На качанах
Мої самгородські тіточки і баби, а серед них і моя свекруха Люба Юхимівна. Кінець1960-х – початок 1970-х років.
Чистять качани кукурудзяні. І ланкові, і колгоспниці, а також часто залучали працівниць культури та освіти.
Чистили пізньої осені на відкритих токах, у коморах або під навісами, де фірколив шпаркий вітер, чатували протяги, а жінки змушені були працювати в оту холоднечу і сирість, напугуючись (як у нас у селі кажуть) товстими хустками та куфайками. О, скільки ж простужених голів і попереків, скільки жіночих болячок на тих колгоспних дармових роботах, в тому колгоспному рабстві напташили бідні!
Їхня важкенна робота найчастіше оцінювалася за нормами виробітку (об’ємом очищених тонн чи центнерів) і зараховувалася як трудодні або оплачувалася за заниженими колгоспними тарифами. Але… Попри виснаження, у тому гурті обговорювалися усі сільські новини та плітки, співалися пісні і жартам було місце. Так відволікатися від монотонної праці.
Знаймо свою історію.
Із допису Валентини Коваленко у фейсбуці
