«Мами на колесах» і міські бар’єри: як переселенка перевіряє Черкаси на зручність

У Черкасах добігає кінця «місячник благоустрою» – у місті прибирають і впорядковують території після зими. У цей час багатодітна мама  Вікторія показує інший бік міського простору – той, із яким щодня стикаються батьки з дітьми. Жінка інспектує міський простір, звертаючи увагу на безпеку й доступність, і закликає черкащан більше говорити про ці речі.

Вікторії Вялих 37 років. Останні чотири вона живе в Черкасах, сама ж родом із Дніпропетровщини. Її рідне Селище у Синельниківському районі нині потерпає від щільних обстрілів. Що таке війна там відчули ще у 2014-му, але 2022 року ситуація стала критичною.

«Над будинком постійно літали ракети і літаки. Але остаточно ми вирішили виїжджати, коли поруч із нами збили літак і постраждали будинки. Дитині тоді було лише три місяці, і ми просто не витримали цього напруження», – згадує Вікторія.

Спочатку родина виїхала до родичів, а згодом переїхала до Черкас, де чоловік знайшов роботу. Тут у Вікторії народилася третя дитина – донька Соломія, і тут жінка влаштувалася працювати у приватну школу.

Спершу місто здалося їй майже ідеальним: є пониженні бордюри, можна нормально пересуватися з візочком, транспорт більш-менш доступний. Але це відчуття тривало доти, доки Вікторія не поїхала до Польщі.

На фото – приклад пониження бордюрів у Черкасах, що спрощує пересування людям з візками та на кріслах колісних

Та поїздка змінила її сприйняття. Коли жінка повернулася назад, то раптом зрозуміла, що постійно буквально носить дитячий візок у руках. А за кордоном жодного разу цього не робила.

«І тоді в мене ніби щось клацнуло: виявляється, у нас не так уже й комфортно, як здавалося спочатку», – каже Вікторія.

«Ми просто звикли, що так є»

Ідея змінити простір для батьків із дітьми з’явилася у Вікторії ще до повномасштабної війни.

У своїй громаді вона брала участь у різних навчаннях – про гендерну рівність, молодіжну політику, розвиток громади. Під час одного з таких тренінгів учасники обговорювали, як зробити простір більш комфортним.

«Тоді ми вперше проговорили, що нам банально незручно з дітьми: дуже високі бордюри, постійно треба піднімати візки або велосипеди. І з’явилася думка, що з цим потрібно щось робити», – каже вона.

Втім, тоді ідея так і не була реалізована. У Черкасах ця тема повернулася вже через особистий досвід.

«Коли ти просто гуляєш містом із дитиною, ти починаєш помічати дрібниці. Десь є небезпека, десь незручно пройти, десь складно зайти. І це повторюється постійно».

На фото – вхід до одного з черкаських ТРЦ

Особливо це відчувається у закладах, каже Вікторія:

«Ти заходиш у кав’ярню – і розумієш, що там навіть немає дитячого стільчика. А в іншій є дитяча зона, і ти одразу відчуваєш різницю. І потім уже обираєш не тільки за смаком їжі, а й за тим, чи комфортно тобі там із дитиною».

Проєкт, який почався випадково

Можливість реалізувати свою ідею Вікторія знайшла випадково – через соцмережі. Вона побачила оголошення про набір учасників у проєкт Черкаського інституту міста й вирішила податися.

«Я тоді якраз думала, що потрібно повертатися до активності, бо для мене громадська діяльність завжди була важливою частиною життя. Для мене важливо було відчути, що я тут не просто живу, а можу бути корисною цьому місту», – каже Вікторія.

Під час першої зустрічі на «Майстерні міста» учасники презентували свої ідеї, і Вікторія запропонувала створити ініціативу з інспектування міста на доступність для батьків із дітьми.

Ідею підтримала експертка зі стратегічних комунікацій та громадської участі Марина Макуха: вона стала менторкою Вікторії і нині допомагає розвивати проєкт.

Марина Макуха (праворуч) з Вікторією під час обговорення її проєкту в Черкаському інституті міста

Ініціатива не обмежується лише дитячими майданчиками. Йдеться про весь міський простір, із яким стикаються батьки з дітьми: парки і сквери, лікарні й адміністративні установи, громадський транспорт і зупинки, заклади харчування, торговельні центри, сфера послуг.

Вікторія з донькою Соломією на дитячому майданчику в середмісті Черкас

«Іноді буває, що сам простір наче пристосований, але персонал не готовий. А часом навпаки – люди привітні, але фізично там нічого не продумано», – пояснює вона.

Окремо Вікторія говорить про сферу послуг, яка часто взагалі не враховує потреби мам:

«Я цілий рік не могла піти до перукаря чи на манікюр, бо мені не було на кого залишити дитину. А з дитиною багато куди прийти фактично неможливо».

«Я народжувала не для того, щоб носити візок у руках»

Вікторія звертає увагу на те, що багато жінок просто звикають до незручностей і сприймають їх як норму.

«Часто можна почути: «ти ж знала, на що йдеш…» Але я народжувала не для того, щоб постійно носити візок по сходах або долати бар’єри, які можна було б просто не створювати».

Вона наголошує, що мова не лише про комфорт, а й про ставлення до сімей із дітьми загалом.

«Моя дитина – це майбутній член суспільства, який буде працювати, платити податки, підтримувати державу. І від того, як ми ставимося до дітей зараз, залежить наше спільне майбутнє».

Як виглядає ідея змін

Зараз Вікторія активно порушує проблемні питання в соцмережах, публікуючи відеоінспекції містом на інстаграм-сторінці.

Інстаграм-спільнота, де Вікторія публікує огляди на різні локації в Черкасах

Один із ключових інструментів, який планує створити Вікторія, – це мапа доступності. На ній можна буде відзначати місця: де зручно, де є проблеми, де перебувати небезпечно або неможливо.

«Я спеціально шукала дитячі майданчики в Google – їх майже немає на карті. Складається враження, що вони просто не існують. Тому я почала додавати їх сама», – розповідає вона.

Ідея полягає в тому, щоб до цього долучалися й інші мешканці. Щоб люди могли самі позначати проблемні місця і так показувати, де саме є труднощі.

Вікторія переконана, що одна людина не зможе змінити ситуацію:

«Коли, скажімо, до влади звертається одна людина, це часто закінчується формальною відповіддю. Але коли про проблему говорять багато людей, її вже неможливо ігнорувати».

Саме тому вона хоче створити спільноту активних батьків.

Менторка проєкту Марина Макуха пояснює, що це довгострокова робота.

«Наша мета – підняти тему доступності в порядок денний міста. Це нешвидкий процес, але без цього системних змін не буде», – каже вона.

За її словами, багато яких рішень насправді не потребують великих коштів. Іноді достатньо просто врахувати базові речі: ширину дверей, зручний заїзд, доступ до приміщення. Але для цього потрібно розуміння і увага до таких деталей.

Що каже міська влада

У відповідь на запит журналістів «Нової Доби» в міській раді повідомили, що в Черкасах немає єдиного обліку всіх дитячих майданчиків. На балансі комунального підприємства «Дирекція парків» перебуває 14 таких об’єктів, ще 26 – у КП «Благоустрій». Частина об’єктів розташована у дворах і перебуває на балансі управителів будинків / ОСББ.

На утримання, встановлення й поточний ремонт дитячих і спортивних ігрових майданчиків, що перебувають на балансі КП «Благоустрій», у 2025 році місто виділило близько 5,3 млн грн, у 2026-му – трохи більше як 6 млн грн.

У той же час фінансування на будівництво нових майданчиків у скверах і парках Черкас не передбачене. Комунальники «Дирекції парків» ремонтують наявні об’єкти самотужки – замінюють елементи, фарбують тощо.

Так само немає фінансування витрат на утримання та ремонт дитячих майданчиків, що перебувають на балансі ОСББ / управителів міста Черкаси.

Пісочниця й гойдалка в Південно-Західному районі Черкас (вул. Тараскова, 10)

За останні два роки в Черкасах з’явилося два нові майданчики – на вулиці Благовісній 170 й у сквері «Юність».

За інформацією комунальників, зараз ремонту потребують лише дитячі майданчики у сквері Героїв Прикордонників (на вулиці Добровольського) й у парку «Перемога». Решта об’єктів – «у задовільному санітарному й технічному стані, придатні до використання, що дозволяє забезпечити комфортне та безпечне дозвілля для дітей». Кажуть, випадків травмування на таких об’єктах в останні роки не фіксували.

Елементи ігрового дитячого містечка на алеї Путейка в Черкасах

Розрив між офіційною інформацією і реальним досвідом мешканців і став основою для цієї ініціативи.

«Ми щодня бачимо, що щось працює не так, але ці речі не стають предметом обговорення. Начебто все робиться, але часто без урахування реального досвіду людей», – каже Вікторія.

Вона наводить прості приклади: нові зупинки, які повністю скляні і непридатні в спеку; дитячі майданчики – пошкоджені або так само встановлені під прямим сонцем; складні маршрути громадського транспорту і їхня невідповідність вимогам безбар’єрності; незручні заїзди до закладів охорони здоров’я й інших установ.

Скажімо, за офіційними даними «Черкасиелектротрансу», у місті всього 28 низькопідлогових тролейбусів, що пристосовані до потреб маломобільних груп населення. Автобусів таких у Черкасах узагалі немає.

У березні в обласному центрі затвердили перший безбар’єрний маршрут протяжністю 15 кілометрів. Це шлях із 66 об’єктів, спеціально облаштованих для маломобільних груп населення.
Маршрут охопить медичні й соціальні заклади, магазини, аптеки, будівлі органів місцевого самоврядування.

Однак поки що проєкт – лише на папері: грошей на його реалізацію, як і точних термінів, ще не передбачили. За інформацією директора департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури Сергія Отрешка, у Черкасах розраховують на субвенцію з державного бюджету й співфінансування.

Безбар’єрність потрібна всім

Вікторія Вялих говорить, що її мета – не конфлікт, а зміни. Жінка хоче, щоб це стало нормою – думати про зручність для людей із дітьми. Щоб це враховували одразу, а не після скарг. Вона мріє про спільноту, яка буде помітною і впливовою.

«Щоб, коли ми піднімаємо питання, було зрозуміло, що це важливо для великої кількості людей», – каже Вікторія.

Марина Макуха наголошує, що тема доступності стосується не лише батьків із дітьми. Адже йдеться також про ветеранів, які повертаються з війни і стикаються з великою кількістю бар’єрів. Місто має бути готовим до цього.

«Зміни можливі тоді, коли формується суспільний запит. Якщо більшість людей починає вважати це важливим, тоді і влада, і бізнес починають звертати на це увагу», – каже менторка.

Поки що ініціатива тільки розвивається. Вікторія робить перші огляди, пише в соцмережах і планує зібрати мам на зустріч у місті.

«Хочеться просто сісти разом і проговорити всі ці речі. Бо в кожної є свій досвід і свій біль, і не все я можу помітити сама. Ми ж не просимо чогось надзвичайного. А просто хочемо мати можливість нормально пересуватися містом із дитиною і не думати постійно про те, як подолати чергову перешкоду».

У цій історії немає складних вимог або надмірних очікувань. І, здається, саме з таких простих речей і починаються великі зміни.

До слова, наприкінці квітня для тих, хто хоче змінювати своє місто, фасилітатори ГО «Горизонт змін» організовують ідеатон Unlock Cherkasy. Захід із назвою «Місто дружнє до людей і тварин» об’єднає місцевих дієвців з різних галузей, які мають досвід у розвитку своїх громад і будуть ним ділитися.

За результатами зустрічі найкращі ідеї відберуть для фінансової, методичної й організаційної підтримки. Реєстрація триває до 15 квітня. Більше деталей – за посиланням.