Від стандарту до практики: що змінюють у дошкільній освіті і чи готові до цього садочки Черкас?

На базі ЧНУ імені Богдана Хмельницького відбувся всеукраїнський форум про трансформацію дошкілля. Нові стандарти, міжнародне фінансування, програма «єСадок» і дискусія про те, чому 30% дітей погано адаптуються до школи.

У форумі взяли участь науковці ЧНУ й Національної академії педагогічних наук, представниця Міносвіти, керівники закладів дошкільної освіти. Онлайн приєдналися колеги з університетів Києва, Глухова, Полтави, Хмельницького, Переяслава, Запоріжжя, Ізмаїла та інших міст.

На зустрічі йшлося про ухвалення нового Закону про дошкільну освіту (2024 року) і Державного стандарту, що набуде чинності 2027 року.

Заступниця начальника Управління освіти Черкаської ОВА Оксана Сімушіна навела поточну статистику по регіону:

Із 501 закладу – 344 окремі дошкільні заклади, 157 структурних підрозділів при школах. Є чотири приватні заклади. Офіційно діти п’ятирічного віку охоплені дошкіллям на 100%. В 158 закладах функціонують 343 інклюзивні групи — майже 800 дітей з особливими потребами. Порівняно з минулим роком інклюзивних груп стало більше на 32.

Педагогів для дошкілля в регіоні готують два заклади вищої освіти: ЧНУ імені Б. Хмельницького й Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, що нині – в складі Уманського національного університету.

За словами в. о. ректора ЧНУ Євгена Кирилюка, їхній університет має стати «стратегічним хабом», де напрацьовуються рішення для розвитку дошкілля в регіоні. Зокрема, у черкаському виші нова навчально-наукова лабораторія, STEM-лабораторія, ігрові класи допоможуть формувати фахівця нової генерації – не просто методиста, а психолога, цифрового практика, людину гнучкого мислення.

Головна спеціалістка відділу дошкільної освіти МОН Людмила Сільвашко розповіла про джерела фінансування реформи.

Ключова ініціатива – First Steps Forward, яку реалізують МОН спільно з ЮНІСЕФ, урядом Фінляндії, Світовим банком і ЄС. У межах пілоту 35 громад навчатимуться стратегічного планування і розроблять дворічні плани розвитку мережі садочків, що передбачатимуть оптимізацію закладів дошкільної освіти, себто розвиток різних форм організацій і діяльності. За результатами навчання вони отримають матеріально-технічне забезпечення, дидактичне оснащення й гроші на облаштування укриттів.

У межах програми LEARN, що фінансується ЄС, низка українських громад одержить міжнародне фінансування на розвиток дошкілля – від навчання педагогів і оновлення обладнання до будівництва укриттів. Для цього потрібно пройти відбір і підготувати необхідну проєктну документацію.

«Зараз ми проведемо серію вебінарів, де громадам пояснять критерії вибору до цього проєкту, яким чином це буде відбуватися і що важливо буде для команди, які будуть відбирати ці громади. Далі комісія буде відбирати громади і відібрані громади отримають підтримку в плануванні розробки мережі, професійного розвитку педагогів, меблювання, оснащення груп», – зазначила пані Сільвашко.

З 2028 року запрацює програма «єСАДОК». Якщо громада не може надати дитині місце в комунальному садочку, вона зобов’язана виплачувати батькам 8 тисяч гривень на місяць — ті самі обирають, де навчатиметься дитина. До 2028-го громади мають підготувати мережу так, щоб ця ситуація не виникала.

Нова програма: що таке «Країна знань. Перші кроки»

Катерина Крутій, професорка кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету, представила першу програму, розроблену спеціально до вимог нового Державного стандарту.

Програма називається «Країна знань. Перші кроки» і є парною до програми «Країна знань» для 1–4 класів. Вперше обидві ланки – дошкілля і початкова школа –  матимуть спільну концептуальну основу. Це, за словами авторів, має усунути розрив, який діти відчувають при переході до першого класу.

В основі – підхід STREAM (наука, читання, технології, інженерія, мистецтво, математика). Від STEM він відрізняється тим, що включає мистецтво і раннє знайомство з текстом – «емерджентну грамотність». Це не навчання читати у звичному сенсі, а перший контакт дитини з буквами і розумінням тексту. Такий підхід давно є нормою в Європі, каже пані Крутій.

«Якщо у 2 роки не дати дитині можливість знайомитися з довкіллям, ми не зможемо забезпечити їй у 5 років того дитячого експериментування, яке сьогодні є окремим видом діяльності», – зазначає науковиця.

Як зазначила завідувачка лабораторії дошкільної освіти і виховання, керівник Центру раннього розвитку дитини і дошкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України Ольга Рейпольська, сучасна дошкільна освіта потребує зміни ролі педагога: він має бути не транслятором знань, а фасилітатором, який створює умови для дослідження, гри та самовираження дитини. За її словами, СТРІМ-підхід дозволяє інтегрувати різні освітні напрями, розвивати критичне мислення й знижувати тривожність дітей через діяльність і творчість, а головне – формує середовище, в якому дитина не виконує завдання, а проживає власний досвід.

Заклади, які братимуть нову програму на запровадження, отримують не лише текст програми, а й хрестоматії, альбоми, робочі зошити для дітей, методичний путівник для батьків і вихователів, матеріали для моніторингу, а також фізичний бокс з матеріалами для дитячого експериментування.

Роль мистецтва в новому підході

Олена Половіна, завідувачка кафедри дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, говорила про місце артосвіти в підході STREAM. За її словами, мистецька діяльність виконує в ньому інтеграційну функцію: через малювання, ліплення, роботу зі звуком дитина одночасно досліджує матеріали, шукає рішення й розвиває мислення.

Половіна наголосила на конкретних прикладах. Якщо в групі немає помаранчевої фарби, а є тільки червона і жовта – це не перешкода, а завдання. Якщо немає потрібного музичного інструмента – дитина шукає, чим його замінити. Такі ситуації, на її думку, і є справжньою підготовкою до інженерного мислення.

«Якщо вихователь діє за шаблоном і готовим конспектом, де прописані навіть відповіді дітей, – не можна говорити про розвиток творчості в жодному виді діяльності», – наголосила вона.

Пані Олена також зазначила, що естетичний смак формується в ранньому дитинстві – через контакт з музикою, живописом, пластичними матеріалами. При цьому педагогічна автономія працює лише тоді, коли сам вихователь розвивається і готовий гнучко реагувати на зміни.

Проблема переходу до школи

Один з найгостріших моментів форуму – питання про адаптацію дітей при переході з садочка до першого класу. За даними, які навів черкаський професор Тимофій Десятов, директор ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва ЧНУ, близько 25–30% дітей погано адаптуються до школи.

Заступниця директора департаменту освіти Черкаської міської ради Надія Євчак пояснила одну з причин: вчителі першого класу нерідко очікують від дитини вміння читати й рахувати, хоча жодна програма цього не вимагає. Автори «Країни знань. Перші кроки» стверджують, що їхня програма знижує цей розрив – якщо дитина звикла до дослідницького підходу в садочку, подібна атмосфера в школі не стане для неї шоком.

Валерія Шинкарьова, власниця приватного центру розвитку в Черкасах, розповіла про чотирирічний досвід «нульового класу» – формату, де перша половина дня ближча до шкільного розкладу, а загальний режим залишається як у садочку. За її словами, зворотний зв’язок від вчителів-початківців засвідчує, що такі діти організованіші й швидше адаптуються, перейшовши до школи.

Медіаграмотність і соціально-емоційний розвиток

Ксенія Ванько з Черкаського обласного інституту післядипломної освіти представила напрями, які зараз активно впроваджують у закладах регіону:

1. Програма «Думай на рівних», що стосується розвитку соціально-емоційних навичок. Діти вчаться розпізнавати емоції, вирішувати конфлікти через діалог, дотримуватися правил «мирного столу» у групі. Програма передбачає і роботу з батьками – без їхнього залучення результат у садочку не закріплюється вдома.
2. Медіаграмотність. За словами Ванько, повна заборона гаджетів нереалістична. Завдання – навчити дитину (і батьків) користуватися ними безпечно: розрізняти рекламу і реальність, розуміти поняття цифрового сліду, критично сприймати медіаконтент.

Як упроваджувати стандарт: управлінський погляд

Заступниця директора департаменту освіти Черкаської міської ради Надія Євчак говорила про те, як не перетворити новий стандарт на чергову систему звітності.

За її словами, головна помилка – сприймати стандарт як перелік дій педагога. Насправді він описує очікувані результати розвитку дитини, а не те, як саме проводити заняття. при цьому завдання керівника закладу – не контролювати процес, а аналізувати розвиток дітей і підтримувати вихователів у виборі методів роботи.

Тези виглядають логічними й відповідають сучасним підходам, однак чіткі механізми щодо змін в управлінні, зменшення бюрократії чи реальної підтримки педагогів не були конретизовані.

Євчак також повідомила, що Черкаси запровадили практику для студентів-дошкільників. У місті є кадровий дефіцит у галузі.

Олег Топузов, директор Інституту педагогіки НАПН України, підняв питання підвищення зарплат педагогів дошкілля. За його словами, це необхідна умова будь-якої реформи:

«Академія не може це вирішити, але ми всіляко підтримуємо такі зміни».

Людмила Сільвашко зазначила, що в МОН працюють над цим питанням.

Форум організувала кафедра дошкільної освіти ЧНУ імені Богдана Хмельницького.