IP стратегія як основа охорони, управління та комерціалізації розробок. Як сформувати IP стратегію стартапу від ідеї до виходу на ринок

Розпочинаємо цикл публікацій у межах Тижня інтелектуальної власності. Слідкуйте за матеріалами на нашому сайті

Інтелектуальна власність починається з інтелектуальної, творчої діяльності людини. Йдеться про те, що створюється розумовою працею, має новизну, оригінальність і практичну цінність. Саме такі результати з часом можуть ставати об’єктами права інтелектуальної власності та працювати на розвиток команди, компанії або окремого винахідника.

Сьогодні інтелектуальна власність сприймається як важливий нематеріальний актив. Вона заохочує інновації і творчість, підтримує економічне зростання, сприяє залученню інвестицій, допомагає захищати права споживачів, підтримує міжнародну торгівлю та має значення для збереження культури. У практичному вимірі це означає, що права на результати інтелектуальної, творчої діяльності можуть мати реальну економічну цінність і прямо впливати на позицію на ринку.

IP стратегія є системним підходом до розробки та планування заходів щодо охорони і захисту нових технологій, створених у стартапі. Такий підхід дає можливість ефективно охороняти власні розробки на потенційних ринках, оптимізувати витрати на правову охорону і зменшувати ризики використання результатів роботи конкурентами. Для стартапу це напряму пов’язано з отриманням конкурентної переваги.

У межах такої стратегії важливо бачити кілька взаємопов’язаних напрямів. Один охоплює охорону прав, інший стосується управління, ще один пов’язаний із захистом, окремий напрям стосується комерціалізації. Такий підхід допомагає дивитися на інтелектуальну власність не як на формальну реєстрацію окремого об’єкта, а як на цілісну систему рішень, яка супроводжує технологію від моменту її появи до виходу на ринок.

Робота над IP стратегією починається з визначення ключових сфер діяльності та потреб. На цьому етапі потрібно розуміти, яка мета охорони прав, у якій сфері працює команда, яку проблему вона прагне вирішити, а також до яких саме об’єктів права інтелектуальної власності можуть належати результати її роботи. Важливо також провести аналіз IP ландшафту, тобто дослідити наявні права на винаходи, твори, торговельні марки та інші IP об’єкти у відповідній сфері. Це допомагає виявити конкурентні переваги і побачити можливі ризики ще до початку активного інвестування у правову охорону.

Наступний крок пов’язаний з виявленням охороноспроможних об’єктів технологій, тобто їх ідентифікацією. Для цього доцільно проводити попередній аналіз патентоздатності, перевіряти новизну, промислову придатність та винахідницький рівень, а також здійснювати технологічний аудит. Важливу роль відіграє робота з патентними базами даних, зокрема Google Patents, Espacenet і WIPO PatentScope, оскільки саме вони дають можливість оцінити рівень техніки і знайти наявні аналоги. Паралельно слід оцінювати бюджет патентування і розуміти, наскільки обраний шлях є доцільним з економічної точки зору.

IP стратегія також передбачає вибір виду правової охорони, території патентування, підготовку і подання заявки, супровід експертизи та подальше підтримання чинності патенту або свідоцтва. Водночас принципове значення має первинне подання заявки саме в Україні, оскільки це створює належну основу для подальшого вибудовування стратегії правової охорони на інших ринках.

Важливо реалістично оцінювати власні ресурси, оскільки охорона прав вимагає не лише початкових витрат, а й подальших витрат на підтримання чинності патентів або свідоцтв. Саме тому при формуванні IP стратегії потрібно чітко розуміти, що є реальною конкурентною перевагою і які активи справді потребують охорони.

Окремий блок стосується управління портфелем IP і монетизації. Комерціалізація розглядається як процес, під час якого організація виводить інновацію на ринок. Для цього можуть використовуватися різні способи. Серед них можна визначити: ліцензійний договір, створення за замовленням і використання IP об’єкта, передання майнових прав інтелектуальної власності, внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу, комерційна концесія, а також використання IP об’єктів у власному виробництві тощо. У кожному з цих випадків інтелектуальна власність стає інструментом економічної діяльності і джерелом практичної цінності.

До об’єктів права інтелектуальної власності належать твори літератури, науки і мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, програми організацій мовлення, прес публікації, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення, наукові відкриття, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці, раціоналізаторські пропозиції, компонування напівпровідникових виробів. Частина з цих IP об’єктів охороняється автоматично, частина потребує реєстрації. Це ще раз показує, що універсального підходу тут немає, а кожне рішення потребує окремої оцінки.

IP стратегія допомагає команді впорядкувати роботу з інновацією, побачити сильні сторони розробки, правильно обрати інструменти охорони, розрахувати витрати і підготуватися до подальшого виведення результату на ринок. У сучасних умовах це вже не додатковий елемент діяльності, а практична основа для захисту розробок, управління ними і подальшого розвитку стартапу.

Авторський колектив:

Анастасія Ярмолюк – начальниця відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ (на зображення в центрі)
Вікторія Кречко – заступниця начальника відділу координації грантової діяльності УКРНОІВІ (на зображення друга зліва)
Кароліна Кравчук – заступниця начальника відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій УКРНОІВІ (на зображення друга справа)
Юліана Зух-Кіпріянова – провідна професіоналка з інтелектуальної власності УКРНОІВІ (на зображення перша зліва)
Юлія Терещенко – провідна професіоналка з інтелектуальної власності відділу координації грантової діяльності УКРНОІВІ (на зображення перша справа)