Черкащина на шляху до ЄС: громади шукають баланс між стратегіями і реальністю
Регіональний форум партнерських громад «Черкащина на шляху євроінтеграції: виклики і можливості» відбувся 28 квітня у Черкасах. ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» зібрав представників п’яти громад, обласної влади, громадських організацій та науковців, щоб синхронізувати підходи до євроінтеграції, обмінятися досвідом стратегічного планування та окреслити можливості для залучення інвестицій з ЄС.
84% угоди виконано, але є нюанс
Інна Заблодська, директорка Луганської філії ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», дала аналітичний зріз євроінтеграційного процесу. Угода про асоціацію з ЄС виконана на 84%, всі шість переговорних кластерів офіційно готові до відкриття.
– 2025 рік показав, що ми майже на 100% готові до входу в ЄС. Але чи чекають нас там? Ні – виробники всередині Євросоюзу не зацікавлені в появі нових конкурентів, і це треба розуміти, – зазначила Заблодська.
45% громад справляються з вимогами плану стійкості, 55% – ні. Заблодська звернула увагу на те, що громади, чиї стратегії закінчуються 2027 роком, опиняться без базового документа вже з 1 січня 2028-го.
– Внесіть зміни зараз, щоб стратегія мала перспективу до 2034 року. Інакше у ваших фінансистів не буде підстав для планування публічних інвестицій, і ви прийдете до 2028 року ні з чим, – попередила спікерка.
Серед трендів наступного планувального циклу назвала циркулярну економіку – обов’язкову вимогу ЄС, операційний план якої вже розробляється на рівні держави.
Євроінтеграція починається в громадах
ГО «Асоціація “Відродження та розвиток”» з 2022 року працює з громадами Черкащини над стратегіями розвитку. Олена Головкіна, керівниця з розвитку організації, зазначила, що проєкт від початку будувався на партнерстві з громадами, а не на роботі замість них. За її словами, лише така співпраця дає результат, який залишається після завершення проєкту.
Про те, де насправді починається євроінтеграція, говорила Ілона Приходько, директорка Черкаської агенції регіонального розвитку. За її словами, реальні зміни відбуваються не в Брюсселі і не у Верховній Раді, а в громадах – у селах, селищах і містах, де приймаються рішення про якісні проєкти та стратегії розвитку.
За останні два роки агенція допомогла розробити понад 24 стратегії територіальних громад. Підхід щоразу змінювався, і Приходько зауважила, що перші стратегії і нинішні – зовсім різні документи. Головна проблема залишається незмінною: у малих громадах одна людина одночасно відповідає за економіку, залучення міжнародних партнерів, написання проєктів і комунікацію.
– Це наша проблема. Ми, в свою чергу, будемо допомагати навчати, але потрібно знаходити людей і створювати нові проєкти, – підсумувала вона.
Олександр Турченяк, заступник голови Черкаської ОВА, наголосив, що шлях до ЄС – це щоденна робота, а не святкові декларації. В березні область оновила обласну стратегію з урахуванням євроінтеграційних вимог.
– Треба переходити від процесів до результативності. Розуміти, що ми хочемо отримати в кінці спільної роботи, бо євроінтеграція – це про ефективність рішень, а не просто про якийсь процес, – наголосив Турченяк.
Турченяк також закликав кожну громаду створити дієвий проєктний офіс, бо без нього залучити будь-яке зовнішнє фінансування практично неможливо. На Черкащині вже діють два – Лівобережжя і Уманщина.
Стратегії з нуля
У межах проєкту ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” працювала з п’ятьма громадами: Леськівською, Мошнівською, Піщанською, Степанківською та Шполянською. Кожна перебувала на різному етапі. Для Піщанської громади, яка до цього не мала стратегії, розробляли все з нуля – стратегію, план реалізації, систему моніторингу та стратегічну екологічну оцінку. Для інших оновлювали чинні документи або впроваджували системи моніторингу.
Загалом до процесу залучили 277 осіб: 188 жінок і 89 чоловіків. Лілія Дудник, експертка з розвитку громад ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” , зазначила, що гендерний баланс не відбувся.
Процес будувався на залученні: спочатку опитування жителів і бізнесу з окремими анкетами для кожного, потім SWOT-аналіз, формування дерева цілей і громадські обговорення наживо протягом 30 днів.
– Не в усіх є смартфон й інтернет вдома. Щоб почути думку людей, важливо зустрічатися віч-на-віч, бо лише так можна залучити тих, кого онлайн-формат просто не охоплює, – пояснила Дудник.
До кожної робочої групи залучили представників освіти, бізнесу, активістів і науковців, щоб аналіз був різнобічним.
Хто вирішує проблеми громади?
Коли починаєш писати стратегію громади, виявляється, що головні проблеми часто лежать поза її повноваженнями. Сергій Гончар, спеціаліст відділу економіки і стратегічного розвитку Степанківської громади, зазначив, що жителі регулярно називають проблеми, які громада фізично не може вирішити самостійно – ні фінансово, ні юридично.
– Ми починаємо розуміти, що має бути тісний зв’язок обласної стратегії з місцевою. Механізм передачі питань знизу вгору – це основний принцип планування в ЄС, і без нього громади просто не можуть просунути свої реальні проблеми вище, – зазначив Гончар.
Він також вказав на системну кадрову проблему: фахівець, якого громада навчила й залучила до розробки проєктів, отримує зарплату, що дорівнює половині середньої по ринку. Внаслідок чого мотивація зникає, люди йдуть.
Богдан Шкарбута, голова Мошнівської ТГ, говорив про подібні виклики на власному прикладі. Його громада має 14 закладів освіти і жодного потужного бюджетоутворювального підприємства, тому коли посеред бюджетного року держава підвищує зарплати педагогам, громада змушена шукати мільйони у вже затвердженому бюджеті.
– Складно говорити про розвиток, логічніше говорити про збереження того, що є. Але ми зрозуміли, що напрямок євроінтеграції потрібен не завтра, а вже сьогодні, бо хочемо зустріти майбутнє з готовою стратегією і готовим статутом громади, – підсумував Шкарбута.
Дані є, просто ніхто не знає, що з ними робити
Олексій Коваленко, голова ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», міжнародний експерт Ради Європи, зауважив, що громади сидять на даних, але не вміють ними користуватися.
– Дані самі по собі нічого не значать, до них треба додати пропозиції громадськості й умови життєдіяльності громади. Тоді отримаєш прогноз на три роки і розумієш, які рішення приймати, – пояснив він.
Його організація розробила методику, яка дозволяє будь-якій людині без спеціальної освіти отримати той самий результат, що й кваліфікований фахівець, при цьому навантаження зменшується майже вдвічі, а результативність зростає.
– Рішення про дрони чи міст? Запитайте у людей, накладіть їхні пропозиції на статистику й отримаєте не просто «хотілки», а пріоритети в перспективі на роки, – сказав Коваленко.
Він також вказав на розрив між тим, як влада оцінює свою роботу і як її бачать жителі. У найкращому випадку різниця – 0,5 бала, зазвичай 7-8. Влада звітує мовою цифр і бюджетних програм, тоді як житель оцінює якість свого щоденного життя. Людині байдуже, скільки мільйонів виділено на ремонт, якщо вдома немає гарячої води.
Центр України знову осторонь
Черкащина тричі за форум потрапила в одну й ту саму болючу точку: регіон залишається поза увагою міжнародних донорів. Транскордонні програми йдуть на захід, інфраструктурні гранти теж. Приходько розповіла, що на міжнародних зустрічах у відповідь на розмову про Черкащину чує одне й те саме: «У вас же все нормально».
– Вони не розуміють нашої проблеми. Коли всі кошти йдуть на захід України, а Черкащина з її потенціалом залишається осторонь – це не нормально, – наголосила Ілона Приходько .
Олена Головкіна, керівниця з розвитку ГО АВТР, підтримала Приходько. За її словами, три роки послідовної роботи вже змінюють ставлення донорів до регіону.
– Ми віримо, що серце України знаходиться на Черкащині. І ми тут не випадково, тому що три роки потроху змінюємо цей світ і бачимо, як навіть донори починають дивитися на регіон інакше, – сказала Головкіна.
Фонд «Відродження» вже розширив географію програм на центр України, кілька з них зайшли на Черкащину вперше.
Не документ на полиці
Міжнародний фонд «Відродження», який фінансував проєкт, від початку ставив конкретну умову: стратегія не повинна бути формальним документом. Діна Нарежнева, менеджерка програми Міжнародного фонду «Відродження», взяла участь у форумі онлайн і пояснила підхід фонду.
– Ми хотіли, щоб стратегія відображала євроінтеграційні прагнення як щось практичне, що визначатиме майбутнє громади, а не лягала на полицю як чергова галочка. Для нас важливо, щоб громадськість могла долучитися до цього процесу, бо це і є співтворення, і співвідповідальність за власне майбутнє, – сказала спікерка.
Другою ключовою вимогою стало поєднання стратегічного планування з реформою публічних інвестицій – майбутнє громади і питання фінансування мають існувати в одному документі.
– Без зовнішньої підтримки громадам важко вийти з конкретними результатами. Саме тому ми інвестуємо не в окремі проєкти, а в системні зміни на рівні громад, – підсумувала Діна Нарежнева.
Головний підсумок заходу те, що все суспільство розуміє, що тільки об’єднані зусилля громад, громадськості, всіх рівнів влади можуть прискорити ефективність змін, прозорість і якість врядування. Це домашнє завдання яке потрібно саме українському суспільству і тільки щоденні зміни роблять реальністю відновлення і розквіт нашої держави.
Захід відбувся в межах проєкту «Експертна допомога на шляху євроінтеграції: стратегічне планування розвитку громад Черкащини» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
