Весна не чекає: як на Канівщині триває посівна
На полях Центрального Хабу МХП у розпалі посівна кампанія. Загалом планують посіяти майже 80 тис. га основних культур – кукурудзи, високоолеїнового соняшника та сої. Днями редакція «Нової Доби» побувала на двох виробничих підрозділах – у Ліплявому та Тростянці Черкаської області, щоб на власні очі побачити, як компанія проводить один із найнапруженіших сезонів в умовах холодної весни та повітряних тривог.
Ліпляве: кукурудза вже в землі, соняшник іде за нею
Поле зустрічає сівалкою, яка щойно розвернулась і знову пішла в загін. Ранній ранок, вітер з Дніпра, горизонт у легкій млі і гул двигуна, який не вщухає від самого світанку.
Дмитро Пушкар, регіональний керівник з виробництва, стежить за машиною.
– Починаємо зі зворотів та поворотних смуг, а потім заходимо в середину. Так зручніше, менше втрат часу на розворотах, – розповідає Пушкар.
ВП Ліпляве – це 5 500 гектарів землі на Канівщині. Кукурудза тут уже в землі. Зараз іде соняшник: 300 гектарів закрито – лишається ще 850, і після нього черга сої.
– Там далі йде наростання температур, щоб не прогавити вологу. Будемо приступати до сої, – додає Дмитро.
Весна цього року видалась холодною. На три дні посівна повністю зупинялась, поки температура підніметься до прийнятного рівня. Зі слів регіонального керівника, зараз волога у верхньому шарі ґрунту є, але сильні вітри її виганяють швидко, тому зволікати немає коли. Час – це головний ресурс сезону.
Технічна складова посівної
Про техніку й те, що таке точне землеробство на полях Хабу, розповідає Сергій Чубенко, директор з виробництва Центрального Хабу МХП.
Цього року підприємства Хабу отримали нові колісні трактори John Deere 8R 410. За словами Чубенка, це одні з найпотужніших машин, що сьогодні працюють в Україні. Потужність поєднана з технологіями точного землеробства. Трактори обладнані автопілотами та системами навігації, що дозволяє максимально точно виконувати всі операції в полі.
– Мета точного землеробства – управляти найменшим зрозумілим елементом поля. У підсумку отримуємо вищу ефективність і стабільно високий результат, – розповідає Чубенко.
На практиці точне землеробство передбачає аналіз зразків ґрунту, визначення зон продуктивності й картографування полів. Так само догляд за посівами. Скрізь має бути раціональний підхід.
Окремий вектор – ощадливий обробіток ґрунту. Хаб поступово відходить від класичної оранки на користь рихлення, mini-till (мінімальний обробіток) і strip-till (смуговий обробіток). Стратегічною ціллю є до 2028 року повністю від неї відмовитись. Поки що оранку застосовують точково: наприклад, після збору кукурудзи під посів озимої пшениці.
– Ми регулярно аналізуємо ґрунт, щоб розуміти, де і яких елементів не вистачає, і відповідно планувати роботу. На основі цього визначаємо зони продуктивності і працюємо з ними точково, – пояснює Сергій Чубенко.
Добрива в компанії теж власні. Частину насіння, а саме пшениці та сої, вирощують самі, на базі «МХП-Урожай». У 2025 році Хаб заклав рекордну площу пшениці, а це понад 25 000 гектарів, озимого ріпаку – більш як 8 900 гектарів. У фокусі весняної посівної-2026 кукурудза, високоолеїновий соняшник, соя і нішеві культури для диверсифікації (розширення переліку культур для зниження ризиків).
Чотири сантиметри вглиб: робота керівника виробництва
На сусідньому полі – продовжується підготовка ґрунту під посів соняшник. Керує цим процесом Олександр Оліфіренко, керівник виробництва.
За його словами, глибина посіву соняшнику – це 4, максимум 4,5 сантиметри. Тоді можна отримати сходи вчасно, дружні і рівномірні. Більше не варто, бо зараз ще прохолодно, насіння може просто не зійти.
– Глибину збільшувати не варто, бо може не прорости через низькі нічні температури, а вдень більш-менш прогрівається, – розповідає Оліфіренко.
Торік соняшник дав 3,6 тонни з гектара. Це хороший показник. В умовах без зрошення, урожай одержали за рахунок дотримання агротехнологій і своєчасного догляду. Збирання планують після 25 серпня.
Дрон над полем: шкідник, шахед і 1500 гектарів за день
На землі не видно всього поля. Агроном може зайти на 50, може на 200 метрів, а далі – тільки здогадки. У таких випадках застосовують для моніторингу поля дрон. На поле в Ліпляве приїхав Іван Перетятко, агроном з моніторингу.
За один виліт Перетятко «закриває» від 1500 до 2000 гектарів. За той час, поки агроном об’їде периметр поля, дрон уже побував в іншому кінці й повертається назад. Керувати дроном Перетятко навчився за кілька днів. Прийшов у компанію звичайним агрономом, а пізніше йому запропонували нову вакансію, і він погодився. Головне у цій роботі, каже, не вміння літати, а знання, що шукати.
– Коли кукурудза вже виростає да 2,5–3 метрів, агроном, об’єктивно не може оцінити ситуацію на всьому полі. Заходить із краю, йде 50–100 метрів – і все. А за допомогою дрона ми залітаємо в будь-яку точку, опускаємося на 2–3 метри над рослинами й бачимо все, – пояснює Перетятко.
Камера дозволяє роздивитись навіть шкідників. Після аналізу даних агрономи розробляють алгоритм дій на цьому полі.
Зима цього року була сувора, тому в деяких місцях посіви перезволожилися, рослини постраждали. Такі ділянки визначили в тому числі і за допомогою дронів.
До слова, досить часто за допомогою дронів агрономи на своїх полях знаходять і уламки шахедів. Тоді викликають відповідні служби, які й розчищають ділянку.
Контроль у полі: перевірка кожні 20 гектарів
Поки трактор іде в загін, Віолетта Повалій, агрономка ВП Ліпляве, стоїть біля тільки-но засіяної смуги й перевіряє насіння. Глибина – 4 сантиметри.
Після кожної повітряної тривоги і кожні 20–30 гектарів Віолетта перевіряє густоту висіву – чи правильно розкладається насіння.
– Коли заходимо на нове поле – розгортаємо 14 метрів, дивимося розкладку. Перевіряємо вхід і вихід сівалки. Щоб розкладка була в нормі, – пояснює агрономка.
Робочий день у Повалій з 8-ї ранку. Кінець – «як вийде», але зазвичай до 18:00. Це друга посівна Віолетти на підприємстві. До МХП вона прийшла через стажування й починала ще на 4-му курсі бакалаврату. Після закінчення навчання вирішила лишитись.
– Якщо тобі комфортно, то хочеться працювати. Спершу працювала молодшою агрономкою, а нині вже лінійна. Я постійно навчаюся. У своїх старших колег-агрономів – переймаю досвід, а з такими ж як я молодими фахівцями – проходжу навчання, які пропонує компанія, – ділиться досвідом Повалій.
На запитання, чи важко дівчині в полі, пояснює, що все автоматизовано, фізично важких операцій практично немає. В агробізнесі МХП вже багато жінок, але агрономка каже, що хотілося б ще більше.
Магістрант за кермом агрономії
Богдан Птуха – студент п’ятого курсу магістратури Білоцерківського національного аграрного університету. Працює в МХП з вересня минулого року. Зараз він агроном на ділянці гібридизації ВП Ліпляве. Сам він із Корсунь-Шевченківського. Спочатку проходив стажування на іншому виробничому підрозділі Хабу, паралельно навчався і теорія відразу ставала практикою. Потім з’явилася вакансія агронома в Ліплявому. Він погодився і переїхав.
– На ділянках гібридизації починаємо посів гібридної кукурудзи. Це вже буде повністю моя робота: передпосівна підготовка ґрунту і сама сівба, – розповідає Птуха.
У колективі молодого агронома прийняли добре: завжди підкажуть і допоможуть. Мотивація у хлопця проста – хоче розвиватися і далі в професії.
– Все практикуємо, всього вчимося, колеги підказують і це дуже допомагає, – ділиться враженнями Птуха.
«Будемо ростити кадри»
Дмитро Пушкар, регіональний керівник з виробництва, розповідає, що спеціалістів для підприємства «вирощують самі». Влітку на практику приходять 5–6 студентів із Умані й Канева, бо Хаб співпрацює з вузами. З них частина найкращих студентів залишається.
– Зараз умови такі, що треба ростити собі кадри. Нам треба спеціаліст – будемо виховувати спеціаліста, – ділиться думками Пушкар.
Богдан Птуха і Віолета Повалій – саме такі приклади людей, які прийшли через стажування і залишились.
ВП Тростянець: 9 тисяч гектарів і 63 тисячі насінин на кожному
За Дніпром – інший масштаб. У господарстві ВП Тростянець – 9000 гектарів землі. На полі досівають кукурудзу. Сівалка щойно повернулась і пішла в черговий прохід. Ґрунт рівний, горизонт широкий, гусениці трактора John Deere 9RT 590 ледь залишають слід, зберігаючи його структуру та вологу.
Норма висіву на гектар становить 63000 насінин. Цифра абстрактна, доки не усвідомиш, що один гектар – це 10000 квадратних метрів, і кожне насіння займає чітко відміряне місце. Таку точність забезпечує сучасна техніка та технології точного землеробства.
Андрій Рибалко, керівник Центрального Хабу МХП, оцінює сезон вдалим, оскільки понад 60% площ уже засіяно, а в планах – завершити за 8–10 днів. Терміни посівної змістилися через холод, але це рішення ухвалили свідомо.
– Сівба в холодний ґрунт може спричинити негативні наслідки, тому ми планово відклали терміни. Трішки змістились, але це розумно, – пояснює Рибалко.
Тривоги – окремий чинник. Коли звучить сирена, трактори зупиняються. Це вносить корективи в графік, і компанія це враховує в плануванні.
Керівник Центрального Хабу розповідає, що компанія цілеспрямовано інвестує в кадри і наводить приклад із власного досвіду: він сам прийшов до МХП з університету, а зараз керує Хабом.
– Молоді фахівці – це наш пріоритет. Нові підходи, які приносить нинішня молодь, нам дуже потрібні, – додає Андрій Рибалко.
Сьогодні в Центральному Хабі 21 студент поєднує роботу і навчання, отримуючи ринкову зарплату. Хаб співпрацює з Канівським вищим профучилищем, Лисянським аграрним ліцеєм, Черкаським національним університетом імені Б.Хмельницького, НУБіП та іншими профільними ВНЗ. Після екскурсій на виробництво студенти нерідко лишаються – спочатку на практику, потім на постійну працю.
Окремою темою є жінки на виробництві. У Хабі є агрономки, водійки навантажувачів і унікальний в Україні кейс, за словами Рибалка, – головна інженерка.
– Я думаю, в Україні таких прикладів більше ми не знайдемо. Наші жінки дуже легко освоюють всі професії, – розповідає керівник Хабу.
У Центральному Хабі понад 100 підготовлених наставників, які супроводжують нових працівників в адаптації. Діє Агрошкола з вісьмома програмами, а навчання ведуть внутрішні експерти, які самі працюють у цих процесах. Також компанія надає службові авто для агрономів, інженерів, спецодяг, безкоштовне харчування, гуртожитки для немісцевих, діє корпоративна медична програма.
Від сайту з пошуку роботи до поля з кукурудзою
Катерина Тіщенко – молодша агрономка на ВП Тростянець. До МХП прийшла через корпоративний сайт з пошуку роботи: побачила оголошення про стажування тривалістю від 3 до 9 місяців, подала заявку і її взяли на пів року. Зараз вона працює в компанії і продовжує навчання в магістратурі НУБіП за спеціальністю «Агрономія».
До агрономії її привів батько, який займався ремонтом важкої техніки. Робота на землі цікавила дівчину з дитинства і хоч вибір професії був радше інтуїтивним, але виявився правильним.
– Я подумала: чому і не спробувати? А потім чим більше заглиблювалася в цю сферу, тим чіткіше розуміла: це саме те, чим я хочу займатися, – пояснює свій вибір Тіщенко.
Сьогодні на полі у Степанцях сіють кукурудзу. Тіщенко зранку підписує дорожні листи трактористам і водіям. Потім організовує обіди й уже далі – виїзд на поле, зміна операторів, контроль навантажувача з насінням. Заміна механізаторів на полі – теж її робота.
– Спочатку з самого ранку в нас іде організація – дорожні листи, обіди, розвозка. Потім стаємо на поля, міняємо механізаторів і починається робота, – розповідає Катерина Тіщенко.
Перші три місяці, каже вона, голова боліла через велику кількість інформації. Жнива, основний обробіток ґрунту, нова термінологія – все одразу й одночасно. Зараз щомісяця легшає.
– Найважливіше для молодшого агронома – це вчитися. Бо якщо немає бажання вчитися, значить це не твоє, – наголошує агрономка.
Посівна – це завжди гра на випередження з погодою, яка рідко підлаштовується під графік аграріїв. Центральний Хаб МХП веде її на понад 119 тис. га: з технологічною автоматизацією, цифровізацією посівів, моніторингом та аналітикою, стратегічним оновленням автопарку. Проте за всіма цифрами стоять люди, які зі сходом сонця виїжджають у поле і повертаються, коли вже темніє.
