Популярний автор відомих історичних романів, які вже давно стали хрестоматійними під час інформаційного марафону в прес-центрі «Нової Доби», що відбувся в рамках Книжкового фестивалю «Маестро» 2018, поділився своїми поглядами на українську політику та своє місце в ній.

– Мене на кожній зустрічі запитують, чи ви в Президенти не йдете. Це смішні речі, які говорять про те, що наше суспільство інфантильне. – відзначає митець. – Коли говорять, що Зеленський чи Вакарчук ітимуть в Президенти – це просто якесь знущання над українським електоратом, бо він розгублений та інфантильний.

– Я себе в політиці не бачу, і нікуди не хочу йти, бо маю найвищу посаду в державі. Я – нормальний письменник, якого шанує дуже багато людей. А йти в політику – це означає втратити всі свої чесні надбання за один день.

– Мені комфортно у моїй професії, хоча іноді, на жаль, письменник поза політикою в нашій країні не може бути. В ідеалі письменник мусив би займатися чистим мистецтвом, але не в Україні. Коли під загрозою мова, найвищі цінності, звичайно мусиш десь втручатися, долучатися. Я ж був тривалий час прес-секретарем Української республіканської партії, і зараз мене залучають до різних акцій політичних і до сил. Наприклад, під час війни у 2014 році до мене підійшли хлопці з «Укропу» і попросили стати поруч з ними. Я не міг відмовити.

Щодо самої ж політики, то будемо сподіватися, що прийде нарешті українська влада, яка нашу ментальну політику зробить системною, стрункою і тоді ми будемо рухатися до свого щастя, бо і людська щастя і щастя країни – це насамперед бути собою, зі своєю мовою, своєю культурою, своїм поглядом на розвиток цивілізації.