«Хотілося показати, наскільки багатюща Черкащина»: Володимир Поліщук
Історія не пишеться за один рік. Іноді для неї потрібно життя. Коли Володимир Поліщук розпочав збирати матеріали про літературну спадщину рідного краю, він навряд чи міг передбачити, що ця праця переросте в фундаментальний тритомник. Сьогодні – це не лише наукове видання, а й спроба зберегти пам’ять про тих, хто творив культурний простір Черкащини.
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук зізнається, що на початку навіть не думав про те, що візьметься за настільки масштабну працю як «Літературна енциклопедія Черкащини». Ідея визрівала поступово – разом із роками досліджень і новими проєктами.
– Навіть не було в думках такого. Але поступово виходили мої книги. Потім на рубежі ХХ і ХХІ століть я створив літературознавчий музей. Згодом з’явився підручник, який використовуємо на спецкурсах. І вже десь от років із 15 тому виникла ідея конкретно написати енциклопедію, адже я почав працювати над першими статтями, – розповідає науковець.
Він пояснює, хоча ідея енциклопедії сформувалася приблизно в 2010–2011 роках, сама робота почалася значно раніше – з багаторічного накопичення, збору й систематизації матеріалів.
Перший поштовх до цього дослідження він отримав ще в студентські роки. В одній з аудиторій третього корпусу університету був розміщений рельєфний стенд із портретами письменників – уродженців Черкащини. Тоді на ньому було представлено близько десяти імен.
Згодом, повернувшись працювати на кафедру, дослідник почав цілеспрямовано займатися цією темою. Він опрацьовував довідники письменників України, відбираючи імена тих, хто народився на Черкащині або був пов’язаний із регіоном.
– Ще в 1990 році я уклав перший порайонний список письменників Черкащини. Це була невелика брошура – фактично моя перша книжечка. Згодом, приблизно в 2007 році, вийшов ширший бібліографічний довідник «Літературна Черкащина». А вже в 2013 році з’явився підручник, у якому цей аспект був розкритий ще ширше, – розповідає Володимир Поліщук.
Робота над енциклопедією вимагала не лише наукового інтересу, а й щоденної кропіткої праці. Протягом майже двох десятиліть дослідник щороку отримував підшивки районних та обласних газет Черкащини, які ретельно опрацьовував.
– У мене була домовленість із одним з управлінь держадміністрації: на початку кожного року мені передавали підшивки всіх районних і обласних газет. Я забирав по два мішки матеріалів і поступово перегортав їх, шукаючи потрібну інформацію. Це була необхідна підготовча робота, бо без неї створити енциклопедію було б неможливо, – пояснює він.
Окрім архівів і періодики, науковець використовував й сучасні джерела – зокрема соціальні мережі. За його словами, вони допомагали уточнювати інформацію про сучасних авторів.
– Соцмережі були додатковим перевірочним джерелом. Наприклад, про уродженця Черкас, письменника Артема Чеха, сьогодні більше інформації саме там. Але важливо було не просто згадати ім’я, а подати характеристику творчості, біографічний аспект і аналітичну оцінку, – зазначає дослідник.
Матеріали для енциклопедії відбиралися за 16 тематичними позиціями. Серед них – письменники, уродженці Черкащини, автори, чиї родинні корені пов’язані з регіоном, митці, які жили або працювали тут тощо.
– Насамперед, звичайно, Тарас Шевченко. Я ще раз переконався, що саме від Шевченкового слова починалися різні міжнародні міжлітературні зв’язки – українсько-грузинські, українсько-вірменські, українсько-болгарські. І ці паралелі можна простежити по всьому світу, – говорить Володимир Поліщук.
Зібрані матеріали дозволили не лише відтворити літературну історію регіону, а й показати її у ширшому контексті. За словами науковця, енциклопедія має значення далеко за межами Черкащини.
– Це енциклопедія регіональної історії літератури, але водночас вона вписана в загальноукраїнський і навіть міжнародний контекст. Я думаю, що така праця може стати орієнтиром для ентузіастів в інших регіонах, які також захочуть досліджувати свою літературну спадщину, – зазначає Володимир Поліщук. – Наскільки мені відомо, подібного видання з такою повнотою охоплення матеріалу в Україні ще не було.
Водночас енциклопедія показує, як письменники, пов’язані з Черкащиною, долучалися до міжнародних міжлітературних зв’язків, зокрема через перекладацьку діяльність.
Він додає: головним мотивом багаторічної роботи був не лише науковий інтерес, а й прагнення показати унікальність рідного краю.
– Хотілося показати, наскільки багатюща Черкащина. Це унікальний і неповторний регіон. Саме цій землі присвячено багато томів енциклопедії, і мені важливо було показати її справжню цінність. І чим більше ми знаємо про свою літературу, свою історію і своїх людей, тим міцніше стоїмо на власному ґрунті, – зазначає науковець.
Володимир Поліщук переконаний, що велика роль у популяризації рідної літератури й історії належить учителям.
– Якщо педагог зуміє зацікавити дітей своїм прикладом, вони пізнають найперше історію свого роду, міста, села, рідного краю. Тоді ми міцно стоятимемо на українському ґрунті, і ніякі вороги нам не страшні, – каже він.
На його думку, системне залучення літератури рідного краю до шкільної та університетської освіти, спеціальні курси та посібники допомагають не лише зберегти пам’ять про видатних людей, а й виховати любов до власного краю у нових поколінь.
