловградської області (нині Луганська область).  У 1939 році разом із батьками переїхав у село Дем’янці Переяслав-Хмельницького району Київської області. У 1950 році закінчив 7 класів Дем’янської середньої школи і вступив до Київського матеріально-господарського технікуму, який закінчив із відзнакою. У 1954 році вступив до  Московського інституту інженерів транспорту на економічний факультет, який закінчив у 1959 році з відзнакою. По завершенню навчання був направлений на роботу у місто Вороніж (Російська Федерація) на локомотиворемонтний завод імені Ф. Дзержинського, де працював старшим товарознавцем, а з 1960 року – заступником начальника відділу.

У 1963 – 1965 роках – аспірант кафедри політичної економії Воронезького педагогічного інституту. Після закінчення  інституту працював керівником сектору Науково-дослідного економічного інституту при Воронезькому державному університеті, потім керівником відділу в цьому ж університеті. У 1969 році захистив кандидатську дисертацію з політичної економії на тему «Економічний зміст і основні направлення удосконалення спеціалізації і кооперування в промисловості».

У 1976 – 1984 роках – старший викладач, завідувач кафедри політичної економії Воронезького політехнічного інституту.

У 1981 році Станіславу Івановичу Губарю присуджено вчене звання доцента.

У 1982 році захистив докторську дисертацію на тему  «Проблеми розвитку спеціалізації і кооперування у виробничих об’єднаннях промисловості».

У 80-х роках  XX століття повертається в Україну. У 1984 – 1989 роках – завідувач кафедри марксизму-ленінізму Черкаського філіалу Київського політехнічного інституту.

У 1985 році Станіславу Івановичу Губарю присуджено вчений ступінь доктора економічних наук, а у 1986 році – вчене звання професора кафедри політичної економії.

Упродовж 1989 – 1996 років – завідувач кафедри економіки, організації і управління виробництвом Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині Черкаський державний технологічний університет). Досліджував проблеми спеціалізації та кооперування у промисловості, застосування економічно-математичних методів і моделей в організації управління регіонами та галузями.

27 серпня 1989 році в місті Черкаси відбулася Установча конференція Черкаської крайової організації Народного Руху України на якій її першим головою було обрано професора Станіслава Івановича Губара.

З 1993 по 1996 рік професор Станіслав Губар був науковим керівником у Олега Олександровича Григора, нині ректора Черкаського державного технологічного університету) під час його навчання в аспірантурі.

Станіслав Іванович Губар – один із небагатьох професорів, який на початку 1990-х років викладав в закладі вищої освіти українською мовою.

Ім’я Станіслава Івановича Губаря прозвучало на всю Черкащину зі сторінок партійної (комуністичної) обласної газети «Черкаська правда» в 1988 року. Газета з обуренням повідомила, що професор С. І. Губар будучи членом КПРС, дозволяє собі різки випади проти всієї радянської системи. Тодішній пануючий комуністичний режим турбувало те, що з-під зони впливу його ідеології вийшла, випростала свою душу така поважна, авторитетна в науковому світі постать. Режим розумів, що за такою постаттю підуть люди, повірять їй.

Починаючи з другої половини 1980-х років, тобто у період «горбачовської перебудови і гласності», негативна оцінка в офіційній радянсько-партійній пресі була найкращою характеристикою людині. До професора Станіслава Губаря потяглися пробуджені від тривалого радянського засилля люди. В цей період Станіслав Іванович Губар  стає у центрі національно-демократичного руху на Черкащині. Як відзначає потужний черкащанин-державник Михайло Вакуленко «…цей невисокий, живий, спортивно підтягнутий, значно молодший за свій поважний уже вік чоловік запалював людей на мітингах-протестах, на установчих зборах, засіданнях патріотичних організацій. Люди жадібно, з вдячністю слухали його натхненні промови, науково чіткі формулювання, сміливо висловлені думки, в яких доказово розвінчувався антигуманний комуністичний режим, гаряче підтримували давно очікуване слово правди. У промовах професора Станіслава Губаря, у коротких, як постріл, фразах, у професорсько різкуватому в полеміці з опонентами голосі звучала сила духу, оптимістична впевненість у своїй правоті, в перемозі. Відчувалося, що людина не для «показової популярності», як писали про нього комуністично заангажовані журналісти, стала на прю з комуністичним режимом, що їй глибоко болить те, про що вона промовляє до тисяч і тисяч людей на мітингах, що за її словом, думкою стоїть її улюблена, гноблена режимом Україна, яку треба рятувати від загибелі в комуно-російської імперії».

У 1989 році в Україні, за прикладом республік Прибалтики, розпочалося створення Народного фронту, який в українському варіанті зазвучав по-українському – Народний Рух України. Станіслав Іванович Губар очолив ініціативну групу для організації такого Руху на Черкащині, був учасником установчих зборів Народного Руху України (НРУ)  в Києві, був обраний членом Великої Ради Народного Руху.

Коли навесні 1990 року група народних депутатів, письменників, діячів культури, вчених публічно вийшли з рядів КПРС, заявивши про намір утворити на базі Народного Руху України  Демократичну партію України, Станіслав Губар також поклав партійний білет Комуністичної партії, вийшовши з лав КПРС. Його було обрано першим головою Черкаської обласної організації Демократичної партії України.

Черкаська обласна організація Демократичної партії України під керівництвом Станіслава Івановича Губаря вела значну агітаційно-масову роботу серед населення, ініціювала боротьбу за чистоту довкілля, за ліквідацію згубних наслідків чорнобильської трагедії, за здобуття Україною незалежності.

????????????????????????????????????

У середині серпня 1991 року, коли над Україною, як і над усім СРСР, що вже розпадався, нависли лиховісні хмари ГКЧП (19–21 серпня 1991 р.), волелюбний дух Черкащини не затих у ті кілька загрозливих днів путчу, професор Станіслав Іванович  Губар узяв тоді на себе ініціативу проведення щоденних мітингів-протестів.

Працюючи й далі завідувачем створеної ним кафедри економіки і організації виробництва в Черкаському інженерно-технологічному інституті, Станіслав Губар залишався одним з керівників обласної організації Демократичної партії України, допомагав у створенні крайової організації Конгресу Українських Націоналістів, вів створені ним курси для навчання українських менеджерів, очолював громадську організацію менеджерів імені Генрі Форда.  Його день був щільно розписаний по хвилинах. Профессор горів на роботі, працював натхненно, адже це була праця вже в  незалежній Україні, праця на користь Вітчизни.  Якось Станіслав Губар зізнався друзям: «Все своє свідоме життя я відчував себе українцем і мріяв про свободу для Українського народу».

У 1994 році Демократична партія України  висунула професора Черкаського інженерно-технологічного інституту  Станіслава Губаря кандидатом у депутати до Верховної Ради України по Придніпровському виборчому округу № 418 м. Черкаси. Станіслав Губар виграв перший тур виборів у одинадцяти конкурентів, набравши 22,15% голосів виборців. Другим був проректор Черкаського інженерно-технологічного інституту  Михайло Дмитрович Сирота, який набравши 17,52% голосів виборців, вийшов до другого туру голосування. У другому турі, як зазначає у своїх спогадах ветеран-державник Михайло Вакуленко «вся партноменклатура, комуністичні, проросійські сили об’єдналися навколо Михайла Сироти, за принципом: «хто завгодно – тільки не руховець, тільки не патріот України».

Михайло Дмитрович Сирота набрав – 55,19% голосів виборців, ставши народним депутатом України,  та який у 1996 році ввійшов в історію як «батько Конституції України», а за Станіслава Івановича Губаря проголосувало 33,16 % виборців.

Професор Станіслав Губар був завжди в енергійному русі. Тому такого високого молодіжного темпу не витримало серце 60-річної людини. Воно зупинилося на ходу, коли професор Станіслав Іванович Губар поспішав від одного, так потрібного молодій Українській державі заняття, до іншого. Це сталося спекотного 16 серпня 1996 року, на п’ятому році Незалежності України.

Відомий український письменник, член Національної спілки письменників України Валерій Кикоть написав вірш «На спочин Станіслава Губаря», який  було опубліковано в газеті «Молодь Черкащини» за кілька днів по смерті  професора Станіслава Івановича Губаря.

НА СПОЧИН СТАНІСЛАВА ГУБАРЯ

Поглине й цей біль забуття,

як ріки бажань поміліли.

Простелиться знову життя,

як аркуш паперу білий.

Ніким не указана путь,

нічим не сплюндровані гони…

Не треба актором вже буть,

принизливі бити поклони.

Немало пройшло вовкулак,

свідомої спито отрути.

Хтось кидав у спину: «Дивак!»,

а хтось і ненавидів люто.

Стріла дніпрової коси

побігла за контур небесний.

І позаземні голоси

покликали в світ безтілесний.

Та рано настало злиття,

хоч є десь і помилка, може,

що хто переможе життя –

напевне і смерть переможе.

У венах запалює кров

титаном збунтована сила.

До правди священна любов,

Що з Вами вона наробила?

Дощем вітрова круговерть

збива з перехожого шапку.

Не вірю, не вірю, що смерть

на всьому поставила крапку.

Валерій Кикоть написав про Станіслава Губаря невеликий коментар: «Цю людину, невтомного борця за правду, за справедливість, за Україну, одного з авторів програми «Руху», несправедливо забуто».

Професор Станіслав Іванович Губар є автором біля 100 наукових праць, у тому числі 5-ти монографій.

6 травня 2021 року Черкаський міський виконавчий комітет на чолі з міським головою міста Черкаси Анатолієм Бондаренком визнав професора Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині – Черкаського державного технологічного університету) Станіслава Івановича Губаря борцем за незалежність України у XX столітті.

З приводу цього ветеран-державник Михайло Вакуленко із міста Черкаси у себе на сторінці у фейсбук напише наступне: «Станіслав Губар – перший і єдиний професор, доктор наук, який перебуваючи в комуністичній партії, палко підтримав ідею створення Народного Руху України, проголошення незалежності України. Він користувався заслуженою повагою і авторитетом у прогресивної частини громади нашого міста і області. Партійно-номенклатурна частина суспільства люто ненавиділа Станіслава Івановича. Про нього писали брехливі статті у обласній пресі, йому створювали перешкоди у його професійній діяльності, оперативні працівники КДБ неодноразово проводили «профілактичні бесіди» із професором, під час ГКЧП перейшли до прямих погроз особистого ув’язнення.

Виявляючи особисту відвагу, Станіслав Губар здійснював сміливі та рішучі дії під час заколоту ГКЧП. У цей час він був прапором для всіх хто виступив на захист суверенітету України. Він відіграв важливу роль під час проведення мітингів і демонстрацій на підтримку незалежності України, засуджуючи військову хунту, вимагаючи заборони діяльності КПРС і КПУ.

Станіслав Губар – стояв біля витоків створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Народного Руху України, Демократичної партії України, входив у керівні органи цих організацій, сприяв створенню реального плюралізму думок і багатопартійності в Україні.

Брав особисту активну участь у першому публічному підняттю в Черкасах національного прапора 3 листопада 1990 року. Був активним прибічником проголошення незалежності України на референдумі 1 грудня 1991 року. Саме завдяки його самовідданій патріотичній праці ми в Україні святкуємо: День Прапора, День Незалежності України, День Гідності та Свободи».

20 вересня 2021 року на засіданні Вченої ради Черкаського державного технологічного університету одноголосно підтримано ініціативу клопотання про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Черкаси» (посмертно) професору Губарю Станіславу Івановичу. Відповідне звернення Черкаський державний технологічний університет, за підписом ректора Олега Григора, 21 вересня 2021 року направив міському голові міста Черкаси Анатолію Бондаренку, зазначивши, що Станіслав Губар  (16.02.1936 – 16.08.1996) – великий патріот і  єдиний професор, який боровся у Черкасах за державну Незалежність України. Дане звернення було підкріплене розгорнутою біографічною довідкою, яку підготував автор цієї статті, аби Нагородна комісія Черкаської міської ради і весь її депутатський корпус пересвідчитися у потужному внеску Станіслава Івановича Губаря у становлення нашої  української  державності.

Цього дня на засіданні історико-краєзнавчого гуртка «Борисфен» теплими спогадами про Станіслава Івановича поділилися: ректор ЧДТУ Олег Григор, декан факультету економіки та управління Віктор Демиденко, начальниця редакційно-видавничого відділу Олена Литвин.

За інформацією пресслужби ЧДТУ

Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм 
Телеграм  
Фейсбук 

Ще більше новин — на сайті https://novadoba.com.ua/