«Тварин не стає менше»: як черкасці шукають вихід із ситуації
У Черкасах 23 квітня відбулася зустріч «ПОЛІТпроСВІТ», присвячена темі безпритульних і домашніх тварин у місті. Під час події представниці черкаського товариства захисту тварин «Друг» презентували результати дослідження, обговорили виклики та можливі рішення у сфері відповідального поводження з тваринами.
Під час зустрічі підняли складні, але важливі для міста питання. Цього разу темою стала взаємодія людей і тварин у міському середовищі – проблема, яка, за словами організаторів, «назрівала» давно.
Про реальний досвід роботи з тваринами розповіли представниці ЧТЗТ «Друг», яке працює у місті вже понад 18 років. Керівниця організації Жанна Тарасенко наголосила, що за більшістю історій порятунку тварин стоять не інституції, а звичайні люди:
– Насправді дуже часто за цим питанням стоять саме звичайні люди. Це волонтери. Це люди, які в свій вільний час після роботи їдуть не додому, а розвантажувати корм, прилаштовувати тварин.
Організація не має притулку і працює лише завдяки зусиллям 21 волонтерки. Попри це, результати діяльності вражають: лише за 2025 рік стерилізували 1420 безпритульних тварин, з них з 1142 кішки і 278 собак.
– Стерилізація – досі залишається єдиним гуманним способом зменшення безпритульних тварин, – підкреслила Тарасенко.
Окрім стерилізації, волонтери займаються соціалізацією тварин, популяризацією адопції та просвітницькою діяльністю. Водночас вони наголошують: проблема безпритульності – це не про жалість, а про відповідальність.
– Безпритульні тварини не з’являються самі по собі, їх викидають люди. Тому так само лише люди можуть це змінити, – сказала вона.
Під час зустрічі представили й результати дослідження, яке охопило як досвід інших міст, так і думки черкасців. Волонтерка Лілія Наумейко зауважила, що проблема залишається актуальною, попри роки роботи:
– Раніше в місті було дуже багато вуличних тварин, а з часом їх ставало менше – більшість були стерилізовані, з кліпсами. Зараз ситуація погіршується, але це варто розглядати в контексті війни, і потрібно шукати рішення, які будуть актуальні саме тепер. Тварин не стає менше, навіть попри те, що організація «Друг» працює вже 18 років і постійно проводить стерилізацію. Крім нас, у Черкасах є й інші організації, які цим займаються. Але кількість тварин зростає, зокрема через те, що домашніх не стерилізують і підкидають. І питання ще в тому, звідки саме вони з’являються – із сіл чи приватного сектору в місті.
Серед ключових викликів – відсутність ефективної взаємодії між владою, волонтерами та мешканцями.
– Проблема не вирішується просто через те, що відсутня взагалі взаємодія між людьми, містом і волонтерами, – наголосила Наумейко.
Опитування містян показало, що більшість співчуває безпритульним тваринам, але значно менше готові діяти.
– 90% опитуваних співпереживають, але тільки 13% готові до реальних дій, – зазначила вона.
Окремо учасники говорили про системні підходи та європейський досвід. За словами волонтерки Марії Лазько, успішні кейси базуються на комплексній взаємодії:
– Коли ми думаємо, що це має зробити влада – це утопія. Коли ми думаємо, що всі волонтери зараз стерилізують цих тварин – це утопія.
Вона також наголосила, що в Україні ситуація ускладнена війною, яка впливає і на ресурси, і на можливості людей допомагати:
– Люди біднішають, взагалі умови такі, що ти не можеш попіклуватися про себе й коли людина повністю знаходить сили думати ще й про тварин, це теж непросто, навіть якщо це так не здається на перший погляд.
Попри це, Черкаси, за результатами дослідження, не є найгіршим прикладом серед громад. У місті діє програма поводження з безпритульними тваринами та працюють активні волонтерські організації. Водночас бракує прозорості, системної взаємодії та підтримки з боку влади.
Наприкінці зустрічі учасники зійшлися на тому, що змінити ситуацію можливо лише спільними зусиллями.
– Спрацює тільки комбінація цих систем, – підсумувала Лазько.
Організатори закликають містян долучатися до вирішення проблеми – від поширення інформації до конкретних дій. Адже, як показала дискусія, відповідальне співіснування тварин і людей у місті починається з кожного.
