Радіологічну обстановку на значній території Черкащини ще не один десяток років будуть визначати радіоактивні речовини, викинуті в атмосферу аварією на Чорнобильській АЕС. Ця великомасштабна аварія за своїми наслідками оцінюється сьогодні, як сама найбільша за всю історію розвитку ядерної енергетики не лише в Україні, а і у всьому світі. Повідомляють в Черкаському обласному центрі з гідрометеорології.

Після аварії більша частина території Черкаської області зазнала радіоактивного забруднення, створеного довгоживучими ізотопами: цезієм –137 (період напіврозпаду -30 років) і стронцієм–90 (період напіврозпаду – 28,6 років). Це села Канівського, Катеринопільського, Корсунь-Шевченківського, Тальнівського і Лисянського районів.
Розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93 року 4 населених пункта: с. Тростянець Канівського району; с. Петрівська Буда Лисянького району; с. Чичиркозівка, с. Княжна Звенигородського району були зараховані до зони гарантованого добровільного відселення, а 99 сіл – віднесено до 4 зони, зони посиленого радіологічного конторолю.
Починаючи з 1986 року метеостанції обласної гідрометеослужби щоденно контролюють рівень гамма-фону.
Як повідомив начальник Черкаського обласного гідрометеоцентру Віталій Постригань, впродовж останніх п’яти років значення радіаційного фону були в межах 10-15 мкР/год., тобто не перевищували рівнів природного фону. Дані за березень 2018 року показують такі середні за місяць значення гамма–фону: у Черкасах, Смілі та Умані – 12 мк Р/год; у Жашкові, Звенигородці – 13 мк Р/год; у Каневі 14 мк Р/год.
Аналіз радіаційної обстановки в області за 2017 рік у порівнянні з минулими роками показує, що за останні п’ять років суттєвих змін не сталося. Забрудненість атмосферного повітря та води знаходиться в межах значно менших допустимих норм.
Проте, не виключена ймовірність окремих коливань радіоактивності приземної атмосфери, що можуть виникати внаслідок небезпечних та стихійних метеорологічних явищ, антропогенних факторів на тлі залишкового Чорнобильського забруднення