У наш час телевізор став невід’ємною і приємною частиною щоденного життя. Забулося‚ що у 1953 році американський письменник Рей Бредбері видав роман «451 градус за Фаренгейтом»‚ визнаний критиками одним з найкращих романів ХХ ст.‚ у якому автор застерігав людей від небезпеки телебачення. Він боявся, що телебачення може стати тим, що знищить читання і, можливо, погасить найважливішу частину нашої спільної людяності. Також він говорив, що телебачення «в більшості своїй сміття».
Першими повели мову про небезпеку телебачення лікарі. Провідні світові психіятри заявили, що частий перегляд телепрограм може вкрай негативно позначитися на психічному здоров’ї людини. Необхідно розмежовувати програми негативного характеру від тих‚ які підтримують сприятливий стан психіки. Японські медики заявили: щоденний перегляд телевізора збільшує ризик смерти через закупорювання легеневої артерії.
Але телебачення може нищівно впливати не емоційний стан суспільства. Цим успішно скористалася влада в Росії‚ де здійснено численні телепроєкти‚ спрямовані на групове промивання мізків. На загальнодержавному рівні всю інформаційну політику спрямовано на виправдання і схвалення імперських амбіцій, нехтування правами людини, плекання невігластва і правового нігілізму. Широкий розголос здобув російський телесюжет про розп’яття українськими вояками хлопчика на Донбасі. Росіяни повірили у цю провокаційну вигадку. Ми дивуємося тому, як телевізор в Росії замінив пересічному глядачеві розум і став інструментом перетворення народу на отару, сміємося над жертвами пропаґанди, але не помічаємо тих отруйних паростків, які російський телевізор пустив в українському телепросторі.
Закон «Про основи національної безпеки України» відносить намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації до загроз національним інтересам в інформаційній сфері. Однак при цьому досі не створено дієвих правових механізмів для протидії таким виявам, а тому інформаційну війну Україна програє.
Простежується тенденція до безконтрольного використання методів неґативної пропаґанди та маніпулятивних прийомів інформаційно-психологічного впливу, що в подальшому загрожує незворотними змінами у суспільній свідомості. Телеканал подає репортаж з Миколаєва‚ де дівчина була паралізована після хірургічної операції‚ але подає таким чинам‚ що емоційно збуджений глядач готовий вбити лікаря‚ помилка якого судом не доведена. На тому ж телеканалі з’являється група з 18 голих жінок і чоловіків‚ які на «приватці» в Берліні крутили пляшку і на кого випадало‚ той знімав частину одягу. Серед гостей був юрист з Києва і на нього телебачення спрямувало свою критику. Неважко передбачити‚ що берлінські забави запозичать молоді кияни.
Об’єктивний брак правової і соціяльної культури у значної частини населення, особливо підлітків і молоді, дають підстави вважати застосовувані з боку держави впливи недостатніми. В діяльності органів телебачення і радіомовлення є суттєві перешкоди в оцінюванні відеоматеріялів й припиненні шкідливого, а іноді руйнівного впливу таких програм на масову свідомість і психічне здоров’я громадян. У людей штучно розбурхуються найнижчі, негативні емоції: гнів, страх, розпач, ненависть, заздрощі‚ похітливість. Тенденція до безконтрольного використання методів негативної пропаґанди та маніпулятивних прийомів інформаційно-психологічного впливу в подальшому загрожує незворотними змінами. Значна частина телепроєктів, що належать нібито українським телеканалам, насправді є запозиченням з подібних проєктів Російської Федерації. Такий прихований імпорт з ворожої країни.
Слід також зауважити, що українські телеканали є переважно приватними й задіяні на повну потужність у період підготовки до виборів. У періоди між виборами вони обслуговують корпоративні інтереси власників і реклямних аґенцій‚ вдаючись при цьому до сумнівних сюжетів і видовищ.
