«Черкаси – завжди були важливими для мене», – Максим Кідрук

«Черкаси – завжди були важливими для мене», – Максим Кідрук

Відомий український мандрівник і письменник Максим Кідрук, який приїхав сьогодні у Черкаси в межах Черкаського книжкового фестивалю «Маестро», розповів у прес-центрі «Нова Доба» про свій презентаційний тур «100 міст НОІМ», ставлення до нашого міста, а також привідкрив завісу до свого нового роману, над яким нині завершує роботу.

– Специфіка туру «100 міст НОІМ» полягала в тому, що це було дуже важко. Були міста, які потішили, і таких міст більшість, а були й такі, які розчарували. Я навіть розробив спеціальну універсальну безрозмірну формулу, щоб визначити ефективність презентацій у тому чи іншому місті. Критеріїв насправді було багато: скільки купили книг, скільки прийшли на презентацію, скільки заповнили анкети, і суб’єктивний параметр – як приймали організатори. Так-от Черкаси, у цьому переліку були другими після Києва. І я не здивований, тому що Черкаси завжди були одним із кращих, з точки зору ефективності для мене і моєї команди. Черкаси – завжди були важливими для мене, – зауважив письменник.

Так, Черкаси у рейтингу ефективності міст Макса Кідрука обійшли його рідне місто Рівне, а також Львів і Полтаву.

Щодо критеріїв оцінки власних книг, автор відповів, що книжка стає культурним продуктом лише у голові читача. Але це також не є універсальним параметром.
– Література – це дуже суб’єктивна річ і суб’єктивний бізнес, – зауважує Макс Кідрук. – Тому ти можеш бути чудовим стилістом, ти можеш мати прекрасну історію, можеш мати чудово видану, надруковану або оформлену гарну книгу, яка, попри все, провалиться. Тому, більш менш об’єктивним параметром адекватності оцінки книги є та кількість людей, які її прочитали, критичні відгуки і наявність саме негативних відгуків, – розповів Макс.

Найулюбленішою своєю книгою Макс Кідрук назвав ту, які він наразі пише. І так було завжди. Про це автор наголосив із посмішкою. Наразі він працює над романом «ДЕ НЕМАЄ БОГА».

– Це дуже важлива для мене книга. Цього разу це не трилер. Це абсолютно драматично-реалістична історія без домішок фантастики і містики. Це історія про батьків і дітей загалом, про те, чим готові пожертвувати батьки заради порятунку своїх дітей, навіть знаючи, що ті – нікчеми. А також про те, на що готові піти діти заради пам’яті своїх батьків. Проте це не означає, що вона не буде трешовою. Я дуже схвильований насправді, мені дуже цікаво і неспокійно буде отримати ваші відгуки щодо цієї книги.

Анна Сакун,
фото Наталії Щепак

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x