Багатьом із нас, не надто обізнаним у питаннях віри, і дотепер не зрозуміло, чому Великдень може відзначатися як у квітні, так і у травні. Річ у тім, що дату православної Пасхи вираховують від дня весняного рівнодення за юліанським календарем, тобто «за старим стилем». Він, як відомо, відхилився від астрономічного і григоріанського, за яким живе Захід, на 13 діб. Відтак і день весняного рівнодення теж відхилився. Але усунути це неможливо – тоді порушиться ще одне церковне правило: християнська православна Пасха не може збігатися з іудейською (для католиків такий збіг цілком можливий). Святі отці на І Вселенському соборі постановили, що не можуть святкувати Воскресіння Христове одночасно з тими, хто його розіп’яв.
Страсний тиждень: день за днем
Називається на спомин святих страстей Господніх, в якому кожен день має певне значення та супроводжується традиційними діями.
Понеділок – день підготовки оселі до Великодня. Все, що потребує дрібного ремонту – лагодити, все чистити, мити, фарбувати. Піст цього дня надзвичайно суворий.
Вівторок – день для впорядкування одягу і білизни, в яких зустрічати Великдень. Інші хатні роботи.
Середа – завершення господарських робіт. Прибирання хати начисто.
Четвер – своєрідне «свято чистоти тіла». Вважають, що вода Чистого четверга змиває усі хвороби. Щоб бути здоровим, у купіль додають відвари трав, часто – череду, тричі читають «Отче наш». Чистий четвер вважають днем оновлення та наділяють особливими властивостями. Цього дня господині мали напекти «символічного» хліба, аби цілий рік сім’я їла вдосталь. Господар теж мав відповідальну місію – до світанку порахувати всі наявні в хаті гроші, навіть дрібняки, переглянути увесь реманент – бодай за держаки сільгоспзнарядь потриматися: щоб цілий рік мати прибутки і справне господарство. Зранку дорослі повинні були займатися важливими справами, аби цілий рік бути при роботі. І звісно ж, найвідповідальніша справа у Чистий четвер – приготування великодніх пасок та фарбування яєць.
П’ятниця – найсумніший день страсного тижня, цього дня розіп’яли Христа. Колись у п’ятницю дітям навіть гратися не дозволяли. Не можна шити, прати, будь-що різати, готувати.
Субота – день приготувань до святкової трапези. Для господинь це найбільш клопіткий день, адже потрібно все спекти і зварити. Цього дня фарбують яйця та виготовляють писанки.
Відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня: щоб не проспати увесь час до наступної Пасхи. Не спати всеношну – значить провести в бадьорості та при здоров’ї увесь рік, аж до наступного Великодня.
