Нова ДобаНовиниСпорт

«Бажання жити, а не існувати»: у Черкасах відбулися змагання з веслування на тренажерах серед ветеранів

У МСК «Дніпро» 21 березня відбувся Весняний кубок «Бійці духу» з веслування на тренажерах Concept 2 — перші змагання сезону в цій дисципліні. Подія зібрала ветеранів російсько-української війни, членів їхніх родин та рідних загиблих захисників з усієї області.

Турнір організували МСК «Дніпро» та Благодійний фонд «МХП-Громаді». Участь взяли 50 осіб різного віку з усієї області, зокрема представники Черкас, Сміли, Чорнобая, Золотоноші та Звенигородщини.

Програму змагань цього року суттєво розширили. Після нещодавнього турніру з тенісу ветерани перейшли до веслування, яке є ключовим етапом реабілітації.

Юрій Гончаров

— Ми розширили програму: нещодавно проводили теніс, тепер — веслування. Ці змагання можна розглядати як відбірковий етап, щоб ветерани могли представити область на рівні країни. Навіть якщо хтось фіксує переможців, я вважаю, що в сучасному світі ви всі вже перемогли, — наголосив директор МСК «Дніпро» Юрій Гончаров.

Він також запросив ветеранів на 10-денну реабілітацію в комплексі, час для якої підбирають індивідуально.

Регіональна менеджерка центру взаємодії та підтримки військових БО «Благодійний фонд «МХП-Громаді» Вікторія Безпоясна привітала учасників, назвавши їх сильною родиною. Вона подякувала лідерам за силу духу та побажала, щоб цей день став для кожного позитивним зарядом.

Вікторія Безпоясна

Помічник керівника ГУНП у Черкаській області з ветеранських питань, капітан поліції Микола Скляр додав, що ворог може пошкодити тіло, але не здолає волю захисників:

— Дуже приємно бачити, що створюються такі сімейні клуби братерської підтримки. Це демонстрація нашої сили.

Микола Скляр

Головна суддя, тренерка МСК «Дніпро» та дружина військовослужбовця Наталія Самара назвала веслування вправою на силу та пояснила правила заїздів. За її словами, на стометрівці рух зараховують одразу, як тільки учасник береться за ручку та тягне барабан на себе.

Наталія Самара

Окрему увагу тренерка приділила техніці безпеки для людей із протезами. Вона порадила не перетягувати ремені на стопах, щоб не пошкодити їх. Також Наталія Самара нагадала сідати вище на край сидіння — так безпечніше відхилятися під час веслування і не впасти з тренажера. Основним завданням змагань вона вважає проходження дистанції без травм.

Особисті історії учасників

До змагань долучився Антон Гладун, представник МСК «Дніпро» та ветеран десантно-штурмової бригади. До повномасштабного вторгнення він працював бойовим медиком, а в березні 2022 року отримав важке поранення, внаслідок підриву на міні Антон втратив обидві ноги та руку. Майже три роки він проходив протезування та реабілітацію в Німеччині, проте згодом вирішив повернутися до України.

Антон Гладун

— Тут реабілітація краща «на голову», бо ти перебуваєш серед своїх. Я тільки о першій годині ночі приїхав зі Львова, де брав участь у змаганнях зі стрільби з лука, і одразу сюди. Веслування допомагає перевірити себе, знайти той вид спорту, який подобається найбільше. Потрібно постійно працювати над собою, бо спорт — це сила, — поділився Антон.

Особливим цей турнір став для Богдана Скупнєвського, представника Новоукраїнської громади та ветерана 36-ї окремої бригади морської піхоти. Богдан повернувся з полону 26 червня 2025 року. Про можливість займатися адаптивним спортом він дізнався у ветеранському відділі Золотоноші й вирішив спробувати свої сили у веслуванні на 100 метрів.

Богдан Скупнєвський

— Переживаю, але викладаюся на максимум, бо націлений тільки на перемогу. Головне — спробувати хоч один раз, що воно таке, і тоді все буде добре. Сьогодні веслування, наступного разу буде інший вид спорту — я погоджуюся на будь-який рух. Раджу всім: просто прийдіть і спробуйте, — розповів морпіх.

Свою історію розповів і Дмитро Демченко, ветеран із села Лип’янка Звенигородського району. Чоловік відслужив чотири роки: починав у 72-й бригаді імені Чорних Запорожців, згодом був переведений до 44-ї артилерійської бригади. Поранення отримав у вересні 2023 року під Невським (зараз Балка Журавка) на Луганщині, наступивши на ворожий вибуховий пристрій при виході з позицій.

Дмитро Демченко

— Я приїхав підтримати свою громаду і спробувати, як тут усе влаштовано. Вже випробував лук, тепер веслую, планую ще футбол на милицях та баскетбол на візках. Життя не зупиняється, якщо немає кінцівки. Пораджу побратимам не вдарятися в алкоголь, а займатися спортом і розвиватися. Життя триває, — зазначив Дмитро.

Досвідченим наставником для новачків на Кубку став Євгеній Дорошко, тренер МСК «Дніпро» та ветеран боїв під Попасною. Після поранення у 2022 році він втратив 98% зору, проте почав професійно займатися академічним веслуванням і став неодноразовим призером міжнародних та всеукраїнських змагань. На цьому турнірі Євгеній виступив у ролі популяризатора спорту та підтримував побратимів.

Євгеній Дорошко

— Я систематично тренуюся, і тренажер Concept 2 — мій профільний інструмент, поки не вийшов на воду. Сьогодні я не можу повноцінно виступати через зір, але дуже хочу передавати досвід і нюанси роботи. Ветеранам, які не наважуються почати, скажу: просто прийдіть до нас, подивіться на хлопців і дівчат. Спочатку треба наважитися на цей крок, а вже потім душа підкаже, який вид діяльності обрати, — підсумував Євгеній.

Окрему увагу на змаганнях прикувала історія черкащанина Олександра Скринського, представника МСК «Дніпро» та ветерана 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Він отримав важке поранення на «нулі», коли під час мінного обстрілу поруч розірвався снаряд, який буквально розтрощив йому все під колінним суглобом. Олександр пережив понад десять операцій, параліч і тривалу реабілітацію.

Олександр Скринський

— Я дуже задоволений, бо на минулих змаганнях для мене було великою проблемою досягти бодай якихось результатів, а зараз я їх значно покращив. Крім веслування, займаюся скандинавською ходьбою, футболом та кросфітом. Моя мотивація проста — це бажання жити, а не існувати, — розповів Олександр.

Поруч із ним була дружина Олена. Вона згадує, як лікарі взагалі забороняли Олександру будь-який спорт через важкість поранення.

Олена Скринська

— Хоч по ньому з виду й не скажеш, але він має багато протипоказань. Тому те, що він зараз бере участь у змаганнях — це вже наше спільне велике досягнення. Жінкам, чиї чоловіки мають поранення, я раджу знаходити в собі сили. Я черпаю їх у родині, дітях та спілкуванні з побратимами. Не здавайтеся, бо реабілітація через спорт — це круто. Життя триває, не дивлячись на те, що сталося, — наголосила Олена.

Про системну підтримку ветеранів на рівні громад розповіла представниця Чорнобаївської громади Марина Сидіч. Вона привезла команду з п’яти учасників, серед яких був і її чоловік — Олег Буханцов. Марина відзначила, що цього року організація стала кращою, бо змагання з різних видів спорту розвели в часі, що легше для фізичного стану бійців.

Марина Сидіч

— У нашій громаді ми намагаємося створити всі умови, щоб спортсмени тренувалися вдома і не витрачали час на дорогу до Черкас. Місцева адміністрація закупила тренажер Concept 2, луки та інший інвентар. У нас уже є професійні приклади: студент Володимир Марченко минулого року приїхав просто підтримати нас як команду, а після змагань почав серйозно займатися боксом, армреслінгом та веслуванням. Разом із ним сьогодні змагаються Юрій Підгорний та Ірина Марченко, з якою ми минулого року теж брали призові місця, — поділилася Марина Сидіч.

Результати змагань

За результатами заїздів суддівська колегія визначила переможців у різних лігах та категоріях. Абсолютним чемпіоном у Вищій лізі серед чоловіків з ампутацією нижньої кінцівки став ветеран МСК «Дніпро» Олександр Скринський, який здобув «золото» одразу на трьох дистанціях: 100 метрів, 500 метрів та 100 секунд.

Перша ліга, чоловіки:

Ампутація кінцівки (100 м): І місце — Дмитро Демченко; ІІ місце — Юрій Юріков.
Подвійна ампутація (100 м): І місце — Антон Гладун.
Ампутація кінцівки (100 с): І місце — Юрій Юриков.
Ампутація кінцівки (500 м): І місце — Юрій Юриков.
Без явних ознак інвалідності (100 м): І місце — Андрій Шевченко; ІІ місце — Богдан Скупнєвський; ІІІ місце — Іван Євченко.
Без явних ознак інвалідності (100 с): І місце — Іван Євченко; ІІ місце — Володимир Бухенко; ІІІ місце — Олег Лисенко.
Без явних ознак інвалідності (500 м): І місце — Олег Буханцов; ІІ місце — Андрій Шевченко; ІІІ місце — Анатолій Пузик.
Здорові (100 м): І місце — Володимир Марченко; ІІ місце — Сергій Антонов; ІІІ місце — Ігор Чепель.
Здорові (100 с): І місце — Сергій Антонов; ІІ місце — Володимир Марченко; ІІІ місце — Вадим Науменко.
Здорові (500 м): І місце — Павло Синиця; ІІ місце — Валерій Ухо; ІІІ місце — Андрій Шаповалов.

Вища ліга, чоловіки:

Без явних ознак інвалідності (100 м): І місце — Юрій Сухов; ІІ місце — Дмитро Федько.
Без явних ознак інвалідності (100 с): І місце — Юрій Сухов.
Без явних ознак інвалідності (500 м): І місце — Юрій Сухов; ІІ місце — Дмитро Федько.
Здорові (100 м): І місце — Владислав Борданов; ІІ місце — Олександр Пушкудза; ІІІ місце — Олександр Байда.
Здорові (100 с): І місце — Владислав Борданов; ІІ місце — Олександр Байда; ІІІ місце — Сергій Кривошея.
Здорові (500 м): І місце — Владислав Борданов; ІІ місце — Олександр Байда; ІІІ місце — Сергій Кривошея.

Жінки:

Вища ліга (100 м і 500 м): І місце — Наталія Гаража.
Перша ліга (100 м): І місце — Наталія Медведь; ІІ місце — Ірина Марченко; ІІІ місце — Юлія Секрет.
Перша ліга (100 с): І місце — Олена Вакуленко; ІІ місце — Ірина Марченко; ІІІ місце — Наталія Медведь.
Перша ліга (500 м): І місце — Ірина Марченко; ІІ місце — Наталія Медведь.