САВТ-БАВНД-БРУК‚ Ню-Джерзі. – 15 квітня на могилі правозахисника і політв’язня Святослава Караванського, похованого на Українському меморіяльному цвинтарі при Українській православній церкві св. Андрія Первозваного, було освячено пам’ятник, який встановив Злучений Український Американський Комітет (ЗУАДК). Освятив пам’ятник настоятель Церкви св. Юрія Переможця в Ярдвілі о. Петро Левко.

С. Караванський помер 17 грудня 2016 року в Балтиморі. Похорон був скромний, яким був й сам померлий. Витрати узяв на себе ЗУАДК. Поховали померлого поруч з дружиною Ніною Строкатою-Караванською, яка теж зазнала великого лиха від влади СРСР.

С. Караванський – український мовознавець, поет, перекладач, журналіст, автор самвидаву. В ув’язненні був 31 рік. Народився він 1920 року в Одесі, вчився в індустріяльному інституті, почав писати вірші й оповідання. У 1940 році пішов до війська, а коли почалася війна з Німеччиною, у липні 1941 року разом з своєю частиною потрапив в оточення, повернувся 1942 року в Одесу, вступив на літературний факультет університету, організовував книгарню української літератури «Основа».

У 1945 році військовий трибунал Одеського військового округу засудив С. Караванського до 25 років позбавлення волі. Будував залізницю на Печорі, добував золото на Колимі, шив одяг у Мордовії. 19 грудня 1960 року С. Караванського випустили з табору, він повернувся до Одеси, закінчив працю над «Словником рим української мови», став автором самвидаву. 1961 року одружився з Ніною Строкатою. У 1965 році С. Караванського відправили відбувати далі 25-літній термін у таборах суворого режиму. Влітку 1969 року його було засуджено додатково ще на 5 років тюрми та три роки таборів особливо суворого режиму.

У грудні 1971 року арештували Н. Строкату-Караванську і засудили на 4 роки таборів. У листопаді 1979 року він еміґрував разом з дружиною до США. С. Караванський був автором ряду важливих наукових праць з мовознавства, патріотом України.