Успішна історія чемпіонки 1325: Людмила Проценко
Коли Людмила Проценко говорить про свою роботу, вона насамперед говорить про людей. Не про документи, не про звіти й не про відсотки виконання. Вона говорить про жінку, яка боялася за своє життя. Про матерів, які залишаються сам на сам із проблемами. Про дітей, які ростуть у реальності, де слово «безпека» набуло зовсім іншого змісту.
Людмила — регіональна координаторка Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області. Уже сьомий рік вона приймає звернення, слухає складні історії, шукає рішення і часто стає тією людиною, яка допомагає зробити перший крок із безвиході.
Серед багатьох випадків їй особливо запам’яталася одна історія. До неї звернулася жінка, яка потерпала від домашнього насильства. Ситуація була настільки небезпечною, що вона змушена була виїхати з Черкащини і переховуватися в Одесі. Без підтримки, без знайомих, у чужому місті, вона шукала хоч когось, хто допоможе їй почати життя без страху.
«Можна відкрити інтернет і знайти перелік організацій, — каже Людмила. — Але зовсім інша справа, коли ти телефонуєш конкретній людині й знаєш, що на іншому кінці тебе не просто проконсультують, а справді чекатимуть і допоможуть».
Тоді вона звернулася до партнерів із коаліції 1325 і зв’язалася з колегами з ГО «Десяте квітня», які працюють в Одесі. Завдяки цій живій комунікації жінка отримала реальну допомогу — безпечний простір, супровід, підтримку. Це не була формальна «переадресація». Це був ланцюг довіри, де кожна ланка спрацювала.
Людмила Проценко з представником Уповноваженого із захисту прав людини в Черкаській області Максимом Тептюком
Саме так Людмила пояснює, що для неї означає План дій 1325. Це не абстрактний документ і не галочка у звіті. Це можливість швидко об’єднати зусилля, щоб конкретна людина не залишилася сам на сам із бідою.
Вона каже, що її щоденна робота багато в чому перетинається з тим, що закладено в плані: захист прав жінок, безпека, просвітництво, підтримка вразливих категорій. В умовах повномасштабної війни ці питання стали ще гострішими. Кількість небезпек зросла — від мінних ризиків до зростання випадків насильства. Саме тому так важливо не лише реагувати, а й пояснювати, попереджати, навчати.
Людмила активно долучалася до підготовки нового Обласного плану дій на 2026–2030 роки. Вона зізнається, що найцінніше в цій роботі — це синергія. Коли за одним столом збираються представники влади, сектору безпеки, громадських організацій і самі жінки, які представляють вразливі групи, з’являються не загальні формулювання, а конкретні рішення.
«Якби я писала щось сама, це були б більш загальні речі. А коли ми працюємо разом, кожен додає свій досвід, і пункти стають живими та реалістичними», — говорить вона.
Водночас Людмила чесно визнає: без фінансової підтримки багато ініціатив тримаються лише на ентузіазмі людей. Часто це волонтерська робота або додаткове навантаження до основної діяльності. І якби на виконання плану було передбачене окреме фінансування, допомогу могли б отримати значно більше жінок і родин.
Та попри всі труднощі вона переконана: План 1325 працює тоді, коли в ньому є голоси жінок і коли громада справді долучена до процесу. Коли діє принцип «Нічого для нас без нас». Коли жінки не лише звертаються по допомогу, а й стають учасницями ухвалення рішень.
Людмила Проценко з представницею Урядового Уповноваженого із прав людей з інвалідністю в Черкаській області Наталією Капустян
Історія Людмили Проценко — це історія про те, як одна людина може стати точкою опори для іншої. Про те, як партнерство перетворює паперовий план на реальний механізм підтримки. І про те, що безпека, участь і гідність починаються з простого людського кроку назустріч.
Матеріал виходить у рамках комунікаційної кампанії “1325 ЗМІЦНЮЄ КРАЇНУ”.
КАМПАНІЯ РЕАЛІЗОВУЄТЬСЯ «УКРАЇНСЬКИМ ЖІНОЧИМ ФОНДОМ» ЗА ПІДТРИМКИ УРЯДІВ ВЕЛИКОІ БРИТАНІЇ, НІДЕРЛАНДІВ ТА КАНАДИ І ЗА СПРИЯННЯ УРЯДОВОЇ УПОВНОВАЖЕНОЇ З ПИТАНЬ ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ.
Всеукраіїнська кампанія спрямована на підвищення обізнаності суспільства про Резолюцію Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» і комунікацію кроків, які сприятимуть активнішому долученню жінок до приийняття рішень та впливатимуть на безпекову ситуацію в громадах і країні загалом.
